Дата документу Справа №
Дата документу Справа №
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-4463/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Троценко Т. А. . Суддя-доповідач: ОСОБА_1
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Давискиби Н.Ф.,
суддів: Мануйлова Ю.С.
ОСОБА_2,
при секретарі: Буримі В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бердянського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_3 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 25 червня 2011 року по справі за позовом Бердянського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4, 3-ті особи:приватний нотаріус Бердянського міського нотаріального округу ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання договору дарування недійсним,-
ВСТАНОВИЛА:
Бердянський міжрайонний прокурор в інтересах ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про визнання договору дарування недійсним.
В позовній заяві зазначив, що 05 червня 2009 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 був укладений договір дарування 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, що був посвідчений приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу ОСОБА_5
Відповідно до розписки від 30 травня 2009 року ОСОБА_6 взяв у ОСОБА_4 гроші в сумі 32 000 грн. за вищевказаним договором, отже укладений договір дарування є удаваним, оскільки насправді був вчинений договір купівлі –продажу спірної квартири.
Іншим співвласником 1/22 квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_3, яка не була повідомлена про продаж частки квартири і не реалізувала своє переважне право на її купівлю перед іншими покупцями.
На цих підставах прокурор просив визнати договір дарування 1/22 частки спірної квартири недійсним і повернути сторони у первісний стан.
В судовому засіданні представник позивача - помічник Бердянського міжрайонного прокурора Ємельяненко С. А. позовні вимоги підтримала в повному обсязі і просила їх задовольнити.
Позивачка ОСОБА_3 позов прокурора підтримала в повному обсязі і пояснила, що їй та її сину ОСОБА_6 належить на праві власності кожному по 1/2 частці квартири АДРЕСА_1. В 2010 році вона довідалась про те, що в 2009 році її син продав належну йому 1//2 частку квартири, про що її ніхто не повідомив. ОСОБА_4 повідомив її про те. що він є співвласником квартири і буде вирішувати питання про її відселення в будинок в с. Осипенко. Оскільки насправді був укладений договір купівлі –продажу квартири, вона не давала свої згоди на продаж 1/2 частки квартири, просила визнати договір дарування недійсним.
Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що в 2009 році ОСОБА_6 звернувся до нього з проханням надати йому в борг 32 000 грн. на розвиток курортного бізнесу, при цьому сказав, що в якості застави оформить на нього свою 1/2 частку в квартирі. Також пояснив, що його мати, як співвласник квартири, не заперечує проти цього, але на даний час знаходиться на лікуванні, тому не може прийти до нотаріуса і надати свою згоду на відчуження частки квартири. Він погодився на цю пропозицію і дав ОСОБА_6 гроші, після чого у нотаріуса вони оформили договір дарування. Це дійсно не була угода дарування, але як тільки ОСОБА_6 віддасть йому гроші, він не заперечує розірвати у нотаріуса договір дарування. Оскільки до теперішнього часу ОСОБА_6 з ним не розрахувався, просив в позові прокурору відмовити.
Третя особа - ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги прокурора підтримав і пояснив, що дійсно, він зайняв у ОСОБА_4 гроші на розвиток бізнесу, але сума була вдвічі менша, ніж зазначено в розписці, сподівався, що через рік він віддасть гроші, тому погодився на укладення договору дарування 1/2 частки квартири. В 2010 році про це довідалась його мати і звернулась до прокурора. на теперішній час в нього немає такої суми грошей, щоб повернути ОСОБА_4, але він згоден повертати гроші частинами.
Третя особа - приватний нотаріус Бердянського міського нотаріального округу ОСОБА_5 в судове засідання не з’явилась, про день слухання справи сповіщена належним чином, в заяві просила розглянути справу за її відсутності, зазначила, що договір дарування посвідчувався нею у відповідності до вимог чинного законодавства.
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 25 червня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, Бердянський міжрайонний прокурор в інтересах ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши обставини справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Згідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно з ч.1 ст. 303 ЦПК України підчас розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність й обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог , заявлених у суді першої інстанції.
Відмовивши у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з наступного.
Як вбачається з розписки від 30 травня 2009 року (а.с.9) ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 32 000 грн. в рахунок договору дарування належної йому на праві власності 1/2 частки квартири № 16 по вул. Димитрова в м. Бердянську Запорізької області, яка належить йому на підставу договору міни від 19 лютого 2006 року.
Іншим співвласником 1/2 частки вказаної квартири є ОСОБА_3, що підтверджується випискою з реєстру прав на нерухоме майно від 12 травня 2009 року (а.с.19).
05 червня 2009 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 укладено договір дарування
1/2 частини квартири АДРЕСА_1, договір посвідчений приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу ОСОБА_5, реєстр № 725, зареєстрований в Бердянському КПТІ, № 16086423 (а. с. 27-28).
Судом встановлено і не заперечувалось сторонами, що насправді у ОСОБА_6 не було бажання безоплатно відчужувати нерухоме майно, договір дарування укладено з метою уникнути отримання згоди на відчуження 1/2 частки квартири її співвласника - ОСОБА_3, як того вимагають правила укладення договору купівлі-продажу.
ОСОБА_6 не заперечувався факт отримання від ОСОБА_4 грошової суми в рахунок оплати 1/2 частки спірної квартири, належної йому на праві власності, тому суд правильно вважав, що укладений 05 червня 2009 року договір дарування є удаваним правочином на підставі ст.235 ЦК України, яка передбачає, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
Тобто судом встановлено, що сторонами фактично був укладений договір купівлі - продажу нерухомого майна –1/2 частини однокімнатної квартири № 16 по вул. Димитрова в м. Бердянську.
Однією з умов належного оформлення купівлі - продажу є дотримання вимог ст.362 ЦК України, яка передбачає, що у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів.
Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов’язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він продає.
Якщо інші співвласники відмовились від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця, а щодо рухомого майна - протягом десяти днів від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі.
У разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред’явити до суду позов про переведення на нього прав та обов’язків покупця.
У відповідності до роз’яснень Верховного Суду України, що містяться у п. 26 постанови Пленуму № 9 від 06 листопада 2009 року “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”недотримання вимог ст.362 ЦК України у разі продажу учасником спільної часткової власності своєї частки іншій особі не є підставою для визнання правочину недійсним. Інші співвласники в цьому випадку вправі вимагати переведення на них прав та обов’язків покупця.
Разом з тим, позивачкою натомість були заявлені вимоги про визнання договору дарування недійсним, вимог щодо переведення на неї прав та обов’язків покупця вона не заявляла. .
У відповідності до ч.ч1,2 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Зважаючи на це, суд прийшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для визнання договору дарування спірної квартири недійсним.
У відповідності до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд повно і всебічно встановив обставини, що мають значення для справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав належну оцінку доказам у їх сукупності.
Ухвалене судове рішення відповідає матеріалам справи і вимогам закону, а тому підстав для його скасування судова колегія не вбачає.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, яке є законним, обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам матеріального і
процесуального права.
Керуючись ст.ст. 307,308,314,317 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Бердянського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 25 червня 2011 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
судді: