У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 травня 2009 року колегія суддів Судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Рівненської області у складі:
головуючого - Полюховича О.І.
суддів Шпинти М.Д., Гладкого С.В.
з участю прокурора Вихотень К.Е.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Рівному апеляцію засудженого ОСОБА_1 на вирок Рівненського районного суду від 11 березня 2009 року.
Цим вироком ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в
с.Котів Рівненського району Рівненської області, де проживає на
АДРЕСА_1 громадянин України, не одружений, не працюючий,
не судимий,
засуджений за ч.2 ст.185 КК України на два роки позбавлення волі, за ч.3 ст.185 КК - на три роки шість місяців позбавлення волі, за ст.304 - на два роки позбавлення волі. На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено три роки шість місяців позбавлення волі.
Судом вирішено питання щодо речових доказів.
ОСОБА_1 визнаний винним в тім, що він 10 червня 2008 року близько 12 год. поблизу с.Велика Омеляна Рівненського району Рівненської області на автодорозі „Київ-Чоп” таємно викрав належний державному підприємству „Рівненський автодор” кущоріз „Hugsvara 343 F”, вартістю 2810 грн. 66 коп.
1 липня 2008 року близько 21 год. 50 хв. на базі відпочинку в с.Козлин Рівненського району він таємно викрав сумку ОСОБА_2., вартістю 50 грн. В сумці містились: наручний годинник марки „Q&Q”, вартістю 120 грн.; мобільні телефони „Benq-Simens EL-71”, вартістю 550 грн., та „Nokia 2650”, вартістю 600 грн.; дві зв'язки ключів. Цими діями він заподів шкоду на загальну суму 1270 грн.
18 липня 2008 року близько 16 год. ОСОБА_1 біля водойми, що знаходиться неподалік військово-мисливського господарства „Костопільське” поблизу с.Козлин Рівненського району таємно викрав належні ОСОБА_3. мобільні телефони „Nokia 6100”, вартістю 600 грн., „Nokia 7260”, вартістю 400 грн., флеш-карту об'ємом 2 Гб, вартістю 100 грн., джинси, вартістю 200 грн. та грошові кошти в сумі 60 грн., всього на загальну суму 1260 грн.
24 липня 2008 року близько 12 год. він біля водоймища поблизу с.Козлин Рівненського району таємно викрав сумку з мобільними телефонами „Nokia 6300, вартістю 1500 грн., та „Nokia 5310”, вартістю 1380 грн., шкіряний гаманець, вартістю 280 грн., в якому знаходилось 450 грн., чим заподіяв ОСОБА_4. матеріальну шкоду на загальну суму 3610 грн.
26 липня 2008 року близько 18 год. на березі озера поблизу с.Козлин Рівненського району він таємно викрав з автомобіля „Шеврове-Авео”, належні ОСОБА_5 жіночу сумочку, вартістю 50 грн., з мобільними телефонами „Nokia N-73”, вартістю 1850 грн., з картою пам'яті об'ємом 1 Гб, вартістю 75 грн., та „Motorola W355”, вартістю 640 грн., з R-uim 32 К картою, вартістю 26 грн. 70 коп., чим заподіяв їй матеріальну шкоду на суму 2591 грн.. 70 коп.
31 липня 2008 року близько 17 год. 30 хв. на озері поблизу с.Козлин Рівненського району він таємно викрав належні ОСОБА_6. чоловічі шорти, вартістю 60 грн., мобільний телефон „Nokia 6070”, вартістю 569 грн., п'ять ключі та печатку компанії „Інсеко №10”, вартістю 50 грн., кредитну пластикову картку „Приватбанку”, яка містила 739 грн., а всього майном на загальну суму 1378 грн. Тоді ж він викрав належні ОСОБА_7. сумку, вартістю 100 грн., мобільний телефон „Nokia 2760”, вартістю 709 грн., два гаманці, вартістю 20 та 15 грн., в яких знаходились 350 грн. і 15 грн., відповідно, стартовий пакет оператора мобільного зв'язку „Djuice”, вартістю 25 грн., косметичку, вартістю 15 грн., футболку, вартістю 60 грн., - всього на суму 1309 грн. також він викрав сумку ОСОБА_8., вартістю 120 грн., з мобільними телефонами „Nokia 6130”, вартістю 599 грн., та „Nokia 6060”, вартістю 489 грн., дві золоті каблучки, вагою 2,7 і 2,3 г, вартістю 600 та 400 грн. (відповідно), грошима в сумі 200 грн., - всього майном на суму 2405 грн.
2 серпня 2008 року близько 10 год. він таємно викрав з намету на території ВМГ „Костопільське” в с.Козлин Рівненськог району належні ОСОБА_9. мобільний телефон „Самсунг У 840”, вартістю 1290 грн., суику, вартістю 262 грн., шкіряний гаманець , вартістю 100 грн., - всього на суму 1552 грн.
3 серпня 2008 року близько 12 год. біля водойми неподалік ВМК „Костопільське” в с.Козлин таємно викрав належний ОСОБА_10мобільний телефон „Nokia 6280”, вартістю 1500 грн.
28 липня 2008 року близько 13 год. у дачному масиві „Західний-2” в с.Нова Українка Рівненського району проник в будинок АДРЕСА_2, де таємно викрав належні ОСОБА_11. золоті ланцюжок, вагою 20 г, вартістю 3800 грн., та хрестик, вагою 2,5 г, вартістю 192 грн.
Також ОСОБА_1, достовірно знаючи, що ОСОБА_12 є неповнолітнім, втягнув
останнього у злочинну діяльність при скоєнні крадіжок майна ОСОБА_2., ОСОБА_4, ОСОБА_6., ОСОБА_8. та ОСОБА_7.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 посилається на суворість призначеного покарання і стверджує, що при призначенні покарання не було враховано явку з повинною, сприяння розкриттю злочинів та його щире каяття, часткове відшкодування заподіяної шкоди, молодий вік та його сімейні обставини. Просить пом'якшити призначене покарання.
Заслухавши суддю-доповідача, міркування прокурора про залишення вироку без зміни, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що остання задоволенню не підлягає.
Як вбачається з вироку, при призначенні покарання суд врахував характер, ступінь суспільної небезпечності і кількість вчинених злочинів, а також розмір заподіяних збитків, які відшкодовано лише частково, та дані про особу винного, який не працює і не навчається, характеризується негативно. Також суд врахував пом'якшуючі покарання обставини - явки з повинною, сприяння розкриттю злочинів та щире каяття.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Тоді ж він заволодів належними ОСОБА_13. мобільними телефонами „Nokia 6233” та „Nokia 3110”, загальною вартістю 2030 грн.
оделі1 на незаконно, без мети збуту зберігала 5,4 г наркотичного засобу - канабіс (марихуани), яку 17 березня 2008 року близько 21 год. знайшла біля дверей будинку по АДРЕСА_3 та привласнила. Близько 13 год. 18 березня 2008 року вказаний наркотичний засіб були виявлено та вилучено у неї працівниками міліції.
Також вона ухилилась від відбування громадських робіт, оскільки Костопільським районним судом Рівненської області 14 травня 2004 року ОСОБА_14 засуджена за ч.2 ст.185 КК України до штрафу у розмірі 510 грн. Цим же судом 26 березня 2008 року вказане покарання замінено на 240 годин громадських робіт, з яких вона відпрацювала 26 годин.
18 травня 2008 року близько 16 год. 30 хв. ОСОБА_14 шляхом вільного доступу з будинку потерпілої ОСОБА_15. в с.Рокитне Костопільського району таємно викрала з гаманця належні потерпілій грошові кошти в сумі 787 грн. 50 коп.
Повторно, 26 травня 2008 року близько 14 год. 30 хв. ОСОБА_14в с.Мирне Костопільського району проникла в будинок ОСОБА_16. і таємно викрала два мобільних телефони „Самсунг С-130” і Самсунг Х-210” з сім-картами оператора мобільного зв'язку „Київстар”, золоті сережки та 78 грн. грошових коштів, а всього заволоділа майном на загальну суму 1518 грн.
30 травня 2008 року близько 16 год. в с.Мирне Костопільського району ОСОБА_14проникла в будинок потерпілої ОСОБА_17., де таємно викрала 100 доларів США, що за курсом Національного банку України становило 485 грн., і 300 грн., спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 785 грн.
У поданій на вирок апеляції, з урахуванням змін, прокурор просить скасувати вирок в частині вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_17. та направити справу на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що всупереч вимогам закону суд у вироку своє рішення в частині вирішення цивільного позову вказаної потерпілої не мотивував.
Засуджена ОСОБА_14не оспорюючи правильності кваліфікації просить змінити вирок та пом'якшити призначене покарання. Посилається, що судом не враховано її щире каяття, явка з повинною, активне сприяння розкриттю злочину, наявність на утриманні неповнолітнього сина та захворювання на ВІЛ-інфекцію.
Заслухавши суддю-доповідача, міркування прокурора про правильність призначеного покарання і необхідність скасування вироку в частині цивільного позову ОСОБА_17., дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що
апеляції задоволенню не підлягають.
Винність засудженої ОСОБА_14у вчиненні злочинів за вказаних у вироку обставин встановлена сукупністю доказів, яким суд першої інстанції дав всебічну і повну оцінку, що в апеляції не оспорюється. Дії засудженої правильно кваліфіковані за ч.2 ст.309, ч.2 ст.389, ч.ч.2, 3 ст.185 КК України.
Доводи апеляції прокурора щодо невідповідності висновків суду матеріалам справи, при вирішенні цивільного позову потерпілої ОСОБА_17., колегія суду вважає безпідставними. Як видно зі справи, постановою слідчого матеріали за фактом викрадення належних ОСОБА_17. 6 000 гривень та 1 000 доларів США виділено в окреме провадження (т.3 а.с.119). З постанови про притягнення як обвинуваченого та обвинувального висновку убачається, що ОСОБА_14 обвинувачена у крадіжці належних ОСОБА_17. грошових коштів на загальну суму 785 грн. (т.3 а.с.102, 147-163). Саме у межах обвинувачення та з урахуванням характеру, тривалості та обсягу душевних страждань, суд вирішив цивільний позов потерпілої (т.3 а.с.199).
Міра покарання відповідає ступеню тяжкості вчинених злочинів та даним про особу засудженої. Суд правильно призначив кожному з них покарання у відповідності до вимог ст.ст. 65, 70, 71 КК України. При цьому, як видно з вироку, враховано ступінь тяжкості вчинених злочинів та дані про особу винної, яка негативно характеризуються за місцем проживання, раніше неодноразово судима за корисливі злочини і злочини у сфері обігу наркотичних речовин, а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання. Зокрема, пом'якшуючими покарання обставинами суд визнав щире каяття підсудної та активне сприяння розкриттю злочинів. Обтяжуючими покарання обставинами визнано вчинення злочину повторно та рецидив злочинів (а.с.199).
Колегія суддів вважає, що не має підстав для пом'якшення призначеного покарання.
Вивченням матеріалів справи даних, які вказують на істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, не виявлено.
Поряд з тим, як вбачається з вироку, судом не було враховано, що зазначена у ньому як кваліфікуюча ознака „вчинення злочину особою повторно” - входить до складу інкримінованих злочинів, а отже є зайвою. Тому її слід виключити з мотивувальної частини вироку.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляції прокурора та засудженої ОСОБА_14залишити без задоволення, а вирок Костопільського районного суду від 10 листопада 2008 року щодо ОСОБА_14 - без зміни.
Виключити з мотивувальної частини вироку посилання на вчинення злочину повторно як обтяжуючу відповідальність ознаку.
С у д д і
О.І.Полюхович М.Д.Шпинта С.В.Гладкий
Поряд з тим, при вирішенні заявленого потерпілою ОСОБА_17. цивільного позову судом не дотримано вимог діючого законодавства в частині законності і обґрунтованості вироку, передбачених ст.323, 334 КПК.
Як роз'яснено у п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31 березня 1989 р. «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» (із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду № 13 від 25 грудня 1992року, № 12 від 03 грудня 1997 року) при розгляді цивільного позову в кримінальній справі з питань, не врегульованих КПК, суд може керуватися відповідними нормами ЦПК.
Розглядаючи цивільний позов суд не врахував вимог ст.215 ЦПК (щодо зазначення у мотивувальній частині які саме докази було взято до уваги або відхилено) і роз'яснень п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного суду № 5 від 25.05.2001) про те, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Також суд першої інстанції не взяв до уваги роз'яснень, які містяться в ч.2 п.17-1 зазначеної Постанови. У кримінальній справі вимоги про відшкодування моральної шкоди розглядаються і вирішуються судом за умови, що особу, якій її заподіяно, визнано в установленому законом порядку потерпілим та цивільним позивачем і що у справі є письмова заява, яка відповідає змісту і формі позовної заяви, передбачених відповідною нормою цивільно-процесуального кодексу.
Крім того резолютивна частина вироку в частині вирішення позову про відшкодування матеріальної шкоди не відповідає мотивувальній, оскільки рішення суду щодо цієї частини позову в резолютивній частині відсутнє.
За наведених обставин вирок суду в частині вирішення цивільного позову є незаконним і підлягає скасуванню з направленням справи у цій частині на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.
Вказаною постановою суд відмовив в задоволенні скарги ОСОБА_18 на постанову старшого прокурора відділу прокуратури Рівненської області від 22 травня 2008 року про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_18 за фактом погрози вбивством ОСОБА_19. за ч.1 ст.129 КК України.
У поданій апеляції ОСОБА_18 покликається на її незаконність. Вважає, що не було підстав для порушення кримінальної справи. Просить скасувати постанови суду і прокурора та відмовити в порушенні кримінальної справи.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора про залишення постанови суду без зміни, перевіривши матеріали справи за скаргою та кримінальної справи за №70/80-08, обговоривши апеляційні доводи, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст.236-8 КПК України, суддя розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення постанови про порушення справи, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення цієї постанови, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Як убачається з матеріалів кримінальної справи, заява і пояснення ОСОБА_19, пояснення ОСОБА_20 та ОСОБА_21. містять дані про ознаки злочину, передбаченого ч.1 ст.129 КК України. Кримінальна справа порушена відносно конкретної особи - ОСОБА_18
Суд повно і всебічно перевірив матеріали дослідчої перевірки та постановив правильне, законне і обґрунтоване рішення.
Підстав для скасування постанови суду колегія судді не вбачає.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.365, 366, 382 КПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Постанову Рівненського міського суду від 24 березня 2008 року, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_18 на постанову старшого прокурора
відділу прокуратури Рівненської області від 22 травня 2008 року про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_18, залишити без зміни, а апеляцію ОСОБА_18 - без задоволення.
С у д д і
О.І.Полюхович В.І.Сачук С.В.Гладкий
Згідно оригіналу
Суддя-доповідач С.В.Гладкий