ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2009 року Справа №2а-1966/09/2370
11год.30хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Новікової Т.В.,
при секретарі Комишній О.М.,
за участю представників:
позивача - ОСОБА_2.(за дов. відІНФОРМАЦІЯ_1
відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі до фізичної особи-суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом від НОМЕР_1в якому просить стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 на користь управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси заборгованість у сумі 166грн.92коп. В обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на порушення відповідачем, як платником страхових внесків, вимог ст.ст.18,20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV)», згідно якого платник зобов'язаний в установлені строки та в повному обсязі сплачувати страхові внески.
Під час судового засідання представник позивача підтримав позовні вимоги.
Відповідач до зали судового засідання не з'явився, заперечення на позов не надавав, явку своїх представників на судовий розгляд справи не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Ухвала про призначення справи до розгляду та копія позовної заяви з додатками направлялися відповідачу за зазначеною в матеріалах справи адресою. Виходячи з положень ч.8 ст.35, ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, не повідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
Розглянувши поданий адміністративний позов та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову, з огляду на таке.
Суб'єкт підприємницької діяльності, фізична особа -ОСОБА_1перебуває на спрощеній системі оподаткування є платником страхових внесків та згідно заяви про реєстрацію від 03.02.1999р. знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси, ідентифікаційний код НОМЕР_2
Відповідно до вимог Закону України від 09.07.2003р. №1058-ІV та п. 11.12 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, зареєстрованої Міністерством юстиції України від 16.01.2004 № 64/8663 (далі - Інструкції) управлінням Пенсійного фонду України в Соснівському районі м.Черкаси проведено розрахунок належних до сплати сум фіксованого розміру страхового внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування по суб'єктам підприємницької діяльності, з урахуванням коштів які не надійшли на рахунок управління, але зарахованих до складу єдиного податку за результатами підприємницької діяльності за період з 01.01.2005 по 30.03.2005р., про що було складено акт № НОМЕР_1., згідно якого суму фіксованого розміру страхового внеску мав сплатити відповідач, як платник, зокрема: у січні 2005 р. - 83грн. 84коп., у лютому 2005р. - 83грн. 84коп.,у березні 2005р. - 81грн. 14коп. Зараховано збір до Пенсійного фонду України у сумі 81грн. 90 коп., тому належна до сплати сума фіксованого страхового внеску складає 166грн.92коп., про що було направлено управлінням Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси до відповідача вимогу № Ф - НОМЕР_1. Зазначений борг відповідачем не сплачено.
Під час судового засідання позивач, обґрунтовуючи вимоги про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати страхових внесків зазначив, що стягувана сума не оскаржувалася відповідачем відповідно до п.3 ст.106 Закону №1058-ІV від 09.07.2003р, а зазначена сума недоїмки не сплачувалася протягом десяти робочих днів після отримання вимоги платником страхових внесків до управління Пенсійного фонду України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач правомірно звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати страхових внесків.
Згідно ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Страхові внески до Пенсійного фонду України є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому Законом № 1058-IV.
Відповідно до абз.1 ст.1 Закону від 26.06.1997 р. № 400, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих робітників.
Частинами 3 та 4 цієї статті встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь; платникам страхових внесків у десятиденний термін після їх реєстрації видається повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків за формою, встановленою управлінням Пенсійного фонду.
Крім того, статтею 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» від 23.12.2004 р. № 2285-ІV (в редакції чинній на 30.03.2005) передбачено на 2005 р. фіксований розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне страхування для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, та встановлений у розмірі мінімального страхового внеску на місяць на кожну особу.
Відповідно до Закону України «Про вирішення питання щодо заборгованості суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, у зв'язку з не перерозподілом Державним казначейством України частини податків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004 року - І кварталу 2005 року» № 3583- ІV від 16.03.2006р. частина внесків до Пенсійного фонду України яка не була зарахована до Фонду Державним казначейством України відповідно до діючого на той час законодавства, не вважається заборгованістю і відповідно донарахування та фінансові штрафні санкції не застосовуються.
Як вбачається з наведених норм та підтверджених в матеріалах справи доказів, відповідач є платником страхових внесків до Пенсійного фонду України. Станом на день розгляду спору за відповідачем обліковується заборгованість по страхових внесках до управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси в розмірі 166 грн.92 коп.
Статтями 19 та 20 Закону № 1058-ІV передбачено, що страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати, які страхувальники зобов'язані сплачувати за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Згідно зі ст.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003, розробленої відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", обчислення страхових внесків зазначеною категорією платників здійснюється щомісячно за ставками, визначеними пунктами 4.1, 4.2, 4.5 цієї Інструкції.
Отже, судом встановлено, що розмір заборгованості зі сплати страхових внесків за період з 01.01.2005 по 30.03.2005 становить 166грн.92 коп., яку відповідач не сплатив у встановлені Законом строки.
Відповідно до ч. 10 ст. 20 Закону № 1058-ІV, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до ч. 1, ст. 106 Закону № 1058-ІV у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Беручи до уваги те, що суму страхових внесків до Пенсійного фонду України у розмірі 166грн. 92коп. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надавав, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
На підставі ч. 3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 24.04.2009р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 29.04.2009р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з врахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, ч.2 ст.128, ст.ст.158-163 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1(АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси ІНФОРМАЦІЯ_1) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 166грн. 92коп.(сто шістдесят шість гривень 92 коп.).
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
|
Суддя |
Т.В. Новікова |
Повний текст постанови виготовлено 29.04.2009 р.