Справа № 2-а-68/09  

          П О С Т А Н О В А

          І М Е Н Е М     У К Р А І Н И

 «29» квітня  2009 року                                                                смт. Добровеличківка

Добровеличківський районний суд, Кіровоградської області, в складі :

головуючого судді                                        Горовець І.М.

при секретарі                                                     Діордієвій Т.І.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області про відновлення пропущеного строку для звернення до суду за захистом порушених прав свобод та інтересів за період з 2006 по 2009 рік та зобов'язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Добровеличківському районі Кіровоградської області нарахувати та виплатити на його  користь недоплачену йому як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2009 роки,-

ВСТАНОВИВ:

        Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі про відновлення пропущеного строку для звернення до суду за захистом порушених прав свобод та інтересів за період з 2006 по 2009 рік та зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Добровеличківському районі Кіровоградської області нарахувати та виплатити на його  користь недоплачену йому як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2009 роки і вказав , що він ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до ст. 1 Закону України № 2195-ІУ від 18.11.2004 року “Про соціальний захист дітей війни” є дитиною війни. Згідно зі статтею 6 зазначеного Закону з 01.01.2006 року йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. У 2006-2007 роках така допомога не виплачувалась. Верховна рада України своїм Законом України від 20.12.2005 року “Про державний бюджет України на 2006 рік” призупинила дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Однак Конституційний суд України рішенням № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року вирішив: п 1 визнати таким, що не відповідає Конституції України і є неконституційним положення Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” п.12 ст. 71, яким зупинено дію ст.6 Закону України від 18.11.2004 року “Про соціальний захист дітей війни” та п.3 положення ст. 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року визнані неконституційними. Пункт 5 рішення Конституційного суду  має преюдиціальне значення для суддів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли  внаслідок дій положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.  Пункт 6 Рішення Конституційного суду є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржений. Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Згідно ч.2 ст. 19 та ч.3 ст. 22 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При прийнятті

нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

    Таким чином зважаючи на вищевикладене, невиплата соціальної допомоги передбаченої ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” є протиправною і такою, що суперечить Конституції та законам України.  Розмір соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” становить 30% мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  Згідно із Законом України “Про державний бюджет України на 2006 рік” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить з 1 січня-350 грн., з 1 квітня-359 грн., з 1 жовтня 366 грн.. Згідно із Законом України “Про державний бюджет України на 2007 рік” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить з 1 січня-380 грн., з 1 квітня -406 грн., з                      1 жовтня - 411 грн. Згідно із Законом України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” прожитковий мінімум для осіб, втратили працездатність, становить : з січня -470 грн., з 1 квітня 481 грн., з 1 липня -482 грн., з 1 жовтня – 498 грн.   Відповідно до ст. 99, 100 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Його законні права було обмежено шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно-правових актів вищої сили, крім того про належні йому як дитині війни виплати його повідомлено не було, тому про факт порушення його прав йому стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у пресі, тому звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

     Позивач  в судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений вчасно, належним чином, надав суду  письмову заяву в якій просить справу розглядати  без його участі, позов підтримує повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву в якій просить суд розглядати справу  без його участі,  позов не визнає повністю,  надав до суду письмове заперечення в якому зазначив , що дійсно згідно Закону України “Про соціальний захист дітей війни” позивач має право на підвищення своєї пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком  з 01 січня 2006 року, але оскільки вказана пільга визначається у порядку визначеному Кабінетом міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної ради України з питань бюджету який у 2006 році КМ України так і не був здійснений.  Рішенням Конституційного суду України  №6-рп/2007  від 09.07.2007 року, визнано неконституційним п. 12 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік". Однак, рішення про відновлення дії положень вище вказаних законодавчих актів України, у редакції чинній до внесення змін, Верховною Радою України не приймалось, а тому відповідач не може виконати зазначене рішення Конституційного суду України. Крім того, у відповідача немає коштів через відсутність статті видатків у бюджеті Пенсійного фонду України  на покриття витрат по сплаті щомісячної допомоги дітям війни. З 01 січня 2008 року механізм реалізації ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни законодавчо врегульований і дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищена на 1 0% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а тому позивачу з 01 січня 2008 року виплачуються   вказані 10% щомісячно  .

    Суд вважає, що в справі мається достатньо матеріалів про права та взаємовідносини  сторін , тому  можливо  розглянути справу по суті у відсутності позивача та представника відповідача  та  винести   очне  рішення  по  справі  .

    Дослідивши матеріали справи, суд, приходить до висновку що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

    Позовна вимога про відновлення пропущеного строку для звернення за захистом порушених свобод та інтересів не підлягає задоволенню з тих підстав, що до  правовідносин пов'язаних з нарахуванням та виплатою пенсій, строк позовної давності не застосовується.

    У відповідності до ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року № 2195-ІУ, дитиною війни визнається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02 вересня 1945 року) Другої  світової війни було менше 18 років.

   Судом встановлено, що відповідно до пенсійного посвідчення №112216  виданого Добровеличківським відділенням райсоцабезу Кіровоградської області ОСОБА_1  отримує пенсію за віком і   є дитиною війни (а.с.6), тобто він має право на пільги передбачені Законом України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року №2195-ІV.

 У відповідності до ст. ст. 6, 7 вказаного Закону, дітям війни пенсії підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України.

 Пунктом 17 статті 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20.12.2005 року № 3235-ІV, дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни від 18.11.2004 року №2195-ІV на 2006 рік зупинено. Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 19.01,2006 року №3367-ІV  п.17 ст.77 вказаного Закону виключено, а ст.110 викладено в новій редакції, згідно якої пільги дітям війни передбачені ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року №2195-ІV, запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, однак протягом 2006 року Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів відповідних нормативно-правових актів не видавалось і положення  ст.110 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” в зазначеній частині не реалізовані.

        Таким чином, у 2006 році позивач не мав правових підстав для нарахування йому  підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни, відповідно ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області не зобов'язане було здійснювати відповідне підвищення пенсії, а тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

             Пуктом 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007" від 19.12.2006 року №489-V, дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року №2195-І V, на 2007 рік зупинено.

         Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 положення п.12 ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", визнані неконституційними. Згідно   ч.2 ст. 152 Конституції України, відповідно до якої Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення зворотної дії в часі не має.

          На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області, в строк з 01 січня по  08 липня 2007 року, не зобов'язане було виплачувати позивачу пільгу, передбачену ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни, тому у задоволенні позовних вимог в цій частині  слід  відмовити.

          З 09 липня по 31 грудня 2007 року позивач мав правові підстави для нарахування підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст.6 "Про соціальний захист дітей війни", і тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

    Згідно п.п.2 п.41 розділу ІІ Закону України “Про державний бюджет  України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року № 107-ІУ,  ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року №2195-І V викладено в новій редакції , згідно якої , дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія

Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Частиною 4 ст. 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 року № 3551-ХІІ визначено, що учасникам війни пенсії підвищуються на 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

    Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/ 2008 п.п.2 п.41 розділу 2 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року № 107- УІ – визнано неконституційним.

    Судом встановлено, що з 01.01.2008 року позивачу підвищено пенсію на 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на підставі ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” (в редакції від 28.12.2007 р.) З 22.05.2008 року на підставі рішення Конституційного суду України №  10-рп/ 2008  перерахунок пенсії з урахуванням ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” (в редакції від 18.11.2004 р.) позивачу ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області не проводився.

    З вище зазначеного, суд дійшов висновку, що з 01.01.2008 року по 31.05.2008 року позивачу правомірно ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області  нараховано підвищення пенсії на 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і тому в цій частині в задоволенні позовних вимог належить відмовити.

    З 22.05.2008 року позивач має право на отримання підвищення пенсії не на 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а на 30% мінімальної пенсії за віком. На підставі зазначеного ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області  належить здійснити позивачу перерахунок пенсії починаючи з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, згідно вище вказаного законодавства  України і тому в цій частині позовні вимоги належить задовольнити.

    Позовні вимоги  ОСОБА_1 щодо зобов'язання відповідача виплачувати соціальну допомогу згідно до вимог чинного Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у 2009 році задоволенню не підлягають, так як позивач не надав доказів того, що у 2009 році його права порушені  чи будуть порушуватися.

         Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги.

         У справі "Кечко проти України" (заява №63134/00) Європейський Суд з прав людини констатував, що не  приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань.

       Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання надбавки до пенсії  засновані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Як свідчить   позиція Суду ЄС у справі Yvonne van Duyn v. Home Offis (Case 41/74 van Duyn v. Home Offis) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом – відповідальності держави, який полягає у тому, що держава  не  може   посилатися   на  власне   порушення   зобов'язань  для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це державна соціальна підтримка дітей війни, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої

політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

           Конституційний  Суд  України   у рішенні   від 11   жовтня 2005 року № 8-рп/ 2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) зазначив, що зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники  відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.

        Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик, можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

        Враховуючи те, що позивач є дитиною війни, він наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання надбавки до пенсії.

          Посилання представника відповідача на неврегульованість питання обчислення розміру пенсії дітям війни чинним законодавством не приймається судом до уваги, оскільки ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 %  мінімальної пенсії за віком. З огляду на викладене, дане питання цілком врегульоване чинним законодавством України.

        Крім того, незважаючи на компетенцію деяких органів влади по наданню обов'язкових роз’яснень щодо виконання вимог законодавства, наявність чи відсутність будь-яких відомчих чи міжвідомчих роз'яснень, інструкцій та розпоряджень щодо механізму виконання норм Закону України не може бути підставою для невиконання цих норм, якщо це тягне за собою порушення прав та законних інтересів громадян України.

         Відповідно до п.1, п.З, п.15 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007р. № 1261 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики, одним з основних завдань якого є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління в районах, містах і районах у містах.

      Зважаючи на те, що суд не вправі виконувати функції суб'єкта владних повноважень, покладені на нього законом, та питання щодо здійснення перерахунку пенсії відносяться до компетенції органів Пенсійного фонду України, суд визнав необхідним зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок щомісячного підвищення до пенсії позивачу починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, а також починаючи з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року  відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" та здійснити її виплату.

    Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення , дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

    Представник відповідача, заперечуючи проти позову не надав належних доказів та не довів суду правомірність невиплати позивачу щомісячної державної соціальної допомоги  як

дитині війни.

     Згідно ч.ч.3 та 4 ст. 8 КАС України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується,   забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

    Таким чином, доводи відповідача  в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни не може бути підставою для нездійснення таких виплат або відмови в задоволенні позову.

    Відповідно до ст. 44 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” пенсія призначається та перераховується відповідним територіальним органом Пенсійного Фонду України.

Аналізуючи зібрані по справі докази та оцінюючи їх в сукупності суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача доплати до пенсії визначені позивачем в грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати не були йому  нараховані, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсій замість органу на який покладено такі повноваження.

     Керуючись ч.2 ст.152 Конституції України, ст.1, 6, 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року №2195-ІV (із змінами та доповненнями), ч,4 ст.14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року №3551-XII, ст.28 Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-І, п.17 ст.77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20.12.2005 року №3235-ІV (із наступними змінами), ст.58, п.12 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 року №489-V , рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007,   Закону України “Про Держаний бюджет України на 2008 рік  та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року № 107-УІ,  рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 26.12.2008 року № 835-УІ,  ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

   ПОСТА НОВИВ :

     Адміністративний позов  ОСОБА_1  до  ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області про відновлення пропущеного строку для звернення до суду за захистом порушених прав свобод та інтересів за період з 2006 по 2009 рік та зобов'язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Добровеличківському районі Кіровоградської області нарахувати та виплатити на його   користь недоплачену йому як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2009 роки - задовольнити  частково .

      Зобов'язати ОСОБА_2 пенсійного фонду України в Добровеличківському  районі Кіровоградської області провести перерахунок пенсії  ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно.

     В іншій частині позовних вимог відмовити.

         Постанова  може бути оскаржена  в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Добровеличківський районний суд Кіровоградської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови  заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього  протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції  або в порядку  ч. 5 статті 186 КАС України .

  Суддя: