Справа № 2а – 222/ 09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2009 року                                                                                      смт.Народичі

                                Народицький районний суд Житомирської області

у складі: головуючого – судді            Бруховського Є.Б.,

               при секретарі                        Пивовар К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Народичі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці і соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації, третьої особи Народицької центральної районної лікарні про стягнення  невиплачених коштів,

ВСТАНОВИВ:

 ОСОБА_1 звернулася з вказаним позовом до суду, посилаючись на те, що  протягом  2008 року  їй не було проведено у повному обсязі виплати, передбачені ст.37,39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, що призвело до порушення її прав. Заборгованість по доплаті до заробітної плати особам, які працюють  на територіях радіоактивного забруднення (ст.39), допомоги в зв”язку з обмеженням споживання продуктів харчування (ст..37) позивач  визначила в розмірі 19272,00 грн. Посилалася на те, що отримувала відповідні доплати та допомоги у розмірах, передбачених  Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року, тоді як Законом визначені інші, значно більші, їх розміри, кратні мінімальній  заробітній платі у відповідні періоди.

 Позивач просить справу розглядати без її участі.

 Представник відповідача  в судове засідання не з’явився, надіслав лист, в якому просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги не визнає.

Представник третьої особи в судове засідання не з»явився, надіслав лист, в якому просить справу розглядати без їх участі, позов не визнає.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає адоволенню  з таких підстав.

Встановлено, що позивач  працює з 1996 року по даний час у Народицькій центральній районній лікарні та проживає з двома неповнолітніми дітьми в смт.Народичі Житомирської області, яке Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 106 від 23.07.91 та розпорядженням КМ України № 17 від 12.01.93,  віднесено до зони безумовного(обов’язкового) відселення і є потерпілою від аварії на ЧАЕС 3-ої категорії.

Відповідно до ст.39 Закону, заробітна плата особам, які працюють на території безумовного обов»язкового відселення, повинна була підвищуватись на три мінімальні зарплати, а щомісячна грошова  допомога в зв”язку з обмеженням споживання продуктів місцевого виробництва (ст.37) виплачується в розмірі 50% мінімальної заробітної плати.

 Проте в  спірний період часу вказані доплати  та допомоги  виплачувались частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не в кратному відношенні до мінімальної зарплати.  

Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Закон має пріоритетне значення перед постановою Кабінету Міністрів України.

Виплатою  доплат  в твердих сумах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року,  порушені права позивача.

Дію ст.37, абзацу третього частини першої статті 39 зупинено на 2008 рік в зв”язку з внесенням  змін Законом України „Про державний Бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” і лише з 22 травня 2008 року рішенням  Конституційного  Суду України №10-рп від 22.05.2008 року  їх дію  відновлено.

Заборгованість по ст.39 Закону підлягає стягненню відповідно до ч.2 ст.233, ст.238 КЗпП України  незалежно від часу її виникнення, оскільки в даному випадку йдеться про виплати, які відповідно до ст.2 Закону України „Про оплату праці”  є складовою  структури заробітної плати, а заборгованість по ст..37 Закону з моменту прийняття рішення Конституційним Судом України, а саме з 22 травня 2008 року.

З врахуванням викладеного вище та розмірів мінімальної заробітної плати  в Україні в спірний період часу, а саме :

Розмір мінімальної заробітної плати становив:    

з квітня 2008 року – 525 грн., з жовтня 2008 року – 545 грн., з грудня 2008 року – 605 грн.

 Заборгованість перед ОСОБА_1 за період з травня по грудень 2008 року включно становить ( по ст..39 Закону):

         -   за травень-вересень 2008 року – 7875 грн. (525 грн.х3х5=7875 грн.);

         -   за жовтень-листопад 2008 року – 3270 грн. (545 грн.х3х2=3270 грн.);

         -   за грудень 2008 року – 1815 грн. (605 грн.х3х1=1815 грн.);

   а всього  12854,40 грн. ( 12960 грн. – 105,60 грн. (отриманих згідно ПКМ України)).

      По ст.37 Закону заборгованість становить:

-   за травень-вересень 2008 року – 3937,50 грн.(525 грн.х50%х5х3=3937,50 грн.);

-   за жовтень-листопад 2008 року – 1635 грн.(545 грн.х50%х2х3=1635 грн.);

-   за грудень 2008 року – 907,50 грн.(605 грн.х50%х3=907,50 грн.);

а всього 6417,60 грн. (6480 грн.-62,40 грн. (отриманих згідно ПКМ України)).

     Суд, при розгляді даного позову прийшов до висновку, що відповідач при здійсненні нарахувань та виплаті коштів, передбачених  Законом України  "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобилської катастрофи" діяв всупереч Закону, а тому відповідно до  ч.2 ст.11 КАС України, виходить за межі позовних вимог і визнає дії відповідача неправомірними.

             Оскільки розпорядником цих коштів і в спірний період часу і тепер є управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації, суд стягує заборгованість з нього.

Позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п.18 ч.4 Декрету КМУ «Про державне мито», а відповідач - на підставі рішення двадцять сьомої сесії 5 скликання  Народицької селищної ради № 486 від 23.01.2009 року.              

            Керуючись ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,  ст. ст. 94, 158 –163, 167, 254  КАС України, суд -

                                                          ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Народицької райдержадміністрації  щодо виплати ОСОБА_1 доплати до заробітної плати та щомісячної грошової допомоги в зв»язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва у розмірі меншому, ніж визначено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправними.

              Стягнути з   управління праці та соціального захисту населення  Народицької районної  державної адміністрації на користь ОСОБА_1 12854,40 грн. заборгованості доплати до заробітної плати, передбаченої ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період роботи з 01 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та 6417,60 грн. допомоги в зв”язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва, передбаченої ст..37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

               Сторони звільнені від сплати судового збору.  

               На постанову суду до Київського апеляційного адміністративного суду через Народицький районний суд може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення, а апеляційна скарга у такому ж порядку протягом 10 днів з дня проголошення постанови або 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження з направленням копії скарги до апеляційного адміністративного суду .

                Суддя                                                                     Є.Б.Бруховський