Справа № 2а – 215/ 09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2009 року смт.Народичі
Народицький районний суд Житомирської області
у складі: головуючого – судді Бруховського Є.Б.,
при секретарі Пивовар К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Народичі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці і соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації, третьої особи КП «Народичікомунсервіс» про стягнення невиплачених коштів, передбачених ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася з вказаним позовом до суду, посилаючись на те, що за період з 01.06.2005 року по 30.11.2008 року їй не було проведено у повному обсязі виплати, передбачені ст.ст.37,39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (надалі Закон), що призвело до порушення її прав. Заборгованість по доплаті до заробітної плати особам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення (ст.39), допомоги в зв”язку з обмеженням споживання продуктів харчування (ст..37) позивач визначила в розмірі 42465,88 грн. Посилалася на те, що отримувала відповідні доплати та допомоги у розмірах, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року, тоді як Законом визначені інші, значно більші, їх розміри, кратні мінімальній заробітній платі у відповідні періоди.
Позивач просить справу розглядати без її участі.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надіслав лист, в якому просить справу розглядати без їх участі, позов не визнають.
Представник третьої особи в судове засідання не з»явився, про час і місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що позивач працює з червня 2005 року по даний час та проживає з двома неповнолітніми дітьми в смт.Народичі, яке Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 106 від 23.07.91 та розпорядженням КМ України № 17 від 12.01.93, віднесено до зони безумовного(обов’язкового) відселення і є потерпілою від аварії на ЧАЕС 2 категорії.
Відповідно до ст.39 Закону, заробітна плата особам, які працюють на території безумовного обов»язкового відселення, повинна була підвищуватись на три мінімальні зарплати, а щомісячна грошова допомога в зв”язку з обмеженням споживання продуктів місцевого виробництва (ст.37) громадянам, які проживають на території зони безумовного обов»язкового відселення в розмірі 50% мінімальної заробітної плати.
Проте в спірний період часу вказані доплати та допомоги виплачувались частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не в кратному відношенні до мінімальної зарплати.
Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Закон має пріоритетне значення перед постановою Кабінету Міністрів України.
Кодекс адміністративного судочинства передбачає річний строк звернення до суду за відновленням порушених прав.
Виплатою доплат в твердих сумах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року, порушені права позивача.
Дію ст.37, абзацу третього частини першої статті 39 зупинено на 2006 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із Законом N 3235-IV( 3235-15 ) від 20.12.2005. На 2007 рік дію цих норм зупинено згідно із Законом N 489-V ( 489-16 ) від 19.12.2006, на 2008 рік в зв”язку з внесенням змін Законом України „Про державний Бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” і лише з 9 липня 2007 року та з 22 травня 2008 року рішеннями Конституційного Суду України N 6-рп/2007 ( v0a6p710-07 ) від 09.07.2007 та №10-рп від 22.05.2008 року їх дію відновлено.
Крім того, позивачкою не надано доказів щодо отримання нею у відповідача коштів, передбачених ст.39 Закону у травні-листопаді 2008 року, а ст.37 – у серпні-листопаді 2008 року.
Заборгованість по ст.39 Закону підлягає стягненню відповідно до ч.2 ст.233, ст.238 КЗпП України незалежно від часу її виникнення, оскільки в даному випадку йдеться про виплати, які відповідно до ст.2 Закону України „Про оплату праці” є складовою структури заробітної плати, а заборгованість по ст..37 Закону з моменту прийняття рішення Конституційним Судом України, а саме з 22 травня 2008 року.
З врахуванням викладеного вище та розмірів мінімальної заробітної плати в Україні в спірний період часу, а саме :
Розмір мінімальної заробітної плати становив:
З квітня 2005 року – 290 грн., з липня 2005 року – 310 грн., з вересня 2005 – 332 грн., з липня 2007 року – 440 грн., з жовтня 2007 року – 460 грн, з квітня 2008 року – 525 грн., з жовтня 2008 року – 545 грн., з грудня 2008 року – 605 грн.
Заборгованість перед ОСОБА_2 за період з 01 червня 2005 року по 31 грудня 2005 року, з 01 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 01 травня по 30 липня 2008 року становить:
( по ст..39 Закону):
- за червень-серпень 2005 року – 2730 грн (290 грн.х3х1+310 грн.х3х2=2730 грн.);
- за вересень-грудень 2005 року – 3984 грн. (332 грн.х3х4=3984 грн.);
- за липень-вересень 2007 року – 3960 грн. (440 грн.х3х3=3960 грн.);
- за жовтень-грудень 2007 року – 4140 грн. (460 грн.х3х3=4140 грн.);
а всього 14299,55 грн. ( 14454 грн. - 145,45 грн. (отриманих згідно ПКМ України)).
По ст.37 Закону заборгованість становить:
- за жовтень-грудень 2007 року – 2070 грн. (460 грн.х50%х3х3=2070 грн.);
- за травень-липень 2008 року – 2362,50 грн.(525 грн.х50%х3х3=2362,50 грн.);
а всього 4409,10 грн. (4432,50 грн.-23,40 грн. (отриманих згідно ПКМ України)).
Суд, при розгляді даного позову прийшов до висновку, що відповідач при здійсненні нарахувань та виплаті коштів, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобилської катастрофи" діяв всупереч Закону, а тому відповідно до ч.2 ст.11 КАС України, виходить за межі позовних вимог і визнає дії відповідача неправомірними.
Оскільки розпорядником цих коштів і в спірний період часу і тепер є управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації, суд стягує заборгованість з нього.
Керуючись ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. ст. 94, 158 –163, 167, 254 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Народицької райдержадміністрації щодо виплати ОСОБА_1 доплати до заробітної плати та щомісячної грошової допомоги в зв»язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва у розмірі меншому, ніж визначено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 14299,55 грн. заборгованості доплати до заробітної плати, передбаченої ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період роботи з 01 червня 2005 року по 31 грудня 2005 року, з 01 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та 4409,10 грн. допомоги в зв”язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва, передбаченої ст..37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 01 травня 2008 року по 31 липня 2008 року.
На постанову суду до Київського апеляційного адміністративного суду через Народицький районний суд може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення, а апеляційна скарга у такому ж порядку протягом 10 днів з дня проголошення постанови або 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження з направленням копії скарги до апеляційного адміністративного суду.
Суддя Є.Б.Бруховський