справа     №  2-61/2007                               

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

26   січня   2007   року                                                              м.   Тростянець

Тростянецький  районний  суд     Сумської   області     в  складі:   головуючої   судді   -  Линник.О.С, при  секретарі  -  Долі  Н.В.,   з  участю  представника  позивача  -  ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тростянєць цивільну справу за позовною

заявою ОСОБА_2 до Білківської сільської ради про визнання права власності на нерухоме  майно,              

ВСТАНОВИВ:

Позивач   звернувся   до   суду   з   позовною   заявою   до   Білківської   сільської   ради   про   визнання.     права  власності  на  нерухоме  майно,   мотивуючи  свої  вимоги  тим,   що  АДРЕСА_1   знаходиться    жилий    будинок   площею   24    м    кв.     з    господарськими    будівлями    та спорудами,     який    належав    його    тітці    -    ОСОБА_3.     20.04.1973    року    тітка склала    заповіт,     яким    заповідала    жилий    будинок    позивачу.     ІНФОРМАЦІЯ_1    ОСОБА_3  померла.    Позивач    звернувся   до   Тростянецької   районної    державної    нотаріальної    контори   з   приводу оформлення    спадщини,    і    20.09.1990    року   йому   було    видано    свідоцтво    про   право    на    спадщину   за      заповітом.    Позивач    вказує,    що    фактично    користувався    цим   будинком   з   моменту   набуття   по   праву      спадкування   і   до   цього   часу.    Інших   спадкоємців   першої   черги,    крім   нього,    не   було.    На   даний   час    позивач   звернувся   до  Охтирського  МЕТІ   з  приводу  оформлення   технічного  паспорту  на  домоволодіння.       Але  під  час  оформлення  права  власності  на  нерухоме  майно  державний  нотаріус  на  оригінал  свідоцтва про    спадщину    поставила    печатку,     яка    посвідчує    вірність    копії    з    оригіналом   документа,     а   не   належний    посвідчувальний    напис.    Крім   того,    нотаріус    помилилася    з    номером   будинку,    який   йому заповіла  тітка  -  замість   НОМЕР_2  був  вказаний НОМЕР_3.

Відповідно   до   ст.    392   ЦК   України   власник   майна   може   пред'явити   позов   про   визнання   його       права  власності,   якщо  це  право  оспорюється   або  не  визнається  іншою  особою,   а   також  у  разі  втрати ним  документа,   який  посвідчує  його  право   власності.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовну заяву підтримала та

просила  суд  задовольнити  повністю.                                                                                                                             

Представник  відповідача  повідомлявся  про  час  і  місце  судового  засідання  належним  чином,   про що    свідчить    розписка    про    одержання    судової    повістки,    але    в    судове    засідання   нез'явивсята  причину   неявки   не   повідомив.    Як   вбачається,    під   час   попереднього   судового   засіданняпредставник  відповідача   позовні    вимоги    визнав   у   повному   обсязі.    За    таких    обставинсудухвалюєрішенняу  відсутності   відповідача.                                                                                                              

Із ксерокопії свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 20.09.1990 року державним нотаріусом, вбачається, що на підставі заповіту, виданого виконкомом Білківської сільської ради 20.04.1973 року, спадкоємцем жилого будинку з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1  після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3   є  ОСОБА_2   (а.с.5).

Згідно   повідомлення   Білківської   сільської   ради   господарство,    яке   знаходиться   у  АДРЕСА_1     належить    ОСОБА_2    на    підставі       заповіту  ОСОБА_3  від  20.04.1073  року   (а.с.6).

Із ксерокопії паспорта ОСОБА_2 вбачається, ОСОБА_2  зареєстрований

АДРЕСА_2   {а.с.7).                                                                                                                                                                

Згідно листа Сумського обласного державного нотаріального архіву від 16.01.07 року за НОМЕР_1

вбачається, що ОСОБА_2. 20.09.1990 року видано свідоцтво про право на спадщину за.

заповітом.   В  архів   на  зберігання  документ   не  передавався   (а.с.25).                                                                

Згідно  ст.   12  ч.2     Закону  "Про  власність"   громадянин  набуває  права  власності  на  майно,   зокрема, одержане   внаслідок  успадкування   або  укладення  інших  угод,   не   заборонених  законом.

В судовому засіданні встановлено, що дійсно позивач отримав від ОСОБА_3 спадщину за її заповітом, яка складається із будинковолодіння, розташованого у АДРЕСА_1, якою  на  даний  час  володіє.

Отже,     проаналізувавши    матеріали    справи,     заслухавши    представника    позивача,     суд    вважає      можливим    визнати    право    власності    на    вказаний        жилий    будинок    із    господарськими    будівлями    і  спорудами  АДРЕСА_1  за  позивачем.

Судові  витрати  залишаються  за  позивачем.                                                                                                                 

На   підставі   викладеного   та   керуючись   ст.ст.    10,    11,    60,    209,    212,    214-215   ЦПК   України,    ст.392   ЦК  України,   Закону  України   "Про  власність",   суд  -

ВИРІШИВ:

Визнати право власності за ОСОБА_2 на жилий будинок із господарськими   будівлями   і   спорудами,    що   розташовані  АДРЕСА_1  Рішення   може   бути   оскаржене   в   апеляційному   порядку   до   Сумського   апеляційного   суду  через

Тростянецький   районний   суд   шляхом   подачі   в   10-денний   строк   з   дня   проголошення   рішення   заяви   про      

апеляційне   оскарження   і   поданням   після   цього   протягом   20   днів   апеляційної   скарги,    або   в   порядку 

ч.4   ст.   2 95   ЦПК  України.                                                                                                                                                              

Суддя