Справа № 2-а-5, 2009 року
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 березня 2009 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:
головуючої – судді: Марущак Н. М.,
при секретарі: Карабань З. І.,
за участю позивачки: ОСОБА_1,
представника відповідача управління
праці та соціального захисту населення
Ставищенської РДА: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ставище справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ставищенської районної державної адміністрації Київської області про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
ВСТАНОВИВ:
До суду з вказаним адміністративним позовом звернулася ОСОБА_1, посилаючись на те, що вона отримує державну допомогу по догляду за дитиною, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею трирічного віку. На момент подання даного позову відповідачем не доплачена їй вказана допомога в сумі 7784,10 грн. Всупереч ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” дана допомога виплачувалася в меншому розмірі ніж встановлений законом прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років. Фактично їй недоплачено вказану допомогу в 2007 році: за лютий 145,44 грн. (201,50 - 56,06), березень 313,25 грн. (434 - 120,75), квітень 333,97 грн. (463 - 129,03), травень = 333,97 грн. (463 -129,03), червень 333,97 грн. (463 - 129,03), липень 333,97 грн. (463 - 129,03), серпень = 330,36 грн. (463- 132,64), вересень 328,55 грн. (463 - 134,45), жовтень 333,87 грн. (470 - 136,13), листопад = 329,95 грн. (470 - 140,05), грудень 325,90 грн. (470-144,10), в 2008 році: за січень, лютий, березень 1145,7 грн. (526-144,10 х 3), квітень, травень, червень – 1181,7 грн. (538-144,10 х 3), липень, серпень, вересень – 1187,7 грн. (540-144,10 х 3), жовтень, листопад 825, 8 грн. (557-144,10 х 2). На її письмове звернення отримала від відповідача письмову відмову.
Позивачка просила зобов'язати відповідача виплатити їй вказану допомогу в сумі 7784 грн. 10 коп.
В судовому засіданні позивачка уточнила позовні вимоги, просить зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та забезпечити їй виплату недоотриманої допомоги по догляду за дитиною у вказаній сумі; підтвердила обставини, на які посилається в адміністративному позові.
Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнала та пояснила, що виплату позивачці вказаної допомоги проведено у розмірах, визначених Законами України «Про державний бюджет на 2007 рік» та «Про державний бюджет на 2008 рік». Крім того, представник відповідача звернула увагу на те, що позивачкою пропущено встановлений законом річний строк для звернення до суду з вимогою щодо стягнення допомоги за 2007 рік, термін дії якого закінчився в грудні 2008 року, а тому просить застосувати строк позовної давності, встановлений ст. 99 КАС України.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачки, представника відповідача, та дослідивши письмові докази, вважає, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного.
Відповідно до положень частини 1 статті 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Заперечуючи проти позову представник відповідача посилається на те, що управлінням соцзахисту правильно виплачено позивачці вищевказану допомогу за 2007-2008 роки, оскільки відповідно до ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
З копій свідоцтва про народження дитини (а. с. 7) довідки про доходи, виданої відповідачем 25.11.08 р. за № 1012 (а. с. 8), відповіді відповідача на заяву позивачки від 15.12.2008 р. за № 2221 судом встановлено, що позивачка 9 грудня 2006 року народила сина ОСОБА_3, перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення як отримувач допомоги по догляду за дитиною до досягнення трьох років з 16.02.2007 року, їй згідно Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» відповідачем виплачується допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, але щомісячний розмір цієї допомоги не відповідає вимогам вказаного Закону.
Позивачці відповідачем фактично виплачено вказану допомогу в 2007 році в розмірі, встановленому абзацом 3 частини другої статті 56 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», а в 2008 році в розмірі, встановленому статтею 15 Закону України „Про державну соціальну допомогу сімя’м з дітьми” в редакції Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (за 2008 рік).
Згідно ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Пунктом 14 ст.71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» зупинено на 2007 рік дію статті 12, частини першої ст.15 та пункту 3 розділу У111 «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», а згідно абзацу третього частини другої статті 56 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» встановлено розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що визначається як різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».
З врахуванням цього закону відповідач виплачував позивачці допомогу по догляду за дитиною в 2007 році (з 16 лютого) і згідно довідки відповідача їй фактично сплачено : за лютий 2007 р. - 56,06 грн., березень 120,75 грн., квітень 129,03 грн., травень 129,03 грн., червень 129,03 грн., липень 129,03 грн., серпень 132,64 грн., вересень 134,45 грн., жовтень 136,13 грн., листопад 140,05 грн., грудень 144,10 грн.
Підпунктом 7,8 пункту 23 розділ ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» було внесено зміни до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»:
- частину першу статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» було викладено в такій редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130гривень».
- пункт 3 розділ УІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» викладено в такій редакції „Допомога за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 01 січня 2008 року - 50 відсотками ,з 01 січня 2009 року-75 відсотками, з 01 січня 2008 року -100 відсотками (прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців”.
З врахуванням цього закону відповідач виплачував позивачці допомогу по догляду за дитиною в 2008 році і згідно довідки відповідача їй фактично було сплачено кожного місяця по 144 грн. 10 коп.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”(справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 14 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” в частині зупинення на 2007 рік дії статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII “Прикінцеві положення” Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Так, у вищевказаному Рішенні зазначено, що зупинення дії положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених Основним Законом України. У статті 64 Конституції України вичерпно визначено такі випадки, а саме передбачено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод людини із зазначенням строку дії цих обмежень, та визначено ряд прав і свобод, які не можуть бути обмежені за жодних обставин. Внаслідок зупинення на певний час дії чинних законів України, якими встановлено пільги, компенсації чи інші форми соціальних гарантій, відбувається фактичне зниження життєвого рівня громадян, який не може бути нижчим від встановленого законом прожиткового мінімуму (частина 3 статті 46 Конституції України, та порушується гарантоване у статті 48 Конституції України право кожного на достатній життєвий рівень.
Конституційний Суд України підкреслив, що відповідно до частини 3 статті 22, статті 64 Конституції України право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.
В Рішенні КСУ від 9 липня 2007 року № 1-29/2007 вказано, що зі змісту наведених положень Конституції України та Бюджетного кодексу України вбачається, що закон про Державний бюджет України як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України - він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
В абзаці 2 пункту 5.3 мотивувальної частини рішення Конституційного суду від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) також зазначено, що ухвалюючи Рішення від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян), Конституційний Суд України звернув увагу Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України на необхідність додержання положень статей 1, 3, 6, 8, 19, 22, 95, 96 Конституції України, статей 4, 27, частини другої статті 38 Бюджетного Кодексу при підготовці, прийнятті та введенні в дію закону про Держбюджет. Ця рекомендація ґрунтувалася на правових позиціях Суду, висловлених у зазначеному Рішенні, відповідно до яких: стаття 38 Кодексу конкретизує вимоги частини другої статті 95 Конституції України щодо змісту закону про Держбюджет; у сукупності вказані статті Кодексу і Конституції України визначають вичерпний перелік правовідносин, які повинні регулюватися законом про Держбюджет - встановлення тільки доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, а тому закон про Держбюджет не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України (абзаци четвертий, п'ятий, шостий, восьмий пункту 4 мотивувальної частини). У зв'язку з цим Конституційний Суд України дійшов висновку, що "зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України" (абзац перший пункту 5 мотивувальної частини).
Як зазначено в абзаці 3 пункту 5.3 мотивувальної частини вказаного рішення Конституційного суду N 10-рп/2008, при прийнятті оспорюваного Закону ("Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України") всупереч зазначеним правовим позиціям законодавець вийшов за межі правового регулювання бюджетних відносин: зупинив дію окремих положень законів (стаття 67 розділу I) і вніс до ряду законодавчих актів зміни і доповнення та визнав деякі з них нечинними (розділ II)
Статтею 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років встановлено:
в 2007 році статтею 62 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” в розмірі: з 1 січня - 434 гривні, з 1 квітня - 463 гривні, з 1 жовтня - 470 гривень;
в 2008 році статтею 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" в розмірі з 1 січня - 526 грн., з 1 квітня 2008 р. - 538 грн., з 1.07.2008 р. - 540 грн., з 1 жовтня 2008 р. - 557 грн.
Враховуючи викладене, відповідачем позивачці неправомірно недоплачено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку:
- в 2007 році: за лютий 145,44 грн. (201,50 - 56,06), березень 313,25 грн. (434 - 120,75), квітень 333,97 грн. (463 - 129,03), травень = 333,97 грн. (463 -129,03), червень 333,97 грн. (463 - 129,03), липень 333,97 грн. (463 - 129,03), серпень = 330,36 грн. (463- 132,64), вересень 328,55 грн. (463 - 134,45), жовтень 333,87 грн. (470 - 136,13), листопад = 329,95 грн. (470 - 140,05), грудень 325,90 грн. (470-144,10), всього за вказаний період 3443 грн. 20 коп.
- в 2008 році: за січень, лютий, березень 1145,7 грн. (526-144,10 х 3), квітень, травень, червень – 1181,7 грн. (538-144,10 х 3), липень, серпень, вересень – 1187,7 грн. (540-144,10 х 3), жовтень, листопад 825, 8 грн. (557-144,10 х 2), а всього за вказаний період 4340 гривень 9 копійок.
За умови відсутності у державному бюджеті коштів на належну виплату допомоги по догляду за дитиною громадянам України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, створюється ситуація правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена надбавка. Водночас, суд звертає увагу на те, що це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання допомоги по догляду за дитиною, яка прямо передбачена законом.
Відносини, що склалися між позивачкою та відповідачем, є публічно-правовими відносинами, виходячи із змісту статті 3 та пункту 2 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивачка має дитину віком до трьох років, тобто наділена державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема, право на отримання допомоги по догляду за дитиною.
Наділивши осіб зазначеною соціальною гарантією, держава таким чином взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які мають дітей віком до трьох років.
Тобто, між позивачкою і державою встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов'язання держави забезпечити соціальний захист громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти.
Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно із статтею 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з позицією позивачки щодо порушення її права на отримання державної допомоги відповідно до Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Керуючись вимогами частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України на адміністративні суди покладено обов'язок, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Суд, встановивши невідповідність положень нормативно-правового акту Конституції України застосовує положення Конституції України як норми прямої дії. Таким чином, суд вирішуючи при вирішенні справи може не застосовувати закон, який не відповідає вимогам Конституції України.
Отже, виходячи з пріоритетності конституційних норм, суд приходить до висновку, що на момент здійснення виплат позивачці, застосуванню підлягали норми статті 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, а не положення статті 71 Закону України “Про державний бюджет на 2007 рік” та пункту 23 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» які істотно звузили обсяг прав, встановлених Законом України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”. Дана обставина згодом була підтверджена Рішеннями Конституційного Суду України у справі від 9 липня 2007 року № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та рішенням Конституційного суду від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивачки є обґрунтованими.
Разом з тим, беручи до уваги, що представник відповідача наполягає на застосуванні вимог закону щодо строку звернення позивачки до суду з адміністративним позовом, суд при вирішенні даного спору бере до уваги вимоги ч. 2 ст. 99 КАС України, відповідно до якої для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.
Як пояснили позивачка та представник відповідача, вищевказана допомога позивачці виплачувалась без затримки кожного місяця в другій половині місяця.
В зв”язку з викладеним суд вважає, що позивачка пропустила строк звернення до суду з вимогою про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення трьохрічного віку за 2007 рік, оскільки з вказаним позовом вона звернулась 13 січня 2009 року.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню в частині зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату недоотриманої зазначеної допомоги за 2008 рік.
Керуючись ст. ст. 22 ч. 3, 46 ч. 3, 48, 64 Конституції України, ст. ст. 1 ч. 1, 15 Закону України „Про державну допомогу сімя’м з дітьми”, ст. 62 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік”, ст. 58 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік”, ст. ст. 2 ч. 1 та 2, 6, 7, 9 ч. 2 та 4, 17, 94, 99, 100, 158-163, 167, 254 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Ставищенської райдержадміністрації здійснити перерахунок та забезпечити виплату ОСОБА_1 недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-ох річного віку за 2008 рік в сумі 4340 (чотири тисячі триста сорок) гривень 9 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанову може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду через Ставищенський районний суд Київської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня складання постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя