АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/78/13 Справа № 2-168/11 Головуючий у 1 й інстанції - Похваліта С.М. Доповідач - Михайловська С.Ю.

Категорія 46

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2013 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого - Михайловської С.Ю.

Суддів - Єлізаренко І.А., Дерев'янка О.Г.,

При секретарі - Філіній Я.Г.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3

на рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 25 червня 2012 року

по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розподіл майна, придбаного в період шлюбу, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 25 червня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розподіл майна, придбаного в період шлюбу задоволенні частково.

У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя відмовлено.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину автомобіля "Фольсваген-Т- 5", 2004 року випуску, державний номер НОМЕР_1 на суму 59 666,49 грн., виділивши ОСОБА_2 його в натурі та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3:

- 59 666 грн. 49 коп. - 1/2 частини коштів вилучених від продажу автомобіля "Фольсваген - Т- 5", 2004 року випуску, державний номер НОМЕР_1, вартість якого становить 119 332, 98 грн.;

- 17 269 грн. 08 коп. - компенсацію ? частини вартості ремонту автомобіля "Фольсваген-Т-5", 2004 року випуску, цержавний номер НОМЕР_1.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину витрат на поліпшення домоволодіння АДРЕСА_2 в сумі 48 470 грн., загальна вартість поліпшення склала 97 340 грн. та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 - 48 470 грн. - компенсацію ? частини вартості поліпшення домоволодіння.

Виділено ОСОБА_3 спільне набуте майно: електровентилятор вартістю 190 грн.

Виділено ОСОБА_2 спільно набуте майно: пральну машину "ЕLЕСТROLUХ ЕWF 12981W" вартістю 4 547 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3: 365,95 грн. - суму судового збору;

331 грн. - витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи;

2 432,64 грн. - суму витрат за проведення експертизи;

8 500 грн. витрати на юридичну допомогу;

2 178,50 грн. - різницю вартості майна.

В Іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розподіл майна, придбаного в період шлюбу, відмовлено.

В апеляційних скаргах, кожен окремо просять скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на те, що суд дав невірну оцінку доказам та обставинам по справі.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених позовних вимог, колегія судді вважає за необхідне апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_2 задовольнити частково з наступних підстав.

Суд першої інстанції ухвалюючи по справі рішення правильно встановив, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 19 червня 1998 року, який розірвано. Під час шлюбу проживали в домоволодінні АДРЕСА_2, право власності на яке зареєстровано за відповідачем ОСОБА_2./а.с.8 Т.1/.

Під час шлюбу за спільні кошти сторони здійснили в зазначеному вище домоволодінні добудови та перепланування /а.с.8, 10, 23-50 Т.1/.

Як вбачається з висновку № 2021-09 судової будівельно-технічної експертизи від 22 грудня 2009 року, який виконаний Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз, вартість будівельних матеріалів та будівельних робіт, виконаних в домоволодінні АДРЕСА_2, а саме морозильних камер, зносу старого та зведеного нового забору з шлакоблоку, встановлення металевих воріт та калитки, бетонування доріжок, бетонування площадки та рострів навколо домоволодіння, зведення літнього навісу, заміна пластикових вікон, заміна санвузла, прибудови ванної кімнати та санвузла, утеплення стін житлового будинку складає 97 340 грн.

Окрім цього, як встановлено в судовому засіданні сторони під час знаходження в шлюбних відносинах придбали автомобіль „Фольсваген-Т-5", 2004 року випуску, державний номер НОМЕР_1.

Зазначений автомобіль відповідачем був проданий ОСОБА_5, що вбачається з листа начальника Дніпродзержинського ВРЕР УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області Попроцького К.К. від 11 лютого 2009 року № 4200 (а.с.71 Т.1), біржових договорів (а.с.72, 73 Т.1), згідно яких власником автомобіля був ОСОБА_5 та продав ОСОБА_7.

Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 14 листопада 2011 року договір купівлі-продажу автомобіля „Фольсваген Транспортер" 2004 року випуску, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 24 січня 2 009 року визнаний недійним, що вбачається з рішення суду та не заперечується сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Таким чином, поліпшення в домоволодінні АДРЕСА_2, та автомобіль „Фольсваген-Т-5", який був проданий відповідачем, є спільною сумісною власністю подружжя.

Відповідно до висновку експерта автотоварознавця № 2022-09 від 07 жовтня 2009 року, виконаного Дніпропетровським науково-дослідного інституту судової експертизи, ринкова вартість автомобіля марки „Фольсваген Транспортер-Т-5", реєстраційний номер НОМЕР_2, складає

119 332, 98 грн.

Таким чином, вимоги позивача про визнання за позивачем право власності на ? частину автомобіля „Фольсваген-Т-5", 2004 року випуску, та стягнення з відповідача компенсації ? частини коштів вилучених від продажу автомобіля в розмірі 59 666,49 грн., та на 1/2 частини витрат на поліпшення домоволодіння АДРЕСА_2 в сумі 48 470 грн., підлягають задоволенню.

Крім цього, під час шлюбу сторони придбали побутове майно, яке складається з: пральної машини "ЕLЕСТROLUХ ЕWF 12981 W", телевізора "РАNASONIC ТХ 21G10Т", телевізора „ РАNASONIC" з плоским екраном, електровентилятора, електром'ясорубки, електронні ваги, ящиків пластикових 20 штук, бочки з нержавіючої сталі 6 штук, двох супутникових антен, електроінструмента „болгарка", електроперфоратора, електрофона для зняття краски, циркулярної пилки, що не заперечується сторонами.

Згідно до товарного чеку від 17 вересня 2008 року вартість спільно набутого майна, а саме електровентелятора становить 190 грн., та пральної машини "ЕLЕСТROLUХ ЕWF 12981 W" становить 4547 грн.

У зв'язку з наявності вартості електровентелятора та пральної машини "ЕLЕСТROLUХ ЕWF 12981W" суд визнав за можливим поділити лише зазначене майно, виділивши позивачу електровентелятор вартістю 190 грн., а відповідачу - пральну машину "ЕLЕСТROLUХ ЕWF 12981 W" вартістю 4547 грн., стягнувши з відповідача на користь позивача різницю вартості майна в сумі 2 178,50 грн. = (4547 - 190 )/2.

Позовні вимоги позивача в частині визнання право власності на 1/2 частину спільного майна: зимові автомобільні гумові скати та тент на автомобіль, загальною вартістю 5 400 грн., виділивши їх відповідачу ОСОБА_2 в натурі, стягнення на користь позивача компенсацію в розмірі 1/2 частини майна, суд не задовольнив, оскільки позивачем не підтверджено наявність зазначеного майна, його місце знаходження та його дійсну вартість.

В частині вимог позивача - визнання за нею право власності на 1/2 частину двох холодильних камер на суму 42 012 грн., та виділення їх відповідачу в натурі та стягнення на її користь компенсації у зазначеній сумі суд не задовольнив, оскільки відповідно до договорів № 004/П від 10 березня 2006 року та № 009/П від 18 червню 2006 року була домовленість між ПП ОСОБА_10 та ОСОБА_9 на поставку та запуск холодильних установок на суму 3 585 грн. та 7300 грн. Таким чином холодильні камери були придбані та введені з експлуатацією ОСОБА_9, а не сторонами (а.с. 123-128 Т.), а тому не є спільним майном подружжя.

Крім цього, вимоги відповідача стосовно включення до складу спільного майна подружжя як об'єкта права спільної власності подружжя поліпшення по квартирі АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності позивачу на підставі договору дарування від 15 грудня 2007 року, на загальну суму 163 595 грн. та визнання за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину витрат на поліпшення квартири АДРЕСА_1 в сумі 81 797,50 грн., стягнення їх з ОСОБА_3 на його користь як компенсацію, а також виключення зі складу спільного майна подружжя холодильних камер вартістю 200 000 грн., не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Так, відповідачем не надано суду доказів того, що саме відповідачем та позивачем за їх власні кошти було здійснено поліпшення в квартирі АДРЕСА_1 на загальну суму 163 595 грн. Також, як вбачається з наданих позивачем документів поліпшення в квартирі було здійснено сестрою позивача, ще до укладення договору дарування квартири.

В цій частині рішення суду є законним та обґрунтованим, ухваленим з дотриманням вимог ст.69, 70, 71 СК України.

Доводи апеляційних скарг сторін в цій частині рішення є безпідставними, не спростовують правильність рішення суду та зводяться до переоцінки доказів, та обставин по справі, що є виключним правом суду.

Що стосується рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 17269,08 грн. компенсації ? частини вартості ремонту автомобіля „Фольсваген-Т-5", 2004 року випуску, то в цій частині колегія суддів вважає за необхідне рішення суду скасувати та ухвалите по цих позовних вимогах нове рішення, яким ОСОБА_3 в задоволенні цієї частини позову відмовити, оскільки ремонт автомобіля здійснювався в період шлюбу за сумісні сімейні кошти, крім того за рішенням суду вже отремонтований автомобіль „Фольсваген-Т-5" розділений між подружжям.

Рішення суду про відмову ОСОБА_3 в частині поділу майна: телевізора "РАNASONIC ТХ 21G10Т", телевізора „ РАNASONIC" з плоским екраном, електровентилятора, електром'ясорубки, електронні ваги, ящиків пластикових 20 штук, бочки з нержавіючої сталі 6 штук, двох супутникових антен, електроінструмента „болгарка", електроперфоратора, електрофона для зняття краски, оскільки відсутня дійсна вартість зазначеного майна та визначити рівні частки зазначеного майна дружини та чоловіка не можливо, то в цій частині рішення суду також підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення колегією суддів, яким все це майно залишаеться у ОСОБА_2, а на користь ОСОБА_3 стягується ? частина вартості цього майна.

Вартість цього майна була визначена позивачкою ОСОБА_3 в позовній заяві (а.с.116 Т.1), проти чого ОСОБА_2 в судовому засіданні першої інстанції не заперечував, своїх доказів вартості цього майна суду не надав.

Так: - Телевізор "РANASONIK" ТХ 21G10Т" вартістю -2000 грн.;

- телевізор "РANASONIK" з плоским екраном вартістю 2000 грн.;

- електром'ясорубка вартістю - 650 грн.;

- електронні ваги вартістю - 500 грн.;

- ящики пластикові - 200 штук вартістю - 2400 грн.;

- бочки з нержавіючої сталі - 6 штук вартістю 1500 грн.;

- дві супутникові антени вартістю - 2500 грн.;

- електроінструмент "болгарка" вартістю - 300 грн.;

- електроперфоратор вартістю 650 грн.;

- електрофон для зняття краски вартістю - 450 грн. Всього на загальну суму 12950 грн.

Таким чином ? цієї суми складає 6475 грн., тому цю суму слід стягнути з ОСОБА_2 на скористь ОСОБА_3

Рішення суду в частині відмови ОСОБА_3 в її позовних вимогах про витребування у ОСОБА_2 майна яке вона предбала ще до шлюбу, а саме холодильник "NORD-416-4", заводський номер 139332, та морозильну камеру "NORD-155-3" заводський номер 508104 вартістю по 2000 грн. кожна річ, то в цій частині рішення суду підлягає також скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення цієї частини позовних вимог, оскільки в матеріалах справи містяться документи на це майно, які свідчать, що холодильник та камера були придбані ОСОБА_3 ще до шлюбу з ОСОБА_2.(а.с.59-62 Т.2).

Таким чином колегія суддів вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3 та витребувати у ОСОБА_2 зазначені холодильник та морозильну камеру, зобов'язавши останнього віддати позивачці ці речі.

Що стосується рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 8500 грн. за юридичну допомогу, то в цій частині рішення суду також підлягає скасуванню, оскільки вирішуючи питання про стягнення витрат на правову допомогу суд, у порушення ст.ст.212, 214 ЦПК України не звернув уваги на граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних із правовою допомогою, передбачених ст.84 ЦПК України, які затверджені Постановою КМУ від 27.04.2006 року №590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" та не врахував, що ці витрати мають бути пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які допускаються до участі в розгляді справи ухвалою суду за заявою особи яка бере участь у справі. Відомості про те, що особа яка представляла інтереси ОСОБА_3 на підставі адвокатської угоди, була допущена до участі в розгляді справи ухвалою суду як особа, яка надає правову допомогу, відсутні.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 309, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 25 червня 2012 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 17269,08 грн. компенсації ? частини вартості ремонту автомобіля "Фольсваген -Т-5", 2004 року випуску, державний номер НОМЕР_1., в частині відмови ОСОБА_3 у витребуванні у ОСОБА_2 морозильної камери NORD -155-3заводський номер 508104, холодильника NORD - 416-4, заводський номер -139332, в частині відмови ОСОБА_3 в її позовних вимогах до ОСОБА_2 про розподіл майна: телевізор "РANASONIK" ТХ 21G10Т", телевізор "РANASONIK" з плоским екраном, електром'ясорубка, електронні ваги, ящики пластикові - 200 штук, бочки з нержавіючої сталі - 6 штук, дві супутникові антени, електроінструмент "болгарка", електроперфоратор, електрофон для зняття краски, а також в частині стягнення 8500 грн. з ОСОБА_2 витрат на правову допомогу - скасувати.

Відмовити ОСОБА_3 в її позовних вимогах до ОСОБА_2 про стягнення компенсації ? частини вартості ремонту автомобіля "Фольсваген -Т-5", державний номер НОМЕР_1, 2004 року випуску.

Розділити між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 наступне майно:

- Телевізор "РANASONIK" ТХ 21G10Т" вартістю -2000 грн.;

- телевізор "РANASONIK" з плоским екраном вартістю 2000 грн.;

- електром'ясорубка вартістю - 650 грн.;

- електронні ваги вартістю - 500 грн.;

- ящики пластикові - 200 штук вартістю - 2400 грн.;

- бочки з нержавіючої сталі - 6 штук вартістю 1500 грн.;

- дві супутникові антени вартістю - 2500 грн.;

- електроінструмент "болгарка" вартістю - 300 грн.;

- електроперфоратор вартістю 650 грн.;

- електрофон для зняття краски вартістю - 450 грн. Всього на суму 12950 грн. залишивши все це майно ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 ? частини вартості зазначеного майна в сумі 6475 грн.

Витребувати у ОСОБА_2 холодильник NORD - 416-4, заводський номер -139332, холодильну камеру NORD -155-3заводський номер 508104 та зобов'язати ОСОБА_2 передати зазначене майно ОСОБА_3.

Відмовити ОСОБА_3 в її вимогах до ОСОБА_2 про стягнення 8500 грн. витрат на юридичну допомогу.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення чинна з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді :