Справа №1-92 2008р.

В И Р О К

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

04 липня 2008 року     м. Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Бондаренко Г.Ю.

секретаря - Мороз М.І.

з участю прокурора - Соф'як А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тлумач справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,  уроженця м. Тлумач, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця,   ІНФОРМАЦІЯ_3,   одруженого,   має   на   утриманні   двох неповнолітніх дітей, приватний підприємець, раніше не судимого, гр. України, за ст. 172 ч.1 КК України, суд, -

встановив:

Підсудний   ОСОБА_1 вчинив грубе порушення законодавства про працю України.

Злочин вчинено при слідуючих обставинах:

Підсудний ОСОБА_1 будучи приватним підприємцем (свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серія BOO, №464791 від 17.10.2003 року, код ЄДР 21170170000000714) 03.05.2008 року працевлаштував різноробочими ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, без укладення з ними трудових договорів, не зареєструвавши їх в Тлумацькому районному центрі зайнятості з часу фактичного допущення працівників до роботи, не оформив відповідні записи в трудових книжках про прийняття їх на роботу, і як наслідок позбавив їх на належні, безпечні і здорові умови праці, на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості на отримання пенсії, чим грубо порушив законодавство про працю та ст.ст. 43, 46 Конституції України.

Підсудний    ОСОБА_1    винним    себе    визнав    повністю    в    скоєнні

інкримінованого йому злочину та    дав пояснення на ствердження в    повному обсязі  

вищенаведених обставин.    

Щиро розкаюється в скоєному, запевняє суд, що більше такого не повториться, просить суворо його не карати.

У відповідності з ст. 299 КПК України суд не досліджував докази стосовно фактичних обставин справи, які підсудний ОСОБА_1 не оспорює, правильно розуміючи зміст цих обставин, за відсутністю сумнівів в добровільності та істинності його позиції.

Грунтуючись на показаннях підсудного ОСОБА_1, суд вважає доведеною його вину в грубому порушенні законодавства про працю України, а тому його дії належить

кваліфікувати за ст. 172 ч.1 КК України.

Призначаючи покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненного

злочину, його позитивну характеристинку за місцем проживання, те що він вперше

притягується до кримінальної відповідальності, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей,

щиро розкаюється у скоєному, а тому вважає, що йому слід призначити покарання в межах

санкції ст. 172 ч.1 КК України, що передбачає покарання за вчинений злочин у виді

штрафу.    

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд , -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним за ст. 172 ч.1 КК України та призначити йому покарання у виді 650 (шістсот п'ятдесят) грн. штрафу.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити засудженому ОСОБА_1 попередньо обраний - підписку про не виїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Івано - Франківської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту проголошення через Тлумацький районний суд.