Дата документу Справа №
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-1666/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Геєць Ю.В.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Осоцького І.І.
Суддів: Мануйлова Ю.С.
ОСОБА_2
при секретарі: Бурима В.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника за довіреністю ОСОБА_4 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю “Елефант-Запоріжжя”, публічного акціонерного товариства “Універсал Банк”, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Національний банк України в особі Управління Національного банку України в Запорізькій області, Запорізьке обласне управляння у справах захисту прав споживачів, про визнання недійсними кредитного договору, додаткових угод до нього та договору поруки ,-
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_3 звернувся до суду із вищевказаним позовом.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17 грудня 2010 року позовну заяву залишено без розгляду.
ОСОБА_3 в особі представника за довіреністю ОСОБА_4 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить вказану ухвалу скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з’явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.
Згідно з п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Залишивши позовну заяву ОСОБА_3 без розгляду у відсутності позивача, суд послався на те, що позивач, належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, повторно у судове засідання не з’явився без поважних причин, і від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
При цьому суд виходив з того, що в судове засідання, яке призначено на 17 грудня 2010 року, позивач та його представник не з’явилися, причини неявки суду не повідомили, про день та час слухання справи повідомлені належним чином.
Крім того, суд виходив з того, що доказів про поважність причин неявки позивача у попередні судові засідання не надано.
Вказані твердження суду відповідають дійсності і підтверджуються матеріалами справи.
З матеріалів справи (а.с. 103,104,106,107,111,113) вбачається, що судові засідання у справі призначалися на 18 листопада 2010 року, 06 грудня 2010 року, 17 грудня 2010 року з викликом осіб, що приймають участь у справі.
Про судове засідання, призначене на 18 листопада 2010 року о 16 год., позивач та його представник ОСОБА_5 оповіщені у встановленому порядку про час і місце судового розгляду через представника позивача під розписку, в судове засідання не з’явилися, причини своєї неявки у судове засідання не повідомили, заяви про розгляд справи у їх відсутності не надали.
В судове засідання, призначене на 06 грудня 2010 року о 16 год., позивач та його представник, оповіщені належним чином про час і місце судового розгляду особисто отриманою позивачем розпискою, в судове засідання не з’явилися.
06 грудня 2010 року через канцелярію суду позивачем надано клопотання про відкладення слухання справи у зв’язку з його хворобою та відсутністю його представника з поважних причин.
З доданої до заяви копії довідки 9 міської лікарні м. Запоріжжя, яка видана 26 листопада 2010 року, вбачається, що ОСОБА_3 знаходиться на лікуванні у зазначеному медичному закладі з 14 листопада 2010 року по теперішній час, тобто станом на
26 листопада 2010 року.
Даних про те, що позивач перебував на лікуванні у зазначеній виш ще лікарні 06 грудня 2010 року, а також про поважність причин неявки його представника до суду, позивачем не надано.
Зважаючи на це, суд прийшов обгрунтованого висновку про неповажність причин неявки позивача та його а представника у судове засідання.
Доказів, які . б спростовували висновок суду у цій частині апелянт та його представник до апеляційного суду також не надали.
Зважаючи на те, що судом визнано причину неявки позивача та його представника у судове засідання, призначене на 06 грудня 2010 року 0 16 год. неповажною, слухання справи було відкладено на 17 грудня 2010 року о 15 год.30 хв.
У судове засідання, призначене на 17 грудня 2010 року о 15 год.30 хв. позивач та його представник не з’явилися, причин своєї неявки суду не повідомили, про час місце судового розгляду оповіщені належним чином повсткою, яку отримала родичка позивача ОСОБА_6 за місцем його проживання , тобто позивач та його представник повторно до суду не з’явилися, заяви про розгляд справи за їх відсутності не надали.
Посилання апелянта на те, що він особисто не був належним чином оповіщений про час та місце судового розгляду справи 917 грудня 2010 п року о 15 год. 30 хв.) не можуть бути прийняті до уваги з огляду на положення ст. ч.3 ст.76 ЦПК України про те, що, якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-якому з понов літніх членів сім’ї, які проживають разом з ним.
Це свідчить про те, що позивач байдуже або безвідповідально поставилася до своїх процесуальних прав, що не свідчить про поважність причин її неявки до суду.
Частиною 3 статті 27 ЦПК України передбачений обов’язок сторін і їх представників добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки.
Аналіз фактичних обставин свідчить про те, що позивач і його представник недобросовісно користувались своїми процесуальними правами; позивач протягом тривалого часу не з’являвся в судові засідання, що свідчить про його небажання якнайшвидше вирішити цей спір і у будь-який спосіб, в тому числі і шляхом зловживання своїми процесуальними правами.
Доводи апелянта про те, що судом першої інстанції ігноровані його конституційні права на судовий захист порушеного права безпідставні, оскільки спростовуються фактичними обставинами справи.
Судом при постановленні вказаної ухвали не було допущено порушень норм процесуального права, які могли привести до постановлення незаконної ухвали.
Зважаючи на те, що ст. ст.169 ч.3, 207 ч.1 п.3 ЦПК України передбачено право суду залишите без розгляду позовну заяву у разі повторної неявки в судове засідання належно повідомленого позивача, незалежно від причин неявки; позивач відповідно до ч.2 ст.207 ЦПК України не позбавлений права повторного звернення до суду, підстав для скасування оскаржуваної ухвали судова колегія не вбачає.
Керуючись ст.ст.307, ст.312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника за довіреністю ОСОБА_4 відхилити.
Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю “Елефант-Запоріжжя”, публічного акціонерного товариства “Універсал Банк”, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Національний банк України в особі Управління Національного банку України в Запорізькій області, Запорізьке обласне управляння у справах захисту прав споживачів, про визнання недійсними кредитного договору, додаткових угод до нього та договору поруки залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
судді: