Справа №2а-6647/08/0970
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 березня 2009 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Матуляка Я.П.,
при секретарі Шварговському Д.Д.,
за участю представника відповідача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2до Управління Пенсійного фонду України в Косівському районі про визнання дій неправомірними, стягнення з відповідача недовиплаченої пенсії як дитині війни та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
25 грудня 2008 року ОСОБА_2(далі - позивач) звернулась в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Косівському районі Івано-Франківської області (далі - відповідач) про зобов'язання нарахувати недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01.01.2006 року до 01.12.2008 року в сумі 4456,80 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в період з 2006 року до 01 грудня 2008 року протиправно не здійснював нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, установленого статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», права на пільги та державну соціальну підтримку за яким має позивач. Зазначено, що відповідачем протиправно не нараховане позивачу підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії за вказаний період на суму 4456,80 грн.
Позивач в судове засідання не з'явилась подала суду заяву, в якій просить справу слухати без її участі.
Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Косівському районі позов не визнав, подав суду письмове заперечення проти позову, мотивоване тим, що позивач має права на пільги та державну соціальну підтримку згідно з Законом України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій за яким здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а тому до даних правовідносин слід застосовувати положення Законів України про Державний бюджет України на відповідний рік. Згідно з статтею 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» пільги, передбачені статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. В 2007 році пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинено, а в 2008 році пунктом 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» статтю 6 вказаного Закону викладено в новій редакції і розмір щомісячної державної соціальної допомоги виплачувався у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, що складала 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши заперечення представника відповідача, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач, у відповідності до статті першої Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни, що підтверджується пенсійним посвідченням та паспортом громадянина України.(а.с.4, 5).
Основні положення щодо правового статусу дітей війни і основ їх соціального захисту, гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності 01.01.2006 року.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Вихідним критерієм розрахунку підвищення пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами, суд визнає, що при розрахунку підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, передбаченого статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Положення частини третьої статті 28 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною першою цієї статті.
А тому, на підставі вищевказаних норм права, розмір мінімальної пенсії за віком дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність, передбаченого статтею 65 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» - з 01.01.2006 року - 350 грн., з 01.04.2006 року - 359 грн., з 01.10.2006 року - 366 грн., статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» - з 01.01.2007 року - 380 грн., з 01.04.2007 року - 406 грн., з 01.10.2007 року - 411 грн., статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» - з 01.01.2008 року - 470 грн., з 01.04.2008 року - 481 грн., з 01.07.2008 року - 482 грн., з 01.10.2008 року - 498 грн.
Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача надбавки до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни за 2006 рік, то статтею 110 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» встановлено, що пільги дітям війни, передбачені статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. В 2006 році такого порядку Кабінет Міністрів України не запровадив.
Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких обставин, суд вважає, що відповідачем правомірно не здійснено нарахування та виплату позивачу доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни за 2006 рік, оскільки порядок нарахування та виплати вказаної доплати не був запроваджений у відповідності до норм статті 110 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік», яка діяла на момент існування правовідносин в 2006 році, а позовні вимоги в цій частині такими, що не підлягають до задоволення.
Розглядаючи позовні вимоги про зобов'язання відповідача нарахувати на користь позивача суму підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період 2007 року, суд зазначає, що пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинено.
Рішенням Конституційного Суду України за №6-рп/2007 від 09.07.2007 року положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» визнані неконституційними.
У відповідності до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відновлена з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про неконституційність положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», тобто з 09.07.2007 року.
Судом встановлено, що всупереч рішенню Конституційного Суду України за період 2007 року відповідачем не проводилось нарахування та виплата позивачу підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не дотримано вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09.07.2007 року та протиправно не нараховане позивачу підвищення до пенсії в розмір 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з розрахунку розміру такої мінімальної пенсії, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік», а саме 406 гривень - з 09.07.2007 року та 411 гривень - з 01.10.2007 року.
За період з 09.07.2007 року до 31.07.2007 року позивачу належало до сплати 90,39 грн., з 01.08.2007 року до 31.09.2007 року - 243,6 грн., 01.10.2007 року до 31.12.2007 року - 396,9 грн., всього - 730,89 грн.
Фактично нарахування та виплата підвищення пенсії позивачу як дитині війни в 2007 році не проводилась, розмір недоплати позивачу за вказаний період становить 730,89 грн.
Щодо позовних вимоги про зобов'язання відповідача нарахувати на користь позивача суму підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період 2008 року, суд зазначає, що пунктом 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в новій редакції. Редакція частини 1 статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка набрала чинності 01.01.2008 року передбачає, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Статтею 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» для учасників війни встановлена надбавка у розмірі 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. У відповідності до статті 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідає розміру мінімальної пенсії за віком.
Рішенням Конституційного Суду України за №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані неконституційними.
У відповідності до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 22.05.2008 року стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» чинна в попередній редакції, яка передбачає, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Судом встановлено, що всупереч рішенню Конституційного Суду України відповідачем в період з 01 січня до 01 грудня 2008 року позивачу здійснювалось нарахування та виплата підвищення до пенсії у розмірі 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не дотримано вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 22.05.2008 року та протиправно не нараховане позивачу підвищення до пенсії в розмір 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з розрахунку розміру такої мінімальної пенсії, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік», а саме 481 гривня - з 22.05.2008 року, 482 гривні - з 01.10.2008 року та 498 гривень з 01.10.2008 року.
За період з 22.05.2008 року до 31.05.2008 року позивачу належало до сплати 46 грн., з 01.06.2008 року до 30.06.2008 року - 144,3 грн., 01.07.2008 року до 31.09.2008 року - 433,8 грн., з 01.10.2008 року до 01.12.2008 року 298,8 грн., всього - 922,9 грн.
Фактично позивачу виплачено підвищення пенсії позивачу як дитині війни в 2008 році в сумі - 382,34грн, розмір недоплати позивачу за вказаний період становить - 540,56грн.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача про зобов'язання відповідача нарахувати на її користь суму підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року в розмірі 730,89 гривень та з 22 травня 2008 року до 01 грудня 2008 року в розмірі 540,56 гривень, а всього за вказаний період підвищення в розмірі 1271,45гривень відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» обґрунтованими, а позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають до задоволення.
На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
позов задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Косівському районі щодо ненарахування ОСОБА_2підвищення до пенсії як дитині війни на 30 відсотків за період з 09 липня 2007року по 01 січня 2008року та щодо неналежного нарахування доплати до пенсії на 30 відсотків за період з 22 травня 2008року по 01 січня 2009року, неправомірними.
Стягнути з Управління пенсійного фонду України в Косівському районі на користь ОСОБА_2недовиплаченої пенсії як дитині війни за період з 09 липня 2007року по 01 січня 2008року в сумі 730,89грн. та з 22 травня 2008року по 01 січня 2009року в сумі 540,56грн., а всього в сумі - 1271,45грн.
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.
Головуючий суддя: (підпис) Матуляк Я.П.
Постанова складена в повному обсязі 10.03.2009 року.