Справа № 22-а-5750 2006 p. Головуючий 1-ї інст. ШЕСТАК О.І.
Категорія - пенсійне Доповідач - ЗАЗУЛИНСЬКА Т.П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 грудня 2006 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - КАРІМОВОЇ Л.В.
суддів - ЗАЗУЛИНСЬКОЇ Т.П. КІРСАНОВОЇ Л.І.
при секретарі - ЗЕЛІНСЬКІЙ І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та Управління пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова на постанову Дзержинського районного суду міста Харкова від 21 вересня 2006 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова про визнання незаконним та скасування рішення комісії Управління пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова з розгляду спірних питань по нарахуванню і перерахунку пенсії від 14.11.2002 року, стягнення незаконно утриманої і недосплаченої пенсії та моральної шкоди ,-
встановила:
У березні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду міста Харкова з позовом до Управління пенсійного фонду України (далі УПФУ) в Дзержинському районі міста Харкова про стягнення незаконно утриманої пенсії та моральної шкоди.
Позивач зазначав, що він є ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС, де працював у зоні відчуження з 04.09.1987 року до 05.11.1987 року та з 02.09.1989 року до 31.10.1989 року в якості монтажника СМНУ-13 тресту „Промелектромонтаж".
В зв"язку з отриманою дозою радіації за висновком МСЕК йому була встановлена 2-га група інвалідності із ступенем втрати працездатності 80%, з визнанням причиною інвалідності - профзахворювання, викликане аварією на ЧАЄС .У зв"язку з занятістю на роботах, що дають право на державну пенсію на пільгових умовах за списком № 1 йому була призначена пенсія в розмірі 360 грн., яка сплачувалася до грудня 2001 року.
Із січня 2002 року розмір його пенсії був зменшений до 174,21 грн. і щомісячно утримувалося по 185,79 грн.
Він неодноразово звертався до відповідача за роз"ясненнями про причини вищезазначених дій, на що одержав відповідь про необхідність надати оригінал довідки про перебування на ЧАЕС за новою формою, оскільки в пенсійній справі є тільки її копія.
Вважаючи таки вимоги безпідставними, оскільки копія цієї довідки тривалий час знаходиться у пенсійній справі, була прийнята для нарахування пенсії, оригінал довідки у нього був викрадений, а отримати нову довідку він не має можливості через ліквідацію підприємства, на якому працював, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь 7431,60 грн. незаконно утриманої пенсії. Посилаючись на те, що діями відповідача з незаконного зменшення розміру пенсії йому заподіяна також і моральна шкода, просив стягнути у її відшкодування 5000 грн.
2
З 27 липня 2006 року розгляд справи продовжений у адміністративному провадженні.
У вересні 2006 року позивач уточнив свій позов як адміністративний, та доповнив його вимогами визнати незаконним протокол засідання комісії УПФУ в Дзержинському районі міста Харкова від 14.11.2002 року в частині зменшення розміру його пенсії та скасувати цей протокол, а також вимогами про стягнення 4145,94 грн., які незаконно йому недоплачені з січня до жовтня 2006 року. В обгрунтування цих вимог посилався на незаконність та необґрунтованість рішення, прийнятого комісією згідно протоколу від 14.11.2002 року, а також на те, що розпорядженням відповідача від 27.01.2006 року йому була призначена пенсія в розмірі 975,59 грн., однак виплата її продовжувалася в сумі 514,93 грн.
Постановою Дзержинського районного суду міста Харкова від 21 вересня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково: стягнуто на його користь з УПФУ в Дзержинському районі міста Харкова 4145,94 грн., а в іншій частині вимог - відмовлено.
В апеляційних скаргах:
ОСОБА_1 просить скасувати постанову Дзержинського районного суду міста Харкова від 21.09.2006 року та прийняти нову постанову про задоволення його позовних вимог у повному обсязі. При цьому посилається на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
УПФУ в Дзержинському районі міста Харкова просить скасувати постанову суду першої інстанції тільки в частині задоволення вимог ОСОБА_1, посилаючись на безпідставність стягнення з управління на користь позивача 4145,94 грн., оскільки розпорядження, на яке послався суд в обгрунтування свого рішення в цій частині, містило тільки прогнозний розрахунок, не було затверджено належним чином ,не зверталося до сплати пенсії Хірному у сумі 975,59 грн., а протоколом комісії УПФУ в Дзержинському районі міста Харкова від 01.02.2006 року зазначене розпорядження НОМЕР_1 від 27.01.2006 року визнано недійсним.
В засіданні апеляційного суду позивач уточнив свою апеляційну скаргу і просить скасувати постанову тільки в частині відмови в задоволенні його вимог і визначити розмір стягнення з урахуванням суми, яка стягнута зазначеною постановою. Крім того, уточнив, що вимога його апеляційної скарги стосується скасування не протоколу, а рішення комісії УПФУ в Дзержинському районі міста Харкова від 14.11.2002 року.
Заслухавши доповідь судді; пояснення учасників процесу; перевіривши матеріали справи, пенсійну справу ОСОБА_1 та доводи апеляційних скарг, судова колегія доходить висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нової постанови, з наступних підстав:
Відмовляючи в задоволенні вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення комісії УПФУ в Дзержинському районі міста Харкова від 14.11.2002 року та стягнення незаконно утриманої пенсії і моральної шкоди суд першої інстанції виходив з того, що зазначене рішення є законним і позивачем пропущений строк на його оскарження як у порядку цивільного судочинства так і у порядку адміністративного судочинства, а вимоги про вішкодування моральної шкоди необгрунтовані, оскільки дії відповідача, якими за твердженням ОСОБА_1 заподіяна така шкода, не визнані неправомірними.
Задовольняючи вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення невиплаченої пенсії за 2006 рік, суд виходив з того, що розпорядженням НОМЕР_1 від 27.01.2006 року, яке ніким не оскаржене, не скасоване і не змінено, йому призначена пенсія у розмірі 988,07 грн.
Між тим судова колегія не може у повному обсязі погодитися з такими висновками суду першої інстанції ,оскільки вони зроблені з порушенням вимог матеріального та процесуального права.
з
Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до вимог ч.І ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Як вже зазначалося, рішення про розгляд справи за позовом ОСОБА_1 у порядку адміністративного судочинства судом прийняте 27.07.2006 року.
З матеріалів справи та пояснень сторін у суді першої та апеляційної інстанції вбачається, що представником відповідача оспорювалися вимоги ОСОБА_1 з тих підстав, що перерахунок призначеної йому пенсії здійснено у відповідності з чинним законодавством, і на застосуванні до виниклих правовідносин вимог ч.І ст. 100 КАС України сторони не наполягали.
Таким чином, суд застосував до вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним рішення комісії УПФУ від 14.11.2002 року та стягнення незаконно утриманої пенсії строки звернення до суду за захистом порушеного права, не визнавши цього права порушеним, і в той же час відмовив у задоволенні цих вимог за їх необґрунтованістю.
Судова колегя вважає, що відповідно до ст.11 КАС України у справі встановлені всі обставини , які свідчать про обгрунтованість вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним рішення комісії УПФУ в Дзержинському районі міста Харкова від 14.11.2002 року, виходячи з наступного.
Судовим розглядом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильскій АЕС, працював у зоні відчуження з 04.09.1987 року до 05.11.1987 року, та з 02.09.1989 року до 31.10.1989 року на посаді монтажника СМНД-13 СМНУ-51 тресту „Промелектромонтаж". У зв"язку з отриманою дозою радіації при роботі в зоні відчуження за висновком МСЕК ОСОБА_1 була встановлена 2-га група інвалідності зі ступенем втрати працездатності 80% та з визнанням причиною інвалідності - професійне захворювання, викликане аварією на ЧАЕС.(а.с.4,8,11,12)
Знаходженння позивача у трудових відносинах з вказаним підприємством з 24.08.1989 року по 15.08.1990 року підтверджується відповідними записами у його трудовій книжці, (а.с.110)
Факт зайнятості ОСОБА_1 в період з 02.09.1989 року по 31.10.1989 року на роботах, що дають право на державну пенсію на пільгових умовах відповідно до списку № 1 підтверджений довідкою (а.с.97) яка за поясненнями представника відповідача сумніву не викливає. Не оспорюється відповідачем і взаємозв'язок інвалідності ОСОБА_1 з його зайнятостю на зазначених роботах.
У зв"язку з зайнятістю на роботах, що дають право на державну пенсію на пільгових умовах, позивачу була призначена пенсія, розмір якої станом на листопад 2002 року складав 361,99 грн.
Перерахунок пенсії у бік її зменшення, з подальшою її виплатою у твердій грошовій сумі був здійснений відповідачем згідно рішення комісії з розгляду спірних питань з нарахування та перерахунку пенсії від 14.11.2002 року. При цьому підставами для прийняття такого рішення комісією зазначено, що довідка про заробітну плату не відповідає діючому законодавству, довідка щодо перебування на ЧАЕС мається тільки в копії і без підписів. В рішенні мається також запис такого змісту „ Организац. ( маг."Павловский „ выдавшая спр. о з-те за ЧАЭС период с 04.09.87 по 31.10.87 не соответствует труд, книжке (спец.монтаж.управл.№13)
Заперечуючи проти вимог ОСОБА_1 про визнання зазначеного рішення незаконним , представник відповідача посилалася на те, що позивач листом від 24.12.2001 року був повідомлений про необхідність надання довідки про заробітну плату за період з 02.09.1989 року до 31.10.1989 року з БМД-13 „Промелектромонтаж" замість раніше наданої довідки ДП БМУ міста Дніпропетровська, оскільки за даними трудової книжки у цей період він працював у БМНД-13 „Промелектромонтаж" міста Харкова, крім того довідка не розшифрована.(а.с.19)
Даних про отримання ОСОБА_1 листа, на який посилається представник відповідача у запереченнях на його позов, матеріали справи не містять і апеляційному суду такі дані також не надані.
У письмових поясненнях на позовні вимоги ОСОБА_1 представник відповідача, вважаючи ці вимоги необгрунтованими, зазначала, що довідка (а.с.19), яка була врахована при нарахуванні позивачу пенсії була неналежно оформленою і тому розрахунок пенсії був здійснений з порушенням вимог п.п. 13,27 „ Порядку видачі і оформлення документів для призначення пенсії", затвердженного наказом Міністерства праці і соціальної політики України і УПФУ 30.04.2002 року № 224/30, а довідка, яка надана позивачем безпосередньо до УПФУ в Дзержинському районі міста Харкова не має номеру і дати, а розшифровки сум мають чисельні виправлення, що викликає сумнів у фахівців пенсійного фонду з приводу її дійсності.(а.с.87)
Як зазначила представник відповідача в суді апеляційної інстанції її посилання у письмових поясненнях на а.с. 19 стосуються пенсійної справи ОСОБА_1
При огляді апеляційним судом пенсійної справи ОСОБА_1 встановлено, що на
а. 19 міститься довідка Дніпропетровського спеціалізованого монтажно налагоджувального управління щодо заробітної плати ОСОБА_1 за період роботи, пов"язаної з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС з 02.09.1989 року до 31.10.1989 року за підписами керівника та головного бухгалтера скріпленими печаткою цього підприємства. Згідно вказаної довідки оплата праці ОСОБА_1 за дні роботи в зоні в зазначений період склала 2230 руб.
Довідка СМНД № 13 СМНУ №51 ВМБО „Промелектромонтаж" має тіж відомості щодо загальної суми оплати роботи ОСОБА_1 в період з 02.09.1989 року до 31.10.1989 року. Ця довідка має також і розшифровку щодо кількості днів та годин роботи в 3-й зоні відчуження, денної годинної ставки, кратності та інших даних про те, з чого складається ця заробітна плата (а.с.56)
Такі ж дані про розмір нарахованих згідно відомості НОМЕР_2 від 19.10.1989 року та сплачених монтажнику СМНД-13 тресту „Промелектромонтаж" ОСОБА_1 виплат зазначені в довідці, виданої на підставі особистого рахунку про заробітну плату з архіву СМНУ-51 міста Днепропетровська (а.с.55), та довідка цього ж підприємства (а.с.79)
Запити УПФУ в Дзержинському районі міста Харкова до Головного управління Пенсійного Фонду міста Днепропетровська стосуються періоду роботи ОСОБА_1 у зоні відчуження у 1989 році.(а.с. 5,94,95)
Підтримуючи свої вимоги ОСОБА_1, як у суді першої інстанції так і в апеляційному суді поясняв, що до Дзержинського районного відділу соціального забезпечення міста Харкова він надавав на вимогу останього документи, які були необхідні для призначення пенсії на пільгових умовах, надані ним довідки не мали ніяких виправлень, не викликали сумніву і претензій щодо їх змісту і форми і пенсія йому була призначена з урахуванням періоду зайнятості на роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 02.09.1989 року до 31.10.1989 року. До управління пенсійного фонду він ніяких довідок про заробітну плату, у тому числі з виправленнями, не надавав і не міг надати з причин, які зазначив у своєму позові.
Судова колегія вважає що ці його пояснення підтверджуються вищевикладеним і відповідачем не спростовані, у тому числі і посиланням на „Порядок подання і оформлення документів для призначення пенсі", який було затверджено 2002 році, норми якого зворотньої сили не мають. Крім того, відповідно до вимог ч.З ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
5
На думку судової колегії Матеріали пенсійної справи позивача мають дані, які не викликають сумніву і свідчать про його зайнятість на роботах, пов"язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що дають право на державну пенсію на пільгових умовах у період з 02.09. по 31.10.1989 року та про взаємозв'язок його інвалідності з виконанням цих робіт. Належно підтвердженими судова колегія визнає і дані про виплати, одержані ОСОБА_1, як монтажником спеціалізованої монтажно-налагоджувальної дільниці № 13 Спеціалізованого монтажно-налагоджувального управління № 51 Виробничого монтажно-будивельного об"єднання „Промелектромонтаж" за виконання цих робіт у період з 02.09.по 31.10.1989 року.
Судова колегія вважає, що відповідачем безпідставно на ОСОБА_1 була покладена відповідальність за деякі недоліки довідок, наданих останнім при зверненні за призначенням пенсії. При цьому судова колегія виходить з того, що довідки надавалися ним у компетентний орган, яким вони були прийняті і враховані при призначенні пенсії, а виконати вимоги відповідача з приводу форми цих довідок на цей час позивач позбавлений можливості з об"єктивних причин ( за відсутністю таких архівних даних), в зв"язку з чим прийняте відповідачем 14.11.2002 року рішення про перерахунок його пенсії у бік зменшення шляхом виплати її у твердій грошовій сумі слід визнати незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
Посилання відповідача на невідповідність довідки, виданої магазином „Павлівський" записам трудової книжки позивача щодо періодів його роботи, на думку судової колегії не впливають на цей висновок судової колегії і не мають правового значення, оскільки стосуються періоду 1987 р. та 1992-1993р.р. Довідка щодо 1987 року не містить відомостей про роботу ОСОБА_1 в зазначній установі на вказаний час. Згідно запису в трудовій книжці позивача та його поясненням в суді апеляційної інстанції, з 24.05.1992 року він працював у вказаному магазині і на вимогу Дзержинського районного відділу соціального забезпечення міста Харкова, куди він звернувся з приводу призначення пенсії, цією установою були надані довідки щодо необхідних відомостей. Крім того, як вже зазначено вище, відповідачем не доведено, що вказані довідки були враховані при призначенні ОСОБА_1 пенсії у 1996 році ,тому не можуть бути визнані підставою для її перерахунку у бік зменшення.
На підставі наведеного судова колегія скасовує постанову суду першої інстанції від 21.09.2006 року в частині відмови в задоволенні вимог ОСОБА_1 про винання незаконним та скасування рішення комісії УПФУ від 14.11.2002 року , та приймає нову постанову про задоволення цих вимог із зобов"язанням відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1, виходячи з розміру його станом на листопад 2002 року в сумі 361,99 грн. та подальших змін її розміру відповідно чинному законодавству.
Підлягає скасуванню зазначена постанова і в частині задоволення вимог ОСОБА_1 про стягнення на його користь з УПФУ в Дзержинському районі міста Харкова 4145,94 грн. з наступних підстав.
В суді першої інстанції представник відповідача зазначала, що розпорядження від 27.01.06 року за НОМЕР_1 містило прогнозний розрахунок пенсії ОСОБА_1 С.В на підставі довідок про його заробітну плату за виконання робіт, пов"язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС; не було затверджене у встановленому порядку і не зверталося до виплати.(а.с.156зв.-157)
В апеляційній скарзі, яку в суді апеляційної інстанції представник відповідача підтримала, остання зазначила, що розпорядження від 27.01.2006 року було визнано незаконним рішенням комісії УПФУ від 01.02.2006 року, копію якого додала до апеляційної скарги.
Рішення про задоволення вимог ОСОБА_1 про стягнення на його користь 4145,94 грн. прийняте судом без урахування та належної оцінки пояснень представника відповідача та всупереч висновку щодо правомірності дій УПФУ про перерахунок пенсії ОСОБА_1 у бік зменшення на підставі невідповідності наданих ним довідок для її нарахування.
Судова колегія позбавлена можливості вирішити вимоги ОСОБА_1 в цій частині по суті, а питання про розмір його пенсії, станом на січень 2006 року повинно вирішуватися відповідачем шляхом її перерахунку, відповідно до постанови апеляційного суду.
Вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди судова колегія залишає без задоволення, виходячи з наступного:
Підставою вимог про відшкодування моральної шкоди позивач як у позові, заявленому у порядку цивільного судочинства, так і у адміністративному позові зазначив ст.1167 ЦК України, якою визначені обставини, за наявністю яких така шкода, незалежно від вини відшкодовується органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, фізичною або юридичною особою, яка її завдала. Такі обставини у даній справі не встановлені. Інших норм матеріального права, які передбачають відповідальність УПФУ в Дзержинському районі міста Харкова по відшкодуванню моральної шкоди, позивач не навів ні в своєму позові, ні в апеляційній скарзі, ні в судді апеляційної інстанції, що свідчить про відсутність підстав для задоволення його вимог в цій частині.
Керуючись ст.ст. 195,196,п.3ч.1 ст.198, ст. 202, ч.2 ст.205, ст.ст.207,211, 212,254 КАС України, судова колегія, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційні скарги задовольнити частково:
Постанову Дзержинського районного суду міста Харкова від 21 вересня 2006 року скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова задовольнити частково:
Визнати незаконним та скасувати рішення комісії Управління пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова з розгляду спірних питань по нарахуванню і перерахунку пенсії від 14.11.2002 року, та зобов"язати Управлівння пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з грудня 2002 року, виходячи з її розміру 361,99 грн. станом на листопад 2002 року та з урахуванням подальших змін її розміру відповідно до чинного законодавства.
У задоволенні вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом одного місяця з дня складення її у повному обсязі.