ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа № 2а-9704/08/1370
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2009 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої - судді - Гулкевич І.З.
при секретарі - Гіщинській С.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги учаснику війни в сумі 3 149 грн. 80 коп.,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 в якому просить стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Золочівської райдержадміністрації 3 149 грн. 80 коп. недоплаченої щорічної разової допомоги до 5 травня як учаснику війни.
Позовні вимоги мотивує тим, що він є учасником війни та тим, що їй було виплачено не в повному обсязі щорічну разову грошову допомогу за 2005 - 2007роки, чим порушено Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ та п.3 ст.22 Конституції України. Позивач вважає, що сума недоплати, яка утворилась 2005, 2006, 2007 роках внаслідок неправомірних дій відповідача повинна бути відшкодована ним в повному обсязі. Просить суд позов задовольнити.
В судове засідання позивач не з'явився, однак подав до суду заяву, в якій просив справу слухати у його відсутність.
В судове засідання представник відповідача ОСОБА_2 не з'явився, однак подав на адресу суду заяву в якій просив справу слухати у його відсутність. Крім цього подав на адресу суду заперечення, суть яких зводиться до наступного. ОСОБА_2 діяло відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2004 року № 177 «Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з дотриманням норм ст.95 Конституції України, ст. 22, ч.5 ст.51 Бюджетного кодексу України. Вважає, що з боку управління відсутні протиправні дії, просить відмовити у задоволенні позову, зазначає, що позивачем було пропущено строк звернення до адміністративного суду, що згідно ч.1 ст.100 КАС України є підставою для відмови у задоволенні позову, на чому наполягає, просить суд адміністративну справу розглядати без участі представника.
ОСОБА_3 у письмовому поясненні проти позову заперечує та просить визнати його неналежним відповідачем, а справу провадженням закрити.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що в задоволені адміністративного позову слід відмовити виходячи з наступних підстав.
Позивач - ОСОБА_1 є учасником війни, що підтверджується посвідченням серія Д № НОМЕР_1, виданим 15.03.2004 року Управлінням праці та соціального захисту населення Золочівської райдержадміністрації.
Згідно з статтею 12 Закону України 3551 від 22 жовтня 1993 року - щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі 3 мінімальних пенсій за віком.
Згідно з частиною 1 статті 17-1 Закону 3551 - щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Між тим, вказана допомога виплачена позивачу відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” за рахунок державного бюджету у визначених Законом України “Про Державний бюджет України” на 2005 - 2007 роки розмірах.
Як вбачається із заперечення проти позову ОСОБА_2 щорічна виплата разової грошової допомоги проводилась починаючи з 2005 року і така становила: у 2005 р. - 50 грн., у 2006 р. - 50 грн., у 2007 р.-55 грн.
Відповідно до частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства - для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Оскільки позивачу допомогу було виплачено у 2005, 2006, 2007 роках, а відповідно до пункту 4 статті 17-1 Закону 3551 - вона мала право звернутися за вищезазначеною допомогою та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснювалась виплата такої, саме з цього моменту позивач повинна була дізнатися про порушення свого права.
Позивачем не викладено обставин для визнання причин пропущення строку звернення до суду поважними. І тому, суд приходить до висновку про пропущення строку звернення позивача до суду щодо вимог виплати спірної допомоги у 2005, 2006, 2007 роках.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що в задоволені позовних вимог щодо несплаченої грошової допомоги за 2005, 2006, 2007 роки, слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 99, 100, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги учаснику війни в сумі 3 149 грн. 80 коп. - відмовити повністю.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.
Суддя Гулкевич І.З