АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/10284/13 Справа № 2/200/387/13 Головуючий у 1 й інстанції - Решетнік М.О. Доповідач - Михайловська С.Ю.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2013 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого - Михайловської С.Ю.

Суддів - Єлізаренко І.А., Чубукова О.О.

При секретарі - Жидковій Г.Л.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 21 березня 2013 року по справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 21 березня 2013 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволені.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним говором № DNTAAE 00000176 від 23/07/2007 року станом на 03 січня 2013р. в сумі 20525,8 доларів США, що курсом НБУ становить 64001грн.14коп., та складається із: заборгованості по тілу кредиту - 11018,65 ларів США, заборгованості по процентам за користування кредитом - 4963,86 доларів США, боргованості з комісії - 780,3 доларів США, пені - 3762,99 доларів США, а також 1760грн.01коп. на повернення судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог, посилаючись на те, що вона повністю погасила кредит шляхом продажу заставного автомобіля і заборгованості по кредиту в неї немає, про що свідчить довідка з банку.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду змінити з наступних підстав.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги позивача правильно встановив, що 23 липня 2007р. між сторонами було укладено кредитний договір № DNTAAE 00000176, відповідно до якого ОСОБА_2 було надано кредит у розмірі 20641,25 доларів США строком до 23.07.2012р.

В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором № DNTAAE 00000176 від 23 липня 007р. між сторонами було укладено договір застави рухомого майна від 23.07.2007р., відповідно до якого, ОСОБА_2 передала у заставу банку автомобіль марки «Фольксваген LТ35» 1998 року випуску.

Згідно зі ст.526, 651 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, у разі істотного порушення договору іншою стороною, договір може бути розірвано за рішенням суду.

У відповідності до умов зазначеного договору позивач зобов'язувався надати відповідачці кредит в зазначеній сумі, а відповідачка, в свою чергу, зобов'язувалася повернути кредит, в обумовлений договором строк, сплатити обумовлені договором платежі.

Позивач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, перерахувавши кредитні кошти, відповідачка своєчасно суму кредиту не повертала, обумовлені договором платежі не сплачувала.

Відповідачкою було передано позивачеві предмет застави, згідно договору застави рухомого майна від 23.07.2007р., для його продажу. Позивачем було продано предмет застави. Відповідно до розрахунку заборгованості кошти, отримані за захунок продажу предмету застави, були зараховані на погашення заборгованості перед позивачем. Але отриманих від продажу автомобіля коштів не вистачило для погашення кредиту, у зв'язку з чим {заборгованість по кредиту станом на 03 січня 2013р. залишилась у розмірі 20525,8 доларів США, що за курсом НБУ становить 64001грн. 14коп., та складається із: заборгованості по тілу кредиту - 11018,65 доларів США, заборгованості по процентам за користування кредитом - 4963,86 доларів США, заборгованості з комісії - 780,3 доларів США, пені - 3762,99 доларів США.

Суд не прийняв до уваги посилання представника відповідачки про те, що підставою для відмови у позові та застосуванні позовної давності, є те, що позивач нарахував пеню і за прострочення сплати щомісячного платежу, при цьому нарахування здійснив за період з 21.08.2008 по 17.08.2011р., оскільки відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки свої зобов'язання відповідачка не виконала, а також вони не припинились, то це виключає і застосування позовної давності.

З урахуванням всіх обставин суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі.

Довід апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що вона повністю погасила кредит шляхом продажу заставного автомобіля і заборгованості по кредиту в неї немає, про що свідчить довідка з банку, не спростовують правильність рішення, оскільки з наданих позивачем розрахунків (а.с. 53-58, 63-66) вбачається, що дійсно зарахованих від продажу автомобіля грошей не вистачило на повне погашення кредиту.

Але, стягуючи заборгованість к комісії 780, 3 доларів США та пеню 3762, 99 доларів США суд не врахував, що в п.14 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року роз'яснено, що суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій у випадках і в порядку, встановлених законом (ч.2 ст.192, ч.3 ст.533 ЦК України, Декрет №15-93).

Враховуючи те, що виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, то разом зі стягненням заборгованості в іноземній валюті суд має право стягнути й проценти за кредитним договором в іноземній валюті, оскільки такий процент є не фінансовою санкцією, а платою за користування грошима.

Проте фінансові санкції за несвоєчасне повернення кредиту у вигляді пені та комісії можуть бути застосовані лише у випадках прострочення грошового зобов'язання у гривні.

За таких обставин пеня та заборгованість з комісії, які були нараховані позивачем за несвоєчасне виконання відповідачкою ОСОБА_2 зобов'язання по кредитному договору повинні бути нараховані у гривні і, згідно курсу валют станом на 21.03.2013 року, становить пеня - 30 066 грн. 30 коп., заборгованість з комісії - 6 234 грн. 60 коп.

З наведених підстав колегія суддів вважає за необхідне рішення суду скасувати частково в частині стягнення ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості по пені за порушення строків виконання зобов'язань в розмірі 3 762, 99 доларів США; заборгованості з комісії в розмірі 780, 3 доларів США, як таке, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» по кредитному договору № DNTAAE 00000176 від 23 липня 2007 року заборгованість по пені за порушення строків виконання зобов'язань в розмірі 30 066 грн. 30 коп. та заборгованості з комісії в розмірі 6 234 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 21 березня 2013 року скасувати частково в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості по пені за порушення строків виконання зобов'язань в розмірі 3762, 99 доларів США; заборгованості з комісії 780, 3 доларів США.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» по кредитному договору № DNTAAE 00000176 від 23 липня 2007 року заборгованість по пені за порушення строків виконання зобов'язань в розмірі 30 066 грн. 30 коп., заборгованість з комісії в розмірі 6 234 грн. 60 коп.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення чинне з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному прядку протягом двадцяти днів.

Судді :