Справа № 2-а-49/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2011 року суддя Царичанського районного суду Дніпропетровської області Сорока Б.М.          розглянувши у порядку скороченого провадження в смт Царичанка Дніпропетровської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльності відповідача та про зобов»язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

           ОСОБА_1 звернулася з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі посилаючись на наступні обставини:

- народилася 1943р., відповідно до ст..1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№2195-ІV їй надано статус дитини війни;

- згідно ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, але вказаної пенсії не отримує;

- відповідач відмовляючи в доплаті та перерахунку пенсії посилається на норму ст..28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне і пенсійне страхування», та зазначив, що мінімальний розмір пенсії за віком, як розрахункова величина, застосовується лише до правовідносин, що регулюється цим Законом і до такої категорії громадян, як «дитина війни»не застосовується;

- нормами ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом;

- положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком для обрахування пенсій та доплат, пов»язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого Законом України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»;

- у 2010р. будь-яких обмежень дії ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не встановлено.

Прохає визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі Дніпропетровської області по не нарахуванню та невиплаті їй як дитині війни, підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»за період з 15.06.2010 року по 15.12.2010р. та зобов»язати відповідача провести перерахунок пенсії за вказаний період.

Представник відповідача на обґрунтування невизнання адміністративного позову у письмових запереченнях посилається на наступні обставини:

- позивачем пропущено строк позовної давності, діючим законодавством (ст. 99 КАС України) встановлено шестимісячний строк позовної давності, позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав після опублікування рішень Конституційного суду у офіційних вісниках;

- ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлено у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Однак, ч. 3 тієї ж ст. 28 того ж Закону встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений ч. 1 ст. 28 Закону, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених відповідно до того ж Закону. Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів трудових пенсій» від 15 квітня 2003 року № 544 також встановлено мінімальний розмір пенсії, передбачений для обчислення трудових пенсій за віком, а саме у розмірі 50 грн. Саме таке підвищення до пенсії і виплачується позивачу в даній справі з 1 січня 2008 року;

- Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік»дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»була призупинена;

- відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, які встановлюються законом про Державний бюджет чи рішенням про місцевий бюджет.

Вивчивши надані сторонами докази, даючи їм оцінку у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Позивачу в даній справі у встановленому порядку надано статус дитини війни, що підтверджується копією паспорта (а.с.5), копією пенсійного посвідчення (а.с.6).

Вказані обставини не оспорюються відповідачем.

Нормами ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»встановлено, що діти війни мають право на підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, на 30% мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а саме –у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати»від 20 жовтня 2009 року для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2010 року встановленому прожитковий мінімум 695 грн., з 1 квітня 2010 року –706 грн.

На думку суду, УПФУ повинно було призначити та виплачувати позивачу в даній справі підвищення до пенсії у розмірі 30% саме зазначених вище розмірів.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача стосовно того, що відповідно до норм ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком, як розрахункова величина, застосовується лише до правовідносин, що регулюються цим Законом, і до такої категорії громадян, як «діти війни», не застосовуються. До такого висновку суд приходить з наступних обставин. Нормами ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на думку суду, не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком для обрахування пенсій та доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого в Законі України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

У 2010-му році будь-яких обмежень дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не встановлювалося, тому, на думку суду, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до норм п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»Пенсійний фонд України та його місцеві органи звільнені від сплати державного мита.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, 183-2 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

          Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Царичанському районі Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов»язання вчинити певні дії, задовольнити в повному обсязі.

          Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Царичанському районі Дніпропетровської області, яка виразилася у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1, як дитині війни, підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за період з 15 червня 2010 року по 15 грудня 2010 року.

          Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Царичанському районі Дніпропетровської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1, як дитині війни, підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за період з 15 червня 2010 року по 15 грудня 2010 року.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі до районного суду апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії даної постанови.

          Головуючий:                                                                                Б.М.Сорока