Справа № 1-113/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          23.08.2011 року Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді –Стрільця Я.С.

при секретарі –Задорожняк О.М.

за участю прокурора –Данко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, маючого на утриманні троє неповнолітніх дітей, непрацюючого, раніше не судимого,

за ст.122 ч.1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_1 03 травня 2011 року біля 21-00 години перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись поряд із магазином, який належить п/п ОСОБА_2 та розташований в с.Боянчук, в ході виниклого конфлікту із потерпілим ОСОБА_3 умисно наніс йому удари ногами по нижній частині тіла від яких потерпілий ОСОБА_3 впав на поверхню землі. Однак підсудний ОСОБА_1 продовжив наносити йому удари ногами по верхній частині тулуба, голові та верхнім кінцівкам. Внаслідок вказаних дій потерпілий отримав тілесні ушкодження у вигляді синців в ділянці правої та лівої лопаток, саден в тім’яній ділянці голови по центру, які відносяться до легких тілесних ушкоджень; гематоми по тильній поверхні лівої китиці з переходом на 2-ий палець, що відноситься до легких тілесних ушкоджень, які призвели до короткочасного розладу здоров’я; закритого перелому основної фаланги 2-го пальця лівої китиці, який згідно висновку експерта №159-Е від 24.05.2011 року відноситься до розряду ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що призвело до тривалого розладу здоров’я.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину визнав повністю та показав, що 03 травня 2011 року він вживав на роботі спиртні напої, а потім повернувся додому. Близько 19-00 години він пішов додому до свідка ОСОБА_4, щоб вибачитися через конфлікт, який мав місце між ними напередодні. Після невдалої спроби примиритися він повернувся додому і вже біля 21-00 години того ж дня коли він перебував поруч з магазином п/п ОСОБА_2 він побачив потерпілого ОСОБА_3 і сам підійшов до нього. Підійшовши одразу вдарив його ногою в ділянку колін ззаду, в результаті чого він впав на землю. Коли потерпілий перебував на землі, то він наніс йому близько 3-4 ударів ногою по обличчю. Після цього він розвернувся і пішов додому. В скоєному щиро розкаюється, просить суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що дійсно між підсудним ОСОБА_1 та його сестрою ОСОБА_4 відбувся конфлікт. 03 травня 2011 року підсудний приходив до них додому, щоб примиритися, але через перебування в стані алкогольного сп’яніння цього не вийшло. Того ж дня близько 21-00 години він йшов в магазин п/п ОСОБА_2 і повертаючи звідти зустрівся із підсудним ОСОБА_1 Останній розпочав конфлікт в ході якого почав його бити, повалив на землю і продовжив наносити удари ногами по голові. Після того як їх засвітило світло фар якоїсь машини, то підсудний ОСОБА_1 втік, а він піднявся і пішов також з того місця. Зазначив, що шкода йому повністю відшкодована підсудним і він не має до нього претензій.

Крім повного визнання своєї вини підсудним ОСОБА_1, його вина повністю підтверджується належно зібраними по справі доказами, що знаходяться в кримінальній справі, які відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються. Дані підсудним покази повністю підтверджують зміст обвинувачення.

Суд, вислухавши пояснення підсудного, який відповідно до ст.299 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно обставин, які він не оспорює, з’ясувавши, що підсудний правильно розуміє зміст цих обставин, не маючи сумнівів у добровільності та істинності його позиції, прийшов до висновку, що вина підсудного ОСОБА_1 доведена, а його дії за ст.122 ч.1 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я, кваліфіковані правильно.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом’якшують покарання, а саме щире каяття, те, що підсудний свою вину визнав повністю, сприяв розкриттю злочину.

Суд також враховує те, що злочин підсудним вчинено в стані алкогольного сп’яніння, що є обставиною яка обтяжує покарання у відповідності до ст. 67 КК України.

З урахуванням всіх цих обставин, зважаючи на те, що підсудний щиро розкаявся у вчиненому, про це свідчить відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому, щирий жаль з приводу вчиненого, думку потерпілого, який просив його суворо не карати, по місцю проживання характеризується позитивно, суд вважає, що підсудному ОСОБА_1 має бути призначене покарання необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, а це покарання із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України.

У відповідності до ч.1 ст.93-1 КПК України з підсудного ОСОБА_1 на користь лікарні швидкої медичної допомоги слід стягнути кошти, витрачені вказаним закладом охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілого.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1, визнати винним по ст. 122 ч.1 КК України і призначити покарання у вигляді двох років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

          Згідно ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 такі обов’язки:

1)          не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

2)          повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

3)          періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Речовий доказ по справі –пошкоджений мобільний телефон марки «Нокіа 3110», який переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_3, залишити йому за належністю.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь лікарні швидкої медичної допомоги кошти в розмірі 506,52 грн., які витрачені вказаним закладом охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 (а.с. 25).

Скасувати арешт накладений на майно ОСОБА_1 постановою про накладення арешту на майно від 24 червня 2011 року (а.с. 84).

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити обраний –підписку про невиїзд.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернівецької області, протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою –в той же строк з моменту вручення йому копії вироку, через Заставнівський районний суд Чернівецької області.

Суддя Стрілець Я.С.