Дата документу Справа №
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/778/3449/13 Головуючий у 1-й інстанції: Лисенко Л.І.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2013 року м.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Осоцького І.І.
суддів: Мануйлова Ю.С.
ОСОБА_2
при секретарі: Буримі В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк “Надра” на рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 14 травня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк “Надра” до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИЛА :
Позивач ПАТ “КБ “Надра” звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 32546 грн. 91коп., вказавши в заяві, що 15.03.2007 року з відповідачем був укладений договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № карткового рахунку 78227710. Даний договір був укладений шляхом отримання ОСОБА_3 письмового підтвердження про приєднання до умов договору, яким є “Анкета клієнта на оформлення кредитної картки”.
Згідно з п. 3.1, 18.2, 18.3 ОСОБА_4 підписанням Анкети ОСОБА_3 підтвердив ознайомлення та згоду з умовами ОСОБА_4, який є публічним та розміщений на офіційному сайті ПАТ “КБ “Надра”, а також підтвердив ознайомлення та згоду з тарифами банку відповідно до обраного тарифного пакету.
Приєднавшись до ОСОБА_4, відповідач та позивач визначилися з усіма істотними умовами договору, а саме: найменуванням банківського продукту -“Кредитна картка з пільговим періодом кредитування “ 45 днів кредиту без відсотків”; валютою рахунку - українська гривня; сумою ліміту кредитування -17 600 грн.; відсотковою ставкою за користування кредитом, що зазначена в виписці - повідомленні.
Відповідно до пунктів 2.3, 3.3, 3.4, 11.2 ОСОБА_4 та на підставі Анкети банк видав відповідачу кредитну картку УІSА, що підтверджується розпискою відповідача про отримання кредитної картки, відкрив картковий рахунок №78227710 в національній валюті України за тарифним пакетом “Справжня кредитна картка “ 45 днів кредиту без відсотків”, встановив ліміт кредитування в розмір 17 600 грн. та забезпечив видачу кредиту шляхом списання з карткового рахунку сум за рахунок кредитних коштів в межах встановленого ліміту кредитування, виконав усі розпорядження відповідача щодо перерахування, видачі відповідних сум з рахунків та проведення інших операцій за рахунками обраного продукту.
Відповідно до пунктів 5.2.4, 5.2.5 ОСОБА_4 мазь А.І. зобов’язався здійснювати оплату послуг банку згідно тарифів у строки, передбачені умовами даного договору, здійснювати погашення обов’язкових мінімальних платежів з першого дня наступного розрахункового періоду до 15 числа наступного місяця включно. При цьому для відповідача встановлювався розмір щомісячного обов’язкового мінімального платежу в відсотках від фактичної суми кредитної заборгованості згідно обраного тарифного пакету.
Відповідно до п.11.4, 11.6 ОСОБА_4 банк нараховує відсотки. Відсотки за користування кредитом нараховуються щомісячно в білінговий день на суму фактичної кредитної заборгованості з дати фактичного списання коштів з карткового рахунку до дати погашення кредиту. При розрахунку відсотків приймається 360 днів на рік, у місяці - календарна кількість днів.
Станом на 29.12.2011 року за відповідачем ОСОБА_3 наявна заборгованість за картковим рахунком в сумі 32 546 грн. 91 коп. в тому числі:
- непогашений кредит - 17 972 грн. 48 коп.;
- несплачені відсотки - 13 605 грн. 30 коп.;
- штраф за несвоєчасне погашення мінімального платежу – 969 грн.13 коп.;
Пославшись на вказані обставини позивач просив стягнути з ОСОБА_3 на свою 32546 грн. 91 коп., а також судовий збір у сумі 325 грн. 47 коп.
Відповідач проти позову заперечував, вказавши, що позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки договір було укладено 15.03.2007 року, останній платіж було зроблено 24.11.2008 року, 45 діб надавалося на погашення заборгованості, тому строк позовної давності необхідно рахувати з 07.01.2008 року. Позивачі звернулися до суду в жовтні 2012 року з пропуском строку позовної давності, клопотання про поновлення строку позовної давності не заявляли.
Рішенням Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 14 травня 2013 року у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк “Надра” до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.
В апеляційній скарзі ПАТ “КБ “Надра”., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. При цьому посилається на помилковий висновок суду щодо спливу позовної давності, а тому і необґрунтовану відмову в позові.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ч.1 ст. 309, ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право його змінити.
Згідно з п.3, п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.03.2007 року сторонами укладено договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб і, надалі, Позичальником отримано кредитну картку із лімітом кредитування в розмірі 17600 грн. (л.с.7-8, 12-13).
За умовами ОСОБА_4, з метою його належного виконання, Позичальник зобов’язався погашати заборгованість шляхом здійснення ним обов’язкових мінімальних платежів з першого дня наступного розрахункового періоду до 15 числа наступного місяця включно, із встановленням розміру щомісячного обов’язкового мінімального платежу в % від фактичної суми кредитної заборгованості згідно обраного самим Позичальником тарифного пакету, та за погодженою з ним самим процентною ставкою 25,56 річних, що підтверджено випискою – повідомленням до ОСОБА_4 (а.с.9).
П. 11.10 ОСОБА_4 передбачено, що у випадку несплати Позичальником в строк до 15 числа наступного місяця обов’язкового мінімального платежу за несвоєчасне його погашення (за кожен випадок) нараховується штраф у розмірі, зазначеному в тарифному пакеті та встановлено додаткову відсоткову ставку за прострочення виплати мінімального платежу в розмірі, зазначеному в тарифному пакеті.
Згідно з вимогами статті 526 ЦК України зобов'’зання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Проте, у зв’язку з неналежним виконанням зобов’язання за ОСОБА_4 у частині несплати Банку відповідних платежів за кредитом, тобто неповернення кредиту із сплатою процентів, станом на 29.12.2011 року існує заборгованість Позичальника перед Банком у розмірі 32 546 грн. 91 коп., що складається із непогашених: кредиту в сумі
17972 грн. 48 коп., процентів за користування кредитом - 13 605 грн. 30 коп., а також штрафу за несвоєчасне погашення мінімального платежу - 969 грн. 13 коп.
Вказані обставини щодо наявності конкретної суми зазначеної заборгованості Позичальника за відповідний період та її несплати ним Банку не оспорені та заперечуються самим Позичальником і повністю підтверджені розрахунком Банку (а.с.9).
Відповідно до положень частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Отже, встановлена належними і достатніми доказами наявність непогашеної Позичальником його власної заборгованості перед Банком у зв’язку з порушенням ним відповідного зобов’язання є обґрунтованою підставою для захисту прав Банку шляхом повного стягнення вказаної заборгованості з Позичальника, як з винної у невиконанні зобов’язання особи, дії (бездіяльність) якої і потягли за собою виникнення та наявність вказаної заборгованості.
Висновок суду щодо спливу позовної давності є помилковим, зважаючи на таке.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно з положеннями п. 17.1. ОСОБА_4 він діє до повного виконання сторонами всіх своїх зобов’язань за ним.
У свою чергу, статтею 631 ЦК передбачено, що протягом строку договору сторони (а тому і Банк) можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки (зокрема, і щодо обов’язку Позичальника погасити заборгованість) відповідно до договору.
Тому помилковим є ототожнювання судом факту останнього платежу Позичальника (24.11.2008 р.) зі спливом строку виконання зобов’язання та початком перебігу позовної давності, а тлумачення судом положень частини 5 статті 261 ЦК без урахування вищевказаної конкретної умови ОСОБА_4 – неправильним.
Таким чином, позов Банком заявлено в межах позовної давності.
Оскільки оскаржуване судове рішення не є як законним, так і обґрунтованим, його невідповідність обставинам справи і вимогам закону свідчить про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та його скасування.
Відповідно до вимог ст.309 ЦПК України однією з підстав для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, тому рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 14 травня 2013 року підлягає скасуванню, з ухваленням нового про задоволення позовних вимог ПАТ КБ ”Надра” в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.303,304,307,309,316 ЦПК України, колегія суддів,-
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк “Надра” задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 14 травня 2013 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ Надра” заборгованість за картковим рахунком в сумі 32 546 грн. 91 коп. в тому числі:
- непогашений кредит - 17 972 грн. 48 коп.;
- несплачені відсотки - 13 605 грн. 30 коп.;
- штраф за несвоєчасне погашення мінімального платежу – 969 грн.13 коп.; а також судовий збір у сумі 325 грн. 47 коп.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
судді: