ОСОБА_1М ОСОБА_2 ОСОБА_3
Апеляційний суд Житомирської області
м. Житомир, вул. 1-го Травня, 24, 10008, (0412) 47-26-44
УХВАЛА
ІменемУкраїни
23 березня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
Головуючого-судді Мельничук Н.М.,
суддів: Андрушкевича С.З.,Єрещенка А.М.
з участю прокурора: Філя С.В.
потерпілої: ОСОБА_4
засудженого: ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляціями прокурора , що брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, адвоката ОСОБА_6,потерпілої ОСОБА_4, засудженого ОСОБА_5 на вирок Богунського районного суду м.Житомира від 19 січня 2010 року.
Цим вироком ОСОБА_5, 19 серпня
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3,не одруженого , непрацюючого, раніше не судимого,жителя ІНФОРМАЦІЯ_4 ,
засуджено за ст. 121 ч.2 КК України на сім років позбавлення волі.
Запобіжний захід до набрання вироком чинності залишено утримання під вартою. Строк відбування покарання постановлено рахувати з 19.01.2010 року. Зараховано в строк відбування покарання перебування під вартою з 18.03.2009 року по 19.01.2010 року. Стягнуто на відшкодування моральної шкоди на користь потерпілої ОСОБА_4 10 000 грн. В задоволенні позову про відшкодування матеріальної шкоди з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 в сумі 3719 грн.39 коп. відмовлено.
Згідно вироку суду, 17 грудня 2007 року близько 3 год. ОСОБА_7 з метою помсти ОСОБА_8 за раніше висловлену образу, запропонував
ОСОБА_5 піти разом з ним та помститися останньому. Перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, ОСОБА_7 разом з ОСОБА_5 прийшли до квартири АДРЕСА_1 .3 метою заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , ОСОБА_7, діючи спільно з ОСОБА_5 , на ґрунті особистих неприязних стосунків підійшов до ОСОБА_8, що лежав на розкладачці в одній з кімнат квартири і взявши ОСОБА_8 лівою рукою за волосся кулаком правої руки завдав одного удару в обличчя останньому. ОСОБА_5, підтримуючи злочинні дії ОСОБА_7, також умисно завдав невстановлену кількість ударів кулаком руки по потилиці потерпілого, після чого вийшов до коридору квартири. ОСОБА_7 в цей час, діючи відповідно до попередньої домовленості , продовжуючи злочинні дії, завдав ОСОБА_8 біля п’яти ударів колінами своїх ніг по грудній клітині та обличчю, від яких той впав на підлогу.Після цього ОСОБА_7 біля п’яти разів стрибнув колінами своїх ніг на голову потерпілого, а коли той намагався підвестися — ще близько 20 ударів ногами і колінами по грудній клітині та голові ОСОБА_8. Потім ОСОБА_7 наказав ОСОБА_8 вдягнутися і йти з ним та ОСОБА_5 на вулицю, де ОСОБА_7 ногою умисно завдав удару по ногах потерпілого, в той час як ОСОБА_5 знаходився на сторожі. Від удару ОСОБА_8 впав і ОСОБА_7, діючи за домовленістю з ОСОБА_5, завдав потерпілому ще біля 20 ударів. В результаті спільних злочинних дій ОСОБА_5 та ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_8 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження , внаслідок яких настала смерть останнього.
В апеляції прокурор порушив питання про скасування вироку в частині вирішення цивільного позову. Не оспорюючи доведеності вини засудженого, кваліфікації його дій, вказував , що згідно ст.324 ч.І п.7 КПК України , якщо матеріальну шкоду заподіяно підсудним спільно з іншою особою, справу щодо якої виділено в окреме провадження , суд покладає обов’язок по відшкодуванню шкоди в повному розмірі на підсудного. В подальшому при винесенні обвинувального вироку щодо особи , справу якої було виділено в окреме провадження , суд вправі покласти на неї обов’язок відшкодувати шкоду солідарно з раніше засудженим. Суд цих вимог закону не дотримався. Тому прокурор просив вирок в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_5 3719 грн.39 коп. матеріальної шкоди скасувати і постановити новий , яким позов задовольнити і стягнути суму позову з ОСОБА_5 в солідарному порядку з ОСОБА_7
В апеляції потерпіла просила визнати ОСОБА_5 невинним у вчиненні злочину, але стягнути цивільний позов в розмірі 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
В апеляції адвокат просив вирок суду скасувати і провадження в справі закрити , поскільки на його думку, суд неправильно застосував кримінальний закон і його висновки не відповідають фактичним обставинам справи.
На обгрунтування апеляції вказував, що судом достеменно не встановлено ,що ОСОБА_5 завдавав ударів потерпілому ОСОБА_8, покази свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з цього приводу є сумнівними, ОСОБА_7 дав покази , що завдавав ударів потерпілому лише він, наявність попередньої домовленості між засудженими також не встановлена. Також не встановлено судом чи могли від ударів ОСОБА_5 виникнути тяжкі тілесні ушкодження у потерпілого .
В апеляції та запереченнях засуджений вказував , що досудове слідство було сфальсифіковане, тому що з показів свідків вбачається його непричетність до скоєння злочину. Злочин ,за який його засуджено, вчинив ОСОБА_7, який уже відбуває покарання. При судовому розгляді справи головуючий ігнорував подані ним клопотання та скарги, справу розглянуто судом однобоко і необ’єктивно. В зв’язку з наведеним просив кримінальну справу щодо нього закрити за відсутністю в його діях події і складу злочину, а слідчого притягнути до кримінальної відповідальності за ст.372 КК України.
Заслухавши доповідача, потерпілу ,яка свою апеляцію підтримала, засудженого, який також свою апеляцію та апеляцію адвоката підтримав, думку прокурора, який заперечував проти цих апеляцій, перевіривши матеріали справи в межах апеляції та обговоривши наведені в ній доводи, колегія суддів вважає , що апеляції не підлягають до задоволення з таких підстав.
Як видно з вироку Богунського районного суду м.Житомира від 27 лютого 2009 року щодо ОСОБА_7 за ст.121 ч.2 КК України, судом при розгляді цієї кримінальної справи встановлено, що ОСОБА_11 кулаком руки завдав по голові потерпілому ОСОБА_8 невстановлену кількість ударів (а.с.26-35).
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показав , що 17.12.2007 року прибув на виклик як працівник „швидкої допомоги” і в розмові ОСОБА_8 йому сказав, що вночі його дуже побили двоє невідомих.
Свідки ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 показали суду , що вранці 17.12.2007 року бачили побитого І закривавленого ОСОБА_8 на східцях в під’їзді будинку.
Свідок ОСОБА_10, покази якого на досудовому слідстві були оголошені в судовому засіданні , показав , що саме ОСОБА_7 і ОСОБА_5 побили ОСОБА_8.
Покази цих та інших свідків об’єктивно підтверджені оголошеними в судових засіданнях матеріалами кримінальної справи - протоколом огляду трупа ОСОБА_8, огляду місця події, висновком судово-медичної експертизи, протоколами відтворення обстановки і обставин події, очних ставок.
Враховуючи вищенаведене , суд першої інстанції при розгляді справи дав відповідну оцінку і кваліфікацію діям ОСОБА_5, з врахуванням його ролі у вчиненому злочині та інших обставин справи, характеризуючих його даних , призначив покарання.
Колегія суддів прийшла до висновку , що підстав для зміни чи скасування вироку з вказаних у апеляціях причин немає.
УХВАЛИЛА:
Апеляції потерпілої ОСОБА_4, засудженого ОСОБА_5. адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Богунського районного суду м.Житомира від 19 січня 2010 року в цій частині щодо ОСОБА_5 - без зміни.
Судді: