Судове рішення 22-а-2231/08 від 20.05.2009

Судове рішення #4630759

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-2231|08 р. Головуючий у першій інстанції: Фетисова І.А.,

Доповідач: Мамчур Я.С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2009 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Мамчура Я.С.,

суддів: Горбань Т.І., Попович О.В.,

при секретарі: Медовниці Ю.О.,

розглянувши апеляційну скаргу відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Коропському районі на постанову Господарського суду Чернігівської області від 10 травня 2007 року у справі за позовом Приватної агрофірми ім. Шевченко до Управління Пенсійного фонду України в Коропському районі про спонукання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Господарського суду Чернігівської області від 10 травня 2007року - позов задоволено повністю.

На вказану постанову відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та ухвалити нову, якою відмовити в задоволені позовних вимог. Посилаючись на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. № 1058-14/ (далі - Закон № 1058) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено до пенсійного фонду у 2005 році 9589,2 грн., на відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за 2005 рік колишнім працівникам ПП ім.. Шевченка, а саме - ОСОБА_1, ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5., що підтверджується відповідними копіями платіжних доручень.

Так, постановою Господарського суду по справі 6/319 від 14.12.2006р., що знайшло відображення в ухвалі Київського апеляційного господарського суду, встановлено факт відсутності у Приватної агрофірми ім. Т.Г.Шевченка обов'язку здійснювати відшкодування витрат Пенсійному Фонду України на виплату та доставку пенсій в 2005 році, призначених на пільгових умовах за ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України №1058:

"Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону."

Тобто, стосовно вищенаведених видів пенсій, призначених на пільгових умовах. Законом №1058 визначений певний порядок покриття витрат на їх виплату і доставку.

Факт набрання чинності змін до даного абзацу, внесених Законом України № 2613-ІV від 31.05.05р., яким доповнено абзац словами "та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з 01.01.06р. не змінює тексту самого абзацу 5, згідно якого виплата вищевказаних пенсій з 01.01.05р. здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 5 Закону України № 1058, даний Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Для інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цих Законом або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, якщо він заперечує проти адміністративного позову покладається на відповідача, чого не було зроблено відповідачем.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що кошти в розмірі 9589,2 грн. сплачені ПП ім. Шевченко на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій за 2005 р., призначених на пільгових умовах, є надмірно сплаченими підприємством коштами до Пенсійного фонду, оскільки ці витрати мають фінансуватися за рахунок коштів Державного бюджету України.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Коропському районі - залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Чернігівської області від 10 травня 2007 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді: