АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2175/13 Справа № 2-1415/12 Головуючий у 1 й інстанції - Маймур Ф.Ф. Доповідач - Михайловська С.Ю.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2013 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого - Михайловської С.Ю.

Суддів - Єлізаренко І.А., Черненкової Л.А.

При секретарі - Савчук Р.В..

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 10 грудня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" про визнання договору недійсним, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 10 грудня 2012 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" про визнання договору недійсним, відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

Суд першої інстанції, відмовляючи позивачу у задоволенні позовних вимог встановив, що між позивачем та ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" був укладений кредитний договір № 206/в від 18.12.2007 року. зa умовами якого відповідач зобов'язався надати кредит у сумі 37 000 дол. США на термін до 15.12.2017 року, а позивач зобов'язався повернути отриманий кредит і сплатити відсотки у встановленому договором розмірі та строки.

Також судом встановлено, що ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" має банківську ліцензію на право здійснювати банківські операції передбачені ч.1 та п.5-11 ч.2 ст.47 ЗУ "Про банки і банківську діяльність", а також має дозвіл на право здійснення операцій, визначених п.1-4 ч.2 та ч.4 ст.47 ЗУ "Про банки і банківську діяльність", що підтверджується копіями банківської ліцензії, дозволу та додатку до дозволу, наявними в матеріалах справи.

Згідно ст..2 Закону України "Про банки та банківську діяльність" кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Статті 47 та 49 даного закону визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.

Відповідно до ст..5 Декрету КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України.

Відповідно до п.2.3. Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, що затверджене Постановою Правління НБУ №275 від 17.07.2001 року за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями.

Щодо вимог підпункту "в" п.4 ст.5 Декрету КМУ, який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, то на сьогодні законодавець не визначив межі термінів і сум надання або одержання кредитів в іноземній валюті. Відповідно до п.1.5 Положення про порядок видачі НБУ індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління НБУ від 14.10.2004 року № 438, використання іноземної валюти як засобу платежу без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (тобто отримав банківську ліцензію та дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).

Відмовляючи у за доволенні позовних вимог суд прийшов до висновку, що оскільки у ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" наявна генеральна ліцензія та письмовий дозвіл НБУ на здійснення кредитних операцій у валюті по кредитному договору № 260 в від 18.12.2007 року. Також суд виходив с того, що зазначені позивачем обгрунтування недійсності кредитного договору не можуть бути підставою для визнання їх недійсними, так як укладаючи дані договори сторони з'ясовують на яких умовах він укладається, а відтак з власної ініціативи на момент отримання коштів у іноземній валюті, визначають для себе правила подальшої поведінки, які в подальшому не мають безпідставно змінюватися на вимогу однією з сторін. Зростання курсу долара США - валюти кредиту, саме по собі не є підставою для розірвання кредитного договору, оскільки у позичальника існувала можливість передбачити в момент укладання кредитного договору зміни курсу гривні по відношенню до долара США, виходячи з динаміки зміни курсів валют з моменту введення в обіг національної валюти - гривні та її девальвації й можливість отримання кредиту в національній валюті.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія судді вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно встановив вищезазначені обставини справи, дав цим обставинам та доказам по справі правильну правову оцінку і, відповідно до вимог ст. ст. 525, 527, 1054 ЦК України, Закону України "Про банки та банківську діяльність" ухвалив законне та обгрунтоване рішення.

Довід ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про те, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, необґрунтований, оскільки зводиться до переоцінки доказів по справі і незгоди з висновками суду по їх оцінці, тоді як, згідно ст. 212 ЦПК України, оцінка доказів є виключним правом суду.

Таким чином, рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - відхиленню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 10 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала чинна з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному прядку протягом двадцяти днів.

Судді :