Справа № 2-а-43/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2011 року суддя Царичанського районного суду Дніпропетровської області Сорока Б.М.          розглянувши у порядку скороченого провадження в смт Царичанка Дніпропетровської області адміністративну справу за позовом прокурора Царичанського району Дніпропетровської області в інтересах ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов»язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

           Прокурор Царичанського району в інтересах ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі посилаючись на наступні обставини:

- відповідно до ст..1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»ОСОБА_1 надано статус дитини війни;

- статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»встановлено державну соціальну підтримку дітей війни, зокрема дітям війни встановлено підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, на 30% мінімальної пенсії за віком;

- вказана соціальна допомога повинна виплачуватися щомісячно, починаючи з 1 січня 2006 року;

- протягом 2006-2007 років така допомога ОСОБА_1 не виплачувалась взагалі, а з 1 січня 2008 року виплачується лише частково;

- на звернення до відповідача з проханням здійснити перерахунок розміру пенсії, ОСОБА_1 було відмовлено.

Прохає визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі Дніпропетровської області щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії у відповідності з вимогами ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» протягом періоду з 01.01.2006 року по 01.12.2010р.

Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі Дніпропетровської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.01.2006р. по 01.12.2010 року щомісячну державну доплату до пенсії відповідно до вимог ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Представник відповідача на обґрунтування невизнання адміністративного позову у письмових запереченнях посилається на наступні обставини:

- позивачем пропущено строк позовної давності, діючим законодавством (ст. 99 КАС України) встановлено шестимісячний строк позовної давності, позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав після опублікування рішень Конституційного суду у офіційних вісниках;

- ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлено у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Однак, ч. 3 тієї ж ст. 28 того ж Закону встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений ч. 1 ст. 28 Закону, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених відповідно до того ж Закону. Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів трудових пенсій» від 15 квітня 2003 року № 544 також встановлено мінімальний розмір пенсії, передбачений для обчислення трудових пенсій за віком, а саме у розмірі 50 грн. Саме таке підвищення до пенсії і виплачується ОСОБА_1 в даній справі з 1 січня 2008 року;

- Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік»дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»була призупинена;

- відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, які встановлюються законом про Державний бюджет чи рішенням про місцевий бюджет.

Ухвалою суду від 17 грудня 2010 року позовні вимоги прокурора Царичанського району в інтересах ОСОБА_1 в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов’язання вчинити певні дії за період з 01.01.2006 року по 13.06.2010р. залишені без розгляду в зв’язку із пропуском строку звернення до суду.

В даній справі розглядаються позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов’язання вчинити певні дії за період з 14.06.2010 року по 01.12.2010р.

Вивчивши надані сторонами докази, даючи їм оцінку у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

ОСОБА_1 в даній справі у встановленому порядку надано статус дитини війни, що підтверджується копією пенсійного посвідчення (а.с.3), копією паспорта (а.с.4).

Вказані обставини не оспорюються відповідачем.

Нормами ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»встановлено, що діти війни мають право на підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, на 30% мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а саме –у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати»від 20 жовтня 2009 року для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2010 року встановленому прожитковий мінімум 695 грн., з 1 квітня 2010 року –706 грн.

На думку суду, УПФУ повинно було призначити та виплачувати ОСОБА_1 в даній справі підвищення до пенсії у розмірі 30% саме зазначених вище розмірів.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача стосовно того, що відповідно до норм ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком, як розрахункова величина, застосовується лише до правовідносин, що регулюються цим Законом, і до такої категорії громадян, як «діти війни», не застосовуються. До такого висновку суд приходить з наступних обставин. Нормами ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на думку суду, не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком для обрахування пенсій та доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого в Законі України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

У 2010-му році будь-яких обмежень дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не встановлювалося, тому, на думку суду, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до норм п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»Пенсійний фонд України та його місцеві органи звільнені від сплати державного мита.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, 183-2 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

          Позовні вимоги прокурора Царичанського району Дніпропетровської області в інтересах ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі Дніпропетровської області про визнання незаконними дій Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі та зобов»язання вчинити певні дії, задовольнити в повному обсязі.

          Визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України у Царичанському районі Дніпропетровської області, які виразилися у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1, як дитині війни, підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за період з 14 червня 2010 року по 01 грудня 2010 року.

          Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Царичанському районі Дніпропетровської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1, як дитині війни, підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за період з 14 червня 2010 року по 01 грудня 2010 року.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі до районного суду апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії даної постанови.

          Головуючий:                                                                                Б.М.Сорока