Справа № 2-756/11

РІШЕННЯ

Іменем України

19 травня 2011 року

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі : головуючого – судді Гичко М.Г.,

при секретарі Медяній І.В.,

з участю позивачки ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Новоград-Волинський справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ НАСК «Оранта»у особі Новоград-Волинського відділення НАСК «Оранта»про стягнення суми страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ :

13/04/2011 року ОСОБА_1 звернулася до Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області із вказаним позовом, і після подання 17.05.2011 року уточненої позовної заяви (а.с. 50-54), в якій просить суд визнати подію, що мала місце 25 жовтня 2010 року страховим випадком відповідно до полісу № ВС/6190493, стягнути з ВАТ НАСК «Оранта»в особі Новоград-Волинського відділення НАСК «Оранта»на свою користь 7600 грн. страхового відшкодування, 440 грн. пені, 86 грн. відсотків річних, 419 грн. інфляційних, 1000 грн. витрат на правову допомогу, 1000 грн. моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 25.10.2010 року мала місце дорожньо-транспортна пригода, в якій було пошкоджено належний їй на підставі довіреності автомобіль марки Фольксваген «Пассат», транзитний реєстраційний номер 11СВ5072. Винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_3, водія автомобіля марки ГАЗ 24-10, номер державної реєстрації Ж 6777 ЖИ. Оскільки відповідальність заподіювача шкоди згідно полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВС/6190493) застраховано у Новоград-Волинському відділенні НАСК «Оранта», відразу після скоєння ДТП,під час фіксації ДТП працівниками ДАІ, страхувальником було повідомлено про це службу клієнтської підтримки НАСК «Оранта», працівник якої надав номер телефону Новоград-Волинського відділення компанії і вказав на необхідність невідкладного повідомлення регіонального відділення про вказаний випадок. При розмові представник компанії попросив на наступний день з’явитися сторонам ДТП до регіонального відділення та доставити туди пошкоджений автомобіль. 26.10.2011 року автомобіль було доставлено до вказаного відділення НАСК «Оранта», де його було сфотографовано експертом та складено акт переліку пошкоджень. У цей же день нею і страхувальником ОСОБА_3 було надано пояснення стосовно обставин ДТП та подано заяву про виплату страхового відшкодування, а також представнику страховика було надано всі інші документи, які стосуються страхової події. Останній документ по даній справі –постанова по адмінсправі № 3-4154/2010 від 17 листопада 2010 року був поданий страховику 29 листопада 2010 року.

Зазначає, що незважаючи на виконання нею всіх умов, необхідних для отримання страхового відшкодування, відповідачем в порушення норм ст. 36 та 37 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі –Закону) станом на 11 квітня 2011 року не було надано їй ані

письмового повідомлення щодо прийнятого рішення по страховому випадку, ані виплачено суми страхового відшкодування. Позивачка вказує, що на протязі всього часу аж до моменту звернення її до суду відповідач всіляким чином уникав можливості задовольнити її законні вимоги, весь час посилаючись на відсутність різних документів, зокрема копій паспорту та ідентифікаційного коду первинного власника пошкодженого автомобіля –ОСОБА_4, подання яких, на думку позивачки, не передбачено чинним законодавством і є спробою відповідача відтягнути вирішення питання по сплаті страхового відшкодування. Вважає поведінку відповідача такою, що порушує чинне законодавство та її права як потерпілої особи внаслідок ДТП.

Обгрунтовуючи суму страхового відшкодування, позивачка вказує, що витрати, пов’язані із відновлювальним ремонтом її автомобіля підтверджуються актом виконаних робіт № 4 від 18 листопада 2010 року, виконавцем робіт є ПП ОСОБА_5 Вартість робіт згідно цього акту становить 12 580 грн. Однак згідно калькуляції вартості робіт компанії «Оранта»вартість робіт без урахування зносу становить 11 535 грн., із урахуванням зносу і за мінусом суми франшизи –7600 грн. Оскільки за її бажанням роботи виконувались ПП ОСОБА_5 на високому рівні, без урахування зносу, вона просить відшкодувати їй фактично понесені витрати на ремонтні роботи в сумі 7 600 грн.

Крім того, просить суд стягнути з відповідача на її користь 440 грн. пені за порушення строків виплати страхового відшкодування, 86 грн. суми відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов’язання, 419 грн. суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а також 1 000 грн. моральної шкоди, посилаючись на те, що внаслідок протиправних дій відповідача їй була завдана моральна шкода, викликана тим, що вона тривалий час повинна була відриватися від звичайних занять, трудової діяльності, витрачати багато часу з метою поваги до її прав, змінився її життєвий уклад, стосунки із рідними.

Насамкінець, позивачка просить стягнути на свою користь з відповідача понесені нею документально підтверджені судові витрати, які складаються із 1000 грн. витрат на правову допомогу, 105 грн. 50 коп. судового збору та 120 грн. 00 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, сплачених при подачі позовної заяви до суду.

Ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 19 травня 2011 року позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди в сумі 1000 грн. залишено без розгляду за письмовою заявою позивачки (а.с. 67).

В судовому засіданні позивачка підтримала позов з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача позов визнав в повному обсязі. Пояснив, що при постановленні рішення покладається на думку суду.

Суд, вислухавши пояснення осіб, що беруть участь в справі, дослідивши матеріали справи та давши їм належну оцінку, приходить до наступного висновку.

Постановою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 17 листопада 2010 року (а.с. 22) ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме в тому, що він 25.10.2010 року о 17 год. 00 хв., керуючи автомобілем марки ГАЗ-24, номерний знак Ж67-77ЖИ, в м. Новоград-Волинський скоїв наїзд на припаркований автомобіль «Wolkswagen Passat», з транзитним номерним знаком 11СВ5072, належний позивачі ОСОБА_1 відповідно до довіреностей від 19.08.2010 року від ОСОБА_4 на ім’я ОСОБА_6 (а.с. 12) та від 27.08.2010 року від імені ОСОБА_6 на ім’я ОСОБА_1 (а.с. 13), внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Відповідальність власника транспортного засобу ГАЗ-24, номерний знак Ж6777ЖИ, ОСОБА_3 застрахована у Новоград-Волинському відділенні НАСК «Оранта», що підтверджується полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/6190493 (а.с. 8), строк дії якого з 11.12.2009 року по 10.12.2010 року.

В судовому засіданні встановлено, що позивачкою було своєчасно повідомлено відповідача про виникнення дорожньо-транспортної пригоди з участю належного їй автомобіля. 26.10.2010 року, тобто на наступний день після виникнення ДТП, пошкоджений

автомобіль було доставлено до регіонального відділення НАСК «Оранта», де його було сфотографовано експертом та складено акт переліку пошкоджень. В цей же день позивачкою було надано заяву про виплату страхового відшкодування, а також всі інші документи, що стосуються страхової події, окрім постанови суду від 17.11.2010 року, якою ОСОБА_3 було визнано винним у скоєнні ДТП, яку було подано страховику 29 листопада 2010 року.

Ст. 36 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності передбачено, що після розгляду страховиком наданих йому визначених у статті 35 цього Закону документів про дорожньо-транспортну пригоду страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик зобов’язаний направити заявнику письмове повідомлення щодо прийнятого рішення.

Судом встановлено, що відповідачем в зазначений Законом строк не направлялось позивачці письмового повідомлення щодо прийнятого ним рішення –про виплату страхового відшкодування або про відмову у виплаті такого відшкодування, що є безумовним порушенням норм ст. 36 Закону. Як наслідок цього, позивачка була змушена звернутися за захистом своїх порушених прав безпосередньо до суду.

Ст. 6 Закону визначено, що страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Виходячи зі змісту цієї правової норми, суд приходить до висновку, що позивачкою надані достатні та належні докази на підтвердження тієї обставини, що дорожньо-транспортна пригода, яка трапилась 25 жовтня 2010 року, підпадає під визначення «страхова подія», про яке зазначається в ст. 6 Закону, а відповідачем не надано жодних доказів на спростування цієї обставини, тому задовольняє цю позовну вимогу.

Згідно акту здачі-приймання виконаних робіт № 4 від 18 листопада 2011 року (а.с. 19) загальна вартість виконаних робіт та матеріалів по відновленню автомобіля Фольксваген «Пассат»Б-5, транзитний номерний знак СВ5072, складає 12 580 грн. 00 коп. Однак згідно калькуляції вартості робіт відповідача вартість робіт без урахування зносу становить 11 535 грн. 76 коп. (а.с. 20 –21), а із врахування зносу і за мінусом суми франшизи –7 600 грн., і саме таку суму позивачка просить стягнути з відповідача в якості страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 29 Закону у зв’язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов’язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Ст. 37 Закону визначає, що виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.За кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Зважаючи на цю правову норму та враховуючи, що сума страхового відшкодування представником відповідача не оспорюється і не була виплачена позивачці протягом строку, визначеного ст. 37 Закону, суд задовольняє в повному обсязі позовну вимогу позивачки про стягнення з відповідача на її користь 7 600 грн. суми страхового відшкодування.

Крім того, суд стягує з відповідача на користь позивачки 440 грн. нарахованої в порядку ст. 37.2 Закону пені за порушення строків виплати страхового відшкодування, 86 грн. суми відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов’язання та 419 грн. суми боргу з урахуванням індекс інфляції відповідно до вимог ст. 625 ч. 2 Цивільного Кодексу України. Правильність розрахунків, наведених в позовній заяві (а.с. 53), представником відповідача сумнівам не піддавалась та не оспорювалась.

Ст. 88 ЦПК України передбачає, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Розмір понесених позивачкою судових витрат, які повинні бути відшкодовані їй за рахунок відповідача, становить 1 225 грн. 50 коп. і складається із 1 000 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу (а.с. 1), 105 грн. 50 коп. сплаченого судового збору (а.с. 2,49) та 120 грн. 00 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

Зважаючи на вищевикладене, керуючись ст. ст. 3, 10, 57 –60, 88, 212 –215, 294 Цивільного Процесуального Кодексу України, ст. ст. 6, 29, 36, 37 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати подію, що мала місце 25 жовтня 2010 року страховим випадком відповідно до полісу № ВС/6190493 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Стягнути з ВАТ НАСК «Оранта»в особі Новоград-Волинського відділення НАСК «Оранта»на користь ОСОБА_1 7 600 грн. страхового відшкодування, 440 грн. пені, 86 грн. відсотків річних, 419 грн. інфляційних.

Стягнути з ВАТ НАСК «Оранта»в особі Новоград-Волинського відділення НАСК «Оранта»на користь ОСОБА_1 понесені останньою документально підтверджені судові витрати в сумі 1 225 (одна тисяча двісті двадцять п’ять) грн. 50 коп., які складаються із 105,50 грн. судового збору, 120,00 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи та 1 000, 00 грн. витрат на правову допомогу.

На рішення може бути подана апеляція до Апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області протягом 10 днів після його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий

: