Справа № 22ас-1643 оскаржуване рішення(ухвала) ухвалено
Категорія 22 під головуванням Татарського В.О.
Доповідач Чорний В.І.
ПОСТАНОВА ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
21 грудня 2006 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:
Головуючого: Чорного В.І.
Суддів: Оніщука В.В., Морозовського В.І.
При секретарі Мазур Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою Вінницького обласного військового комісаріату на постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від ІНФОРМАЦІЯ_1 року за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 до Вінницького обласного військового комісаріату про перерахунок розміру пенсії за вислугу років військової служби,-
ВСТАНОВИЛА:
В ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 звернулись з позовом до Вінницького військового комісаріату про перерахунок розміру пенсії за вислугу років військової служби.
Вказували , що незважаючи на внесення в чинне законодавство України змін щодо грошового забезпечення військовослужбовців, відповідачем не був здійснений перерахунок розміру призначеної їм пенсії.
Зокрема, при нарахуванні пенсії не були враховані щомісячна 40% надбавка, встановлена Указом Президента України від 14.07.1999 року «Про дострокові заходи щодо впорядкування грошового забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» 100% надбавка, введена з 01.01.2003 року Указом Президента України № 173 від 22.02.2002 року «Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ», надбавка за безперервну військову службу у розмірі від 10 до 90 %, передбачена Указом Президента України № 389 від 5.05.2003 року «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу», а також щомісячна премія в розмірі 33,3% від розміру всіх видів грошового забезпечення, встановлена Указами Президента України від 14.07.1995 року та від 4.10.1996 року, а також Постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2000 року.
Судовим рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від ІНФОРМАЦІЯ_1 року позов був задоволений.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду, посилаючись на те, що суд не дав належної оцінки зібраним доказам, невірно застосував норми матеріального права, а тому неправильно вирішив спір.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне задоволити скаргу з наступних підстав.
За висновком суду розмір пенсія позивача належним чином не перераховувався згідно ст..63 Закону України про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб та відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 року, а тому позивач має право на відшкодування не отриманої частини пенсії без обмежень будь-яким строком в межах позовних вимог.
Проте погодитись з таким висновком суду не можна з наступних підстав.
Встановлено, що позивачі проходили військову службу у Збройних Силах, після звільнення з якої були поставлені на пенсійний облік у Вінницький ОВК, яким була нарахована їм пенсія.
Пенсія ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 була призначена на підставі п. 1 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-12, де пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби проводиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких осіб».
Укази Президента України, на підставі яких були задоволені позовні вимоги були видані після звільнення позивачів зі служби, не мають зворотної сили й не поширюються на правовідносини, які мали місце до його видання.
Пленум Верховного Суду України у постанові від 15 квітня 2005 року № 4 «Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу, органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» роз'яснив, що вимоги щодо перерахунку пенсії з урахуванням запроваджених після звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій за минули й час, тобто до 1 січня 2005 року задоволенню не підлягають.
Із матеріалів справи вбачається, що перерахунки пенсії Вінницьким ОВК робилось своєчасно в межах коштів, зазначених держбюджетом у відповідності з чинним законодавством на підставі Постанови Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо підвищення пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» № 1350 від 27.08.2003 p., № 895 від 13.07.2004 p., Закону України «Про внесення змін до ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».
За таких обставин позовні вимоги задоволенню не підлягали, однак суд не взяв до уваги вимоги закону й постановив рішення, яке їх порушує.
Ураховуючи, що фактичні обставини встановлені судом правильно, проте неправильно застосовані норми матеріального закону , колегія суддів вважає за необхідне постановлене судове рішення скасувати й прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст..ст. 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Вінницького обласного військового комісаріату задовольнити.
Постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від ІНФОРМАЦІЯ_1 року скасувати.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному проваджені до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяці.