23.03.2011

Справа №11-154/11 Категорія –ч.1 ст.366 КК УкраїниГоловуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1 Доповідач Годун В.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

головуючогоОСОБА_2,

суддів ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

з участю прокурораОСОБА_5,

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області у складі:

розглянувши у судовому засіданні у м. Херсоні 1 лютого 2011 року кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_6 на вирок Суворовського районного суду м. Херсона від 22 листопада 2010 року,

встановила:

Цим вироком

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 Казахстану, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, працюючого президентом громадської організації «Фонд розвитку казахстано-української дружби», вул. Короленко, 12, проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_4 і у м. Генічеську за адресою вул. Суворова, 65,

визнано винним і засуджено до 1 року обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з функціями адміністративно-розпорядчого і організаційно-господарського характеру строком на 1 рік за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.

Вироком постановлено залишити без змін до набрання вироком законної сили обраний раніше запобіжний захід підписку про невиїзд; а речові докази зберігати у матеріалах справи.

ОСОБА_6 визнано винним у тому що він, будучи службовою особою у ГО «Фонд розвитку казахстано-української дружби», у січні 2008 року склав і видав на своє ім’я завідомо неправдивий документ, довідку про свої доходи від 31.01.2008 р., а у лютому 2008 року –завідомо неправдиві довідки про доходи працівників ГО «Фонд розвитку казахстано-української дружби»ОСОБА_7, ОСОБА_8Н, ОСОБА_9, і ОСОБА_10 від 03.02.2008.

В апеляції засуджений ОСОБА_6 просить змінити вирок суду у частині призначення покарання у зв’язку з його невідповідністю ступеню тяжкості вчиненого злочину і особі винного внаслідок його суворості та призначити більш м’яке покарання. ОСОБА_6 вважає, що при призначенні йому покарання суд мав визнати пом’якшуючими покарання обставинами тяжкий стан здоров’я підсудного, наявність у нього на утриманні неповнолітньої дитини, його позитивну характеристику з місця проживання, а також те, що він притягається до кримінальної відповідальності вперше.

У доповненнях до апеляції засуджений ОСОБА_6 просить скасувати вирок суду і направити справу на новий судовий розгляд у Дніпровський районний суд м. Херсона у зв’язку з порушенням Суворовським районним судом м. Херсона при розгляді кримінальної справи передбачених статтями 37, 38, 41 КПК України правил підсудності. Засуджений посилається на те, що він зареєстрований у Дніпровському районі м. Херсона і усі учасники процесу знаходились на території цього району. Також ОСОБА_6 просить скасувати обраний щодо нього запобіжний захід підписку про невиїзд у зв’язку з необхідністю вільного вибору ним лікувального заходу на території України.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляції з доповненнями, вислухавши засудженого ОСОБА_6, який підтримав свою апеляцію, і прокурора, який заперечував проти її задоволення, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Винність ОСОБА_6 у вчиненні злочину, за який його засуджено при зазначених у вироку обставинах, окрім його власних показань, підтверджується сукупністю встановлених у справі доказів.

Вчинений ним злочин вірно кваліфіковано за ч.1 ст.366 КК України.

Доводи апеляції засудженого про порушення Суворовським районним судом правил підсудності при розгляді кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_6 є безпідставними, оскільки місце вчинення злочину, у якому обвинувачувався ОСОБА_6 слідством не було встановлено, і тому відповідно до ст. 37 підсудність цієї кримінальної справи визначається за місцем закінчення досудового слідства, яке проводилося і було закінчене прокуратурою Суворовського району м. Херсона.

У той же час, як вбачається із матеріалів справи та вироку суду, суд першої інстанції при призначенні ОСОБА_6 покарання у вигляді 1 року обмеження волі із позбавленням права обіймати посади, пов’язані з функціями адміністративно-розпорядчого і організаційно-господарського характеру строком на 1 рік, не встановив і не врахував усі наявні обставини, які відповідно до ч.1 ст.75 є підставою вважати можливим виправлення засудженого ОСОБА_6 без відбування покарання.

Такими обставинами є відсутність судимості і притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності вперше (а.с. 148, 149), його позитивна характеристика за місцем проживання (а.с. 251), утримання ним неповнолітньої дитини, а також його захворювання на туберкульоз і необхідність проходження лікування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що вирок суду першої інстанції у частині призначення покарання слід змінити, звільнивши відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_6 від відбування призначеного йому основного покарання з іспитовим строком 1 рік і покладенням на нього передбаченого ч.2 ст.76 КК України обов’язку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляцію засудженого ОСОБА_6 задовольнити частково.

Вирок Суворовського районного суду м. Херсона від 22 листопада 2010 року змінити.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного йому основного покарання з іспитовим строком 1 рік і покладенням на нього передбаченого ч.2 ст.76 КК України обов’язку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.

У решті вирок залишити без змін.

Головуючий

Судді