Київський районний суд м. Полтави

Справа № 2-5664/10

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м у к р а ї н и

28 жовтня 2010 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Яковенко Н.Л.,

при секретарі Слепченко Я.В.,

за участю

представника ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтава цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Київського РВ ПМУ ГУМВС України в Полтавській області про визнання договору фіктивним, скасування реєстрації, -

в с т а н о в и в:

02 серпня 2010 року до Київського районного суду м. Полтави надійшла позовна заява ОСОБА_2 до відповідачів ОСОБА_3 та ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» про усунення перешкод в користуванні житловою кімнатою та вселення. ОСОБА_2 вказувала, що з червня 2010 року разом з донькою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживала в ІНФОРМАЦІЯ_2. Працівники ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» чинять перешкоди в користуванні житлом. Просила суд усунути перешкоди їй та доньці у користуванні кімнатою в квартирі в АДРЕСА_1, вселити її в квартиру.

Відповідач ОСОБА_5 акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» 15 вересня 2010 року звернувся в суд з зустрічним позовом про визнання договору оренди фіктивним, скасування реєстрації місця проживання.

В поданій до суду заяві ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» посилався на те, що між ОСОБА_3 та банком 20 серпня 2008 року було укладено кредитний договір, згідно якого остання отримала кредит в сумі 145 000 доларів США, від повернення кредитних коштів ухилялася, у зв’язку з чим банк звертався з позовом. За рішенням суду з ОСОБА_3 було стягнуто суму боргу в розмірі 1115530 грн. та звернуто стягнення на предмет іпотеки – квартиру АДРЕСА_2. Вважає, що відповідач ОСОБА_3, навмисно перешкоджаючи виконанню судового рішення та порушуючи умови іпотечного договору без отримання письмової згоди банку уклала 21 липня 2010 року з ОСОБА_2 договір оренди житлового приміщення, який ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» вважає фіктивним.

В поданій до суду зустрічній позовній заяві просив суд визнати договір № 60 від 21 липня 2010 року про оренду житлового приміщення в АДРЕСА_3, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 фіктивним. Просив суд скасувати реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 та зобов’язати СГІРФО Київського РВ ПМУ ГУМВС України в Полтавській області зняти ОСОБА_2 та неповнолітню ОСОБА_4 з реєстраційного обліку за вказаною адресою. Судові витрати просив суд покласти на відповідачів.

Ухвалою суду від 15 вересня 2010 року зустрічний позов ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» об’єднаний в одне провадження зі справою за позовом ОСОБА_2.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 28 жовтня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» про усунення перешкод в користуванні, вселення, залишені без розгляду.

В судовому засіданні представник ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» повністю підтримав подану до суду позовну заяву, посилаючись на викладені в ній обставини.

Київський РВ ПМУ ГУМВС України в Полтавській області подавав до суду заяву з проханням розглядати справу без участі представника.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання неодноразово не з’явилися, будучи судом повідомлені про час та місце розгляду справи в порядку, встановленому ст. 74 ЦПК України.

Зокрема, ОСОБА_2 судові повістки надсилалися згідно з вимогами ч. 5 ст. 74 ЦПК України за адресою, безпосередньо зазначеною нею в поданій до суду позовній заяві. Про зміну своєї адреси ОСОБА_2 відповідно до норм ст. 77 ЦПК України суду не повідомляла.

За таких обставин, враховуючи, що судові повістки на ім’я ОСОБА_2 повернуті до суду без вручення відповідно до положень Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. N 270, у зв’язку з відсутністю особи, суд вважає ОСОБА_2 такою, що належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу без її участі.

Відповідач ОСОБА_3 відповідно до поштового повідомлення про вручення судову повістку отримала, про причини своєї неявки суд також не повідомила.

За таких обставин, суд, враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи, передбачених ст. 169 ЦПК України, вважає за можливе провести розгляд справи на підставі наявних у ній даних та доказів.

Суд, заслухавши пояснення представника ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», дослідивши зібрані в справі докази, приходить наступних до висновків.

Судом встановлено, що 20 серпня 2008 року між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 530 ФР, згідно якого ОСОБА_3 отримала кредитні кошти в сумі 135 000 доларів США для використання за цільовим призначенням для придбання 2-х кімнатної квартири в АДРЕСА_1.

Також встановлено, що згідно з іпотечним договором № 530-ФР від 20 серпня 2008 року відповідач ОСОБА_3 передала в заставу ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» кв. № 9 в м. Полтаві по вул. Уютна, 15 як забезпечення повернення кредитних ресурсів, виданих за кредитним договором № 530-ФР від 20 серпня 2008 року на суму 135000 доларів США.

Згідно з п. 8.1.4. іпотечного договору ОСОБА_3 зобов’язалася без письмової згоди банку не здійснювати дій, пов’язаних зі зміною прав власності на предмет іпотеки, обтяженням його будь-якими зобов’язаннями, в тому числі: передача в оренду, лізинг, спільну діяльність, заставу (наступну іпотеку).

Відповідно до п. 8.1.10. договору також ОСОБА_3 зобов’язалася не реєструвати в квартирі, що є предметом іпотеки, крім іпотекодавця, будь-яких осіб без письмового дозволу іпотекодавця.

Заочним рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 25 листопада 2009 року та додатковим рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 17 березня 2010 року, які вступили в законну силу, позов ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» задоволено, розірвано кредитний договір № 530-ФР від 20 серпня 2008 року, стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_6 в солідарному порядку на користь ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» 1115530 грн. та судові витрати. Звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 530-ФР від 20 серпня 2008 року на квартиру АДРЕСА_4.

Також встановлено, що 21 липня 2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір № 60, згідно з умовами якого ОСОБА_3 надала ОСОБА_2 кімнату житловою площею 50,3 кв.м. на невизначний термін.

На підставі вказаного договору ОСОБА_2 та її неповнолітня донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, 21 липня 2010 року зареєстрували своє місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4.

Статтею 810 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

Відповідно до ст. 234 ЦК України, на яку посилається позивач в поданій до суду заяві, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Пленум Верховного Суду України в постанові від 6 листопада 2009 року N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» вказав, що для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину.

ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» посилається на те, що метою укладення договору оренди № 60 зі сторони ОСОБА_3 не є надання житла ОСОБА_2, а є здійснення перешкод банку у виконанні судового рішення. Також як на підставу недійсності посилається на те, що договір не містить істотних умов, зокрема – ціни договору, а також умов щодо предмету договору.

Дослідженими в справі доказами судом не встановлено наявність умислу обох сторін, тобто, як ОСОБА_3, так і ОСОБА_2, на вчинення правочину без наміру створення правових наслідків.

Відсутність в спірному договорі № 60 від 21 липня 2010 року ціни договору, умов щодо предмета договору не може слугувати підставою для визнання договору недійсним саме з підстав його фіктивності.

За таких обставин, враховуючи принцип диспозитивності та розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні не встановлено обставину укладення між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 договору № 60 від 21 липня 2010 року без наміру створення правових наслідків, тому суд приходить до висновку, що вимоги ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» в частині визнання договору фіктивним не підлягають задоволення у зв’язку з їх недоведеністю в судовому засіданні.

В той же час судом встановлено, що реєстрація місця проживання ОСОБА_2 та її неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, 21 липня 2010 року за адресою: АДРЕСА_1 в порушення умов іпотечного договору була здійснена за відсутності письмового погодження ПАТ «Банк «Фінанси та кредит».

Згідно з п. 8.4.1. іпотечного договору № 530-ФР від 20 серпня 2008 року, ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» має право вимагати від будь-яких третіх осіб припинення посягань на предмет іпотеки.

Встановивши дані обставини, суд приходить до висновку, що наявність реєстрації ОСОБА_2 та неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в квартирі АДРЕСА_2, яка є предметом іпотеки, порушує права ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» як іпотекодержателя. З цих підстав порушене право підлягає захисту.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд виходить з того, що реєстрація ОСОБА_2 та її доньки була здійснена з порушенням вимог іпотечного договору, тому вважає за можливе визначити спосіб захисту порушеного права шляхом скасування реєстрації ОСОБА_2 та неповнолітньої ОСОБА_4, 02 квітня 2002 року за адресою: АДРЕСА_1, та необхідність сектору ГІРФО Київського РВ ПМУ ГУМВС України в Полтавській області зняти ОСОБА_2 та неповнолітню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1. Тому позовні вимоги ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З відповідача ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» підлягають стягненню понесені судові витрати в розмірі 54 грн.

Керуючись ст.ст. 209, 213-215 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в :

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» задовольнити частково.

Скасувати реєстрацію ОСОБА_2 та неповнолітньої ОСОБА_4, 02 квітня 2002 року за адресою: АДРЕСА_1.

Сектору ГІРФО Київського РВ ПМУ ГУМВС України в Полтавській області зняти ОСОБА_2 та неповнолітню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1.

В задоволенні решти вимог Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» понесені судові витрати в сумі 54 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий /підпис/ ОСОБА_7

28.10.2010