Мельничук Андрушкевич Заліщук
Апеляційний суд Житомирської області
м. Житомир, вул. 1-го Травня, 24, 10008, (0412) 47-26-44
УХВАЛА
Іменем України
19 січня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
Головуючого-судді Мельничук Н.М.
суддів: Андрушкевича С.3.,3алішука М.С.
з участю прокурора: Воронухи Д.С.
засудженої: ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_2 на вирок Корольовського районного суду м.Житомира від 3 листопада 2009 року.
Цим вироком ОСОБА_2, 12.12.1982 року
народження, уродженку і мешканку м.Житомира вул.Лугова, 16,українку, ІНФОРМАЦІЯ_1, неодружену, непрацюючу, має на утриманні сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судиму :
-13.11.2002 року за ст.ст.185 ч. 1,75,76 КК України на два роки позбавлення волі з іспитовим строком два роки,
- 8.09.2004 року за ст.ст.15 ч.3,185 ч.З, 185 ч.2,70 ч.І. 71 КК України на три роки шість місяців позбавлення волі,
засуджено за ч. 2 ст.185 КК України на два роки позбавлення волі. Зараховано ОСОБА_2 до строку відбування покарання перебування її під вартою з 3.12.2008 року по 13.01.2009 року.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 92 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, та 150 грн.24 коп. на відшкодування судових витрат на користь НДЕКЦ УМВС України в Житомирській області.
Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишено попередній - тримання під вартою.
Питання щодо речових доказів вирішено відповідно до вимог ст.81 КПК України.
Як визнав суд, 24 січня 2008 року біля 10 год.40 хв. ОСОБА_2 знаходилась в маршрутному таксі №27 , що рухалось по вул.В.Бердичівській м. Житомира в напрямку центру міста. Побачивши серед пасажирів таксі раніше незнайому їй ОСОБА_4 , ОСОБА_2 вирішила викрасти у неї мобільний телефон. Скориставшись тим , що ніхто не помітив її дій , ОСОБА_2 таємно , повторно з кишені куртки потерпілої ОСОБА_4 викрала мобільний телефон „Нокіа-6131” вартістю 831 грн.36 коп. з сім-карткою оператора „Київстар” вартістю 25 грн., на рахунку якої знаходились 2 грн. та карта пам’яті на 512 МБт вартістю65 грн., а всього на загальну суму 923 грн.36 коп. і з місця скоєння злочину зникла.
В апеляції засуджена, не оспорюючи доведеності вини, просила вирок змінити, призначити їй менш суворе покарання .
На обгрунтування апеляції вказувала , що вирок щодо неї є дуже суворим, суд при призначенні покарання не врахував обставини , що можуть пом’якшити покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину .Зокрема, свою вину в скоєному вона визнала повністю , розкаялась, сприяла розкриттю злочину. Також має на утриманні двох неповнолітніх дітей , неофіційно працювала, не зловживає спиртними напоями, не є наркоманом, після звільнення з місць позбавлення волі не затримувалась працівниками міліції. Просила застосувати ст.69 КК України і призначити їй менш суворе покарання, надавши ще один шанс почати нормальне життя.
Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, який заперечив проти апеляції, пояснення засудженої ОСОБА_2, яка просила задовольнити апеляцію, обговоривши викладені в ній доводи, перевіривши вирок суду першої інстанції в межах, передбачених ст. 365 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З висновками суду першої інстанції щодо фактичних обставин вчиненого ОСОБА_2 злочину, за вчинення якого її засуджено, про доведеність її вини та кваліфікацію дій, погоджується автор апеляції і ніким з можливих апелянтів не оспорюється.
З даних про особу ОСОБА_2 в матеріалах кримінальної справи вбачається, що вона раніше вчиняла аналогічні злочини.
При обранні покарання судом враховано позитивну характеристику ОСОБА_2, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей.
Покарання ОСОБА_2 обрано судом з дотриманням вимог ст. 65 КК України, пом’якшуючих і обтяжуючих обставин, суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, даних про його особу, у вигляді арешту.
Будь-яких підстав для застосування ст.69 КК України та пом’якшення призначеного судом першої інстанції покарання щодо ОСОБА_2 немає.
Керуючись ст.ст. 365, 366,367,370,374,378 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах, -
ухвалила:
Апеляцію засудженої ОСОБА_2 залишити без задоволення , а вирок Корольовського районного суду Житомирської області від 3 листопада 2009 року щодо неї - без змін.
Судді: