Справа №1-33/09

ВИРОК

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

ОСОБА_1                                                                             17 квітня  2009  року

    Любешівський районний суд Волинської області під головуванням:

судді                                                                                   Хомича В.І.,

за участю  секретаря                                                          Нестерука М.М.,

прокурора                                                      Ліпка О. П.,                                                                        

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Любешів кримінальну   справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя  ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України,  українця,  ІНФОРМАЦІЯ_3,  непрацюючого, неодруженого,  відповідно до 88 КК України раніше  не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.296 ч.1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Підсудний  ОСОБА_2  11 березня 2009 року в період з 22-ї до 23-ї години, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння,  знаходячись в приміщенні Великоглушанської дільничної лікарні, яка розташована в с. Велика Глуша по вул. Шевченка  Любешівського району,   грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, із хуліганських спонукань, що супроводжувалось особливою зухвалістю, безпричинно чіплявся до медичних працівників, всіляко їх ображав нецензурними словами, на зауваження припинити негативну поведінку не реагував, намагався зайти в приміщення лікарні в нічний час, ламав вхідні двері, пошкодив в них замки і повиривав защіпки, своїми діями заважав функціонуванню лікувального закладу.

Допитаний в судовому засіданні підсудний  ОСОБА_2  вину у вчиненому  визнав повністю. Показав, що  дійсно він 11 березня 2009 року протягом дня вживав спиртні напої. Ввечері пішов до Великоглушанської дільничної лікарні, щоб поговорити зі співмешканкою, яка доглядала за своїм братом, що знаходився в лікарні і між ними виникла сварка. Додав, що коли працівники лікарні вивели його на вулицю, він почав грюкати дверима і сваритися із персоналом лікарні.  У вчиненому розкаюється, просить суворо не карати.

    Крім визнання вини самим підсудним, винність його у вчиненому повністю доведена доказами зібраними  під час досудового та судового слідства, які є допустимими, об’єктивними,  не оспорюються підсудним  і які суд покладає в основу обвинувачення.

З заяви головного лікаря Великоглушанської дільничної лікарні ОСОБА_3 в Любешівський РВ УМВС від 12.03.2009 року слідує, що 11.03.2009 року о 22-ій годині 30 хвилин  житель ІНФОРМАЦІЯ_4  ОСОБА_2 знаходився в п»яному стані, виражався нецензурними словами в приміщенні лікарні, намагався затіяти бійку з медперсоналом, зламав два замки вхідних дверей, на зауваження припинити негативну поведінку не реагував (а.с.6) .

З оглянутого в суді протоколу огляду місця події від 12.03.2009 року, а саме приміщення Великоглушанської дільничної лікарні вбачається, що під час огляду було виявлено пошкодження механізму двох дверних ручок (а.с.8-9).

Таким чином, винність підсудного  ОСОБА_2  у грубому порушенні громадського порядку з мотивів прояву явної неповаги до суспільства, із хуліганських спонукань, що супроводжувалось особливою зухвалістю,  доведена повністю.

Дії підсудного ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ст. 296 ч.1 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.

Обираючи міру покарання підсудному, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, дані про особу підсудного, обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність.

Обтяжуючою  покарання обставиною є вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

Пом’якшуючою покарання обставиною є  активне сприяння та щире каяття  у скоєному злочині.

Призначаючи покарання, суд враховує конкретні обставини справи,   характер  і  ступінь  суспільної небезпечності  скоєного  злочину,  дані про особу підсудного, який за місцем проживання характеризується із посередньої сторони, раніше  притягався до кримінальної відповідальності.

З  врахуванням    викладеного,  суд вважає, що  виправлення і перевиховання  можливе без ізоляції від суспільства і обирає покарання у виді обмеження волі в межах санкції статті, за якою він притягується до кримінальної відповідальності.

Речові докази по справі відсутні.

Цивільний  позов  по  справі  не  заявлявся,  судових  витрат  нема.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого  ст.296 ч.1 КК України,   призначивши покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України  ОСОБА_2 від  відбування  покарання  звільнити  з  випробуванням  з  іспитовим строком  1 (один)  рік  з   покладенням відповідно  до  ст. 76  КК  України  обов»язку  не  виїжджати  за  межі України  на постійне місце   проживання  без  дозволу органів  кримінально-виконавчої  системи  та періодично  з»являтися  в ці органи для  реєстрації.

Зобов’язання з’являтись  за  викликом органів  дізнання та  суду,  повідомляти  про зміну місця  проживання засудженому  ОСОБА_2 залишити до  вступу вироку  в  законну силу.

    На вирок може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду через Любешівський районний суд протягом п’ятнадцяти діб із моменту його проголошення.

Головуючий: /підпис/  ОСОБА_4

    З оригіналом вірно.

Суддя Любешівського                                                

районного суду                                        ОСОБА_4