ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа № 2а-9712/08/1370
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2009 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої - судді - Гулкевич І.З.
при секретарі - Бурдіні С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги учаснику війни в сумі 3148 грн.,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом в якому просить суд стягнути з ОСОБА_2 3148 грн. недоплаченої щорічної разової допомоги до 5 травня як учаснику війни та визнати дії відповідача протиправними.
Позовні вимоги мотивує тим, що вона є учасником війни та тим, що їй було виплачено не в повному обсязі щорічну разову грошову допомогу за 2005 - 2007 роки, чим порушено Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ та п.3 ст.22 Конституції України. Позивач вважає, що сума недоплати, яка утворилась у 2005, 2006, 2007 роках внаслідок неправомірних дій відповідача повинна бути відшкодована ним в повному обсязі. Просить суд позов задовольнити.
Позивач в судове засідання не з'явилась, однак подала до суду заяву, в якій просила справу розглядати без її участі.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи без участі свого представника та письмові заперечення проти позову, суть яких зводиться до наступного. Головним розпорядником державних коштів, з яких здійснюються виплати щорічної одноразової грошової допомоги учасникам бойових дій до 5 травня, є Міністерство праці та соціальної політики, а не управління соціального захисту населення, яке відповідно до ст. 17№ Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» здійснює лише виплату такої допомоги в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Виплата оспорюваної позивачем допомоги була здійснена відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2004 року № 177 «Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з дотриманням норм ст.95 Конституції України, ст. 22, ч.5 ст.51 Бюджетного кодексу України. Вважає, що з боку управління відсутні протиправні дії, просить відмовити у задоволенні позову, застосувавши термін позовної давності відповідно до ст. ст. 99, 100 КАС України.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що в задоволені адміністративного позову слід відмовити виходячи з наступних підстав.
Позивач - ОСОБА_1 є учасником війни, що підтверджується посвідченням Серія С-III № НОМЕР_1 від 31.08.2001 року, виданим ОСОБА_2.
Згідно з статтею 12 Закону України 3551 від 22 жовтня 1993 року - щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі 3 мінімальних пенсій за віком.
Згідно з частиною 1 статті 17-1 Закону 3551 - щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Між тим, вказана допомога виплачена позивачу відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” за рахунок державного бюджету у визначених Законом України “Про Державний бюджет України” на 2005 - 2007 роки у розмірах: у 2005 році по 50 грн. грошової допомоги, та в 2006 році - 50 грн. та у 2007 році - 55 грн.
Відповідно до частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства - для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Оскільки позивачу допомогу було виплачено у 2007, 2008 роках, а відповідно до пункту 4 статті 17-1 Закону 3551 - вона мала право звернутися за вищезазначеною допомогою та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснювалась виплата такої, саме з цього моменту позивач повинна була дізнатися про порушення свого права.
Позивачем не викладено обставин для визнання причин пропущення строку звернення до суду поважними.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що в задоволені позовних вимог щодо несплаченої грошової допомоги за 2005, 2006, 2007 роки, слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 99, 100, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги учаснику війни в сумі 3148 грн. - відмовити повністю.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.
Суддя Гулкевич І.З.