Справа № 2-2069/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

27 квітня 2009 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого:                              судді Макаренко Г.В.

при секретарі:                              Шалапуді Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про стягнення банківського вкладу, пені, моральної шкоди та судових витрат, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду із зазначеними вимогами, мотивуючи їх тим, що 21 та 27 серпня 2008 року між сторонами даної справи були укладені договори банківських вкладів.

 Згідно договору банківського вкладу № 1040/0301894000281002 відповідач прийняв від позивача готівкою кошти в сумі 24000.00 грн. строком на 183 дні – з 21.08.2008 року по 19.02.2009 року з процентною ставкою за вкладом 18.2 проценти річних.

Згідно договору банківського вкладу №1040/0301895000281003 відповідач прийняв від позивача готівкою кошти в сумі 15 000,00 грн. строком на 183 дні – з 27.08.2008 року по 25.02.2009 року з процентною ставкою за вкладом 18.2 проценти річних.

Посилаючись на те, що відповідач ухиляється від повернення повної суми вкладу у строк, передбачений договором, позивач просила суд задовольнити заявлені вимоги, стягнути на її користь суму заборгованості за договорами в розмірі 39 000,00 грн.,  пеню в розмірі 1002.00 грн. та моральну шкоду в розмірі 5000. 00 грн., а всього 45002, 00 грн.

В судовому засіданні позивач підтримала заявлені вимоги, просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення заявлених вимог.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 21.08.2008 року між сторонами даної справи було укладено договір строкового банківського вкладу №1040/0301895000281003.

Згідно з умовами даного договору позивач здійснив грошовий вклад до ТОВ «Український промисловий банк» в сумі 24000.00 грн. строком на 183 дні – з 21.08.2008 року по 19.02.2009 року, а відповідач, у свою чергу, зобов’язався повернути вказані кошти позивачу у строк, передбачений умовами договору зі сплатою 18,2 відсотків річних. Після настання дати повернення сума вкладу повернута не була.

Згідно з умовами даного договору позивач здійснив грошовий вклад до ТОВ «Український промисловий банк» в сумі 15000.00 грн. строком на 183 дні – з 27.08.2008 року по 25.02.2009 року, а відповідач, у свою чергу, зобов’язався повернути вказані кошти позивачу у строк, передбачений умовами договору зі сплатою 18,2 відсотків річних. Після настання дати повернення сума вкладу повернута не була.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобов’язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

П.2.4.3 вищевказаних договорів банківських вкладів, укладених між сторонами даної справи, вкладник має право отримати суму вкладу та нараховані проценти у дату повернення, визначену даним договором. П.1.1 договору від 21.08.2008 року передбачає, що датою повернення  вкладу є 19 лютого 2008 року. П.1.1 договору від 27.08.2008 року передбачає, що датою повернення  вкладу є 25 лютого 2008 року.

Разом з тим, як було встановлено судом, суми вкладів позивачу після настання вказаних дат не були повернуті.

Таким чином, оскільки в судовому засіданні знайшла своє підтвердження та обставина, що відповідач не виконав передбачене договором зобов’язання щодо повернення позивачу вищевказаних сум вкладів в обумовлені договорами строки, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Посилання представника відповідача про те, що правлінням Національного Банку України введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідача в період з 21 січня 2009 року по 21 липня 2009 року та призначено тимчасового адміністратора є необґрунтованими, оскільки згідно з положеннями ст.85 Закону України «Про банки та банківську діяльність» вказана обставина не може бути підставою для звільнення банку від виконання зобов’язань, передбачених умовами вищевказаного договору.

Разом з тим, не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення на його користь пені в розмірі 1002,00 грн., оскільки відповідно до п.2 ч.3 ст.85 Закону України «Про банки та банківську діяльність» під час дії мораторію неустойка (штраф,  пеня) та інші фінансові (економічні) санкції   за  невиконання  чи  неналежне  виконання грошових зобов'язань не нараховуються.

Крім того, позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди, заподіяної порушенням споживчих прав позивачки, суд вважає такими, що не ґрунтуються на вимогах закону. Так, відповідно до роз'яснення Пленуму Верховного Суду України в п.2 постанови від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", спори про відшкодування моральної шкоди розглядаються, зокрема, при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону "Про захист прав споживачів" чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.

Разом з тим, п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачає право споживача на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією (роботою чи послугою, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб) у випадках, передбачених законодавством.

Оскільки в судовому засіданні не знайшла свого підтвердження та обставина, що порушення споживчих прав позивачки з боку відповідача було пов'язане з небезпекою для її життя і здоров`я, позовні вимоги підлягають залишенню без задоволення як такі, що не ґрунтуються на нормах закону.

Судові витрати по справі суд розподіляє відповідно до ст. 88 ЦПК України і покладає на відповідача обов‘язок відшкодувати позивачу 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 525, 526, 530, 614, 625, 1166, 1167 ЦК України, ст. ст.10, 57, 60, 61, 88, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1  до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про стягнення банківського вкладу, пені, моральної шкоди та судових витрат - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на користь ОСОБА_1 суму банківського вкладу за договором банківського вкладу № 1040/0301894000281002 від 21 серпня 2008 року в розмірі 24 000 грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на користь ОСОБА_1 суму банківського вкладу за договором банківського вкладу №1040/0301895000281003 від 27 серпня 2008 року в розмірі 15 000 грн. 00 коп.

Всього стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на користь ОСОБА_1 суму банківських вкладів за договорами банківських вкладів в розмірі 39 000,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на користь ОСОБА_1 суму судових витрат в розмірі 30 грн. 00 коп.

Позовні вимоги в іншій частині залишити без задоволення.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ