Справа № 2-14

                                                      2009 р.

                      Р І Ш Е Н Н Я

                        іменем України

    „18” березня 2009 року                Великобурлуцький районний суд

Харківської області

    в складі головуючого - судді            РИКОВА М.І.

    при секретарі                           ДРИЛЬ Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Великий Бурлук справу за позовом ОСОБА_1 до  ОСОБА_2,  третя особа – Великобурлуцька селищна рада Великобурлуцького району Харківської області про поновлення порушеного права та вселення в житлове приміщення,-

                          В С Т А Н О В И В:

    У квітні 2007 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 звернулися до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_4 є колишнім чоловіком позивачки та батьком позивача. У 1986 році вони вселилися в кімнату № 3 гуртожитка по вул. Карла Маркса, 48 с.м.т. Великий Бурлук Харківської області. У 2002 році вказаний будинок як жилий прийнято до комунальної власності територіальної громади.

    Протягом подружнього життя вони з відповідачем проживали разом у вказаній квартирі, проте через погіршення сімейних відносин у вересні 2001 року позивачка разом із дітьми: ОСОБА_1, ОСОБА_5 – виселилися із цієї квартири та переселилися до будинку № 26 по вул. Карла Маркса в с.м.т. Великий Бурлук, який ОСОБА_3 отримала у спадщину.

    У вересні 2002 року шлюб між позивачкою та відповідачем було розірвано.

    Після розірвання шлюбу останній змінив замки у дверях, не віддає ключі, чим позбавив їх права користуватися спірною квартирою.

    У зв»язку з цим позивачі просили поновити їхнє порушено право користування жилим приміщенням шляхом примусового вселення у квартиру АДРЕСА_1 в с.м.т. Великий Бурлук Харківської області.  

    Рішенням Великобурлуцького районного суду Харківської області від 17 липня 2007 року у задоволенні позову ОСОБА_3 та ОСОБА_1 відмовлено.

    Рішенням апеляційного суду Харківської області від 04 вересня 2007 року зазначене рішення скасоване й ухвалене нове, яким позов ОСОБА_3 та ОСОБА_1 задоволено. Ухвалено поновити житлові права позивачів, вселити їх у спірну квартиру.

    Ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 17 вересня 2008 року рішення апеляційного суду Харківської області від 04 вересня 2007 року скасовано в повному обсязі. Рішення Великобурлуцького районного суду Харківської області від 17 липня 2007 року в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 скасовано і в цій частині справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції, а в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_3 залишено в силі.

 Позивач ОСОБА_1 і його представник ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, посилаючись на підстави зазначені у позовній заяві, просили позов задовольнити в повному обсязі, поновивши житлові права ОСОБА_1 шляхом вселення його в кімнату, площею 14,2 кв.м. квартири № 3 житлового будинку № 48 по вул. Карла Маркса в смт. Великий Бурлук Великобурлуцького району Харківської області.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, пояснивши при цьому, що відповідач це його рідний син, який після демобілізації із збройних сил з восени 2005 року проживає і працює в м. Харкові. Свої обов'язки  відносно сплати квартирної плати та комунальних послуг не виконує. Вважав, що відповідач втратив право користуватися квартирою № 3 в будинку № 48 по вул. Карла Маркса смт. Великий Бурлук Великобурлуцького району Харківської області.

Представник Великобурлуцької селищної ради Великобурлуцького району Харківської області у судове засідання не з'явився, про час та день розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с.163-164,171, 193,195, 232). Згідно ч.3 ст.36 ЦПК України, Великобурлуцька селищна рада, як третя особа на адресу суду не направила повідомлення про згоду на участь у даній справі. При таких обставинах суд вважає можливим розглянути дану справу без їх участі.

Суд, заслухавши пояснення позивача, його представника, відповідача, перевіривши матеріали справи, встановив наступне.

Право громадян на житло передбачено статтею 1 Житлового Кодексу України. Дана стаття, відповідно до ст.48 Конституції України закріпляє право громадян на житло, як найважливіше соціально-економічне право.

Право на житло, як суб’єктивне право, тобто таке, що належить конкретній особі на конкретне жиле приміщення в будинку відповідного житлового фонду, виникає в силу передбачених у житловому законодавстві юридичних фактів і отримує свою конкретизацію та деталізацію у відповідних правовідносинах.

Як встановлено по справі, спірним житлом є квартира АДРЕСА_2 в с.м.т. Великий Бурлук Харківської області (колишній гуртожиток ВО „Комунар”), яка була надана для проживання сім’ї відповідача ОСОБА_2 адміністрацією підприємства в 1985 році.

У 1986 році позивач і відповідач, як члени однієї сім’ї, вселилися у спірне приміщення, яке на той час мало статус гуртожитку і цей факт визнано сторонами спору, а також підтверджується довідкою (а.с.42).

З 22 травня 2002 року зазначене житлове приміщення має статус квартири у житловому будинку, що належить до комунальної власності територіальної громади Великобурлуцької селищної ради (а.с.18,19,73-76).

Квартиронаймачем зазначеної квартири є відповідач ОСОБА_2, разом з яким у квартирі з 1986 року зареєстровані ОСОБА_3 і позивач ОСОБА_1 (а.с. 95-99).

Позивач ОСОБА_1 є рідним сином відповідача ОСОБА_2 і це підтверджено копією свідоцтва про народження серії 111-ВЛ № 415815 (а.с.12).

У вересні 2001 року ОСОБА_1 разом з матір’ю виселився із квартири до житлового будинку, який його мати одержала у спадщину і який розташований по вул. Карла Маркса, 26 в с.м.т. Великий Бурлук Харківської області.

Відповідач не заперечував проти цих обставин. Згідно п.1 ст.61 ЦПК України обставини визнані сторонами доказуванню не підлягають.

Рішенням Великобурлуцького районного суду Харківської області від 17 липня 2007 року в задоволенні позову ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в поновленні їхнього порушеного права користування жилим приміщенням, шляхом примусового вселення у квартиру АДРЕСА_3 в с.м.т. Великий Бурлук Харківської області відмовлено (а.с.105-107).

Ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 17 вересня 2008 року рішення Великобурлуцького районного суду Харківської області від 17 липня 2007 року в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 скасовано і в цій частині справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції, а в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_3 залишено в силі. Дана ухвала оскарженню не підлягає (а.с. 150-155). Таким чином, в частині позовних вимог ОСОБА_3 рішення прийнято остаточне, а в частині позовних вимог ОСОБА_1 – підлягає розгляду судом першої інстанції.

Відповідно до ч.ч.2.3 ст.71 ЖК Української РСР, якщо наймач або члени його сім’ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору – судом. Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім’ї понад шість місяців у випадках:

1) призову на строкову військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу, а також призову офіцерів із запасу на військову службу на строк до трьох років – протягом усього періоду проходження зазначеної військової служби; перебування на військовій службі прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби – протягом перших п’яти років перебування на дійсній військовій службі;

2) тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв’язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти, тощо), у тому числі за кордоном, - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання.

Судом встановлено, що у вересні 2001 року ОСОБА_1 разом з матір’ю виселився із квартири до житлового будинку, який розташований по вул. Карла Маркса, 26 в с.м.т. Великий Бурлук Харківської області. ОСОБА_1 народився 27 лютого 1985 року (а.с.12), тобто на момент виселення відповідач був неповнолітньою особою, набув цивільної дієздатності у 2003 році – після досягнення ним вісімнадцятирічного віку (ст.11 ЦК України РСР, чинного на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з поясненням ОСОБА_1, він проходив строкову військову службу і у 2005 році повернувся з військової служби додому. В зв’язку з відсутністю роботи в с.м.т. Великий Бурлук він тимчасово переїхав до м. Харкова, де працює і по теперішній час, про що надав довідки (а.с.204,205). Суду пояснив, що його робота носить тимчасовий характер.  

Крім того, згідно рішення Великобурлуцького районного суду Харківської області від 25 грудня 2008 року відповідачеві виділено у користування в квартирі № 3 будинку № 48, розташованого по вул. Карла Маркса с.м.т. Великий Бурлук кімнату, площею 14,2 кв.м., а коридор, площею 11,6 кв.м. залишено у спільному користуванні (а.с.206,207). На даний час це рішення ніким не скасовано і має законну силу.

Відповідно до вимог ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

У відповідності до ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оскільки рішення суду від 25 грудня 2008 року на теперішній час не скасовано, набрало законної сили, ОСОБА_1 виділено у користування в квартирі № 3 будинку № 48, розташованого по вул. Карла Маркса с.м.т. Великий Бурлук кімнату на плані під № 1-3, площею 14,2 кв.м., а відповідач на даний час добровільно не дає можливість вселитися в дане жиле приміщення, суд вважає необхідним поновити житлові права ОСОБА_1 шляхом вселення його в вищевказану кімнату.

    Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, районний суд,-

                                                        В И Р І Ш И В:      

    Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Поновити житлові права ОСОБА_1 шляхом вселення його в кімнату на плані під № 1-3, площею 14,2 кв.м. квартири № 3 житлового будинку № 48 по вул. Карла Маркса в смт. Великий Бурлук Великобурлуцького району Харківської області.

    Копію рішення направити третій особі - Великобурлуцькій селищній раді Великобурлуцького району Харківської області – для відому.

Рішення  може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

 Повний текст рішення виготовлено та підписано 20 березня 2009 року.

    Головуючий – Суддя Великобурлуцького районного суду

 Харківської області:                                          ОСОБА_6