Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22- 96/2011 Головуючий у 1 інстанції: Мінасов В.В.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2011 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Осоцького І.І.

суддів: Мануйлова Ю.С.

ОСОБА_2

при секретарі: Бурима В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду

м. Запоріжжя від 14 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, 3-тя особа ОСОБА_5, про зменшення розмірі аліментів,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому вказує, що він з відповідачкою

перебував у зареєстрованому шлюбі, який розірвано. 17 квітня 2003 року, в них народилась донька ОСОБА_6. На підставі рішення Жовтневого райсуду м. Запоріжжя від 05.10.2006 року він виплачує відповідачу аліменти в розмірі 1/4 частини заробітку. 14 лютого 2008 року він зареєстрував шлюб з ОСОБА_7 та 28 січня 2010 року в них народився син - ОСОБА_8. Дружина знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до трьох років. Через зміну сімейного та матеріального становища просить зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього, до 1/6 частини заробітку.

У судовому засіданні представник позивача на позові наполягав. Пояснив, що позивач проживає з непрацюючою дружиною та дитиною. Грошей в родині не вистачає.

Відповідачка у судовому засіданні з позовом не згідна. Пояснила, що позивач не в повному обсязі сплачує аліменти і за 2006-2008 роки склалася заборгованість по аліментам в сумі 1338 грн. 69 коп. Дочка хворіє, потребує додаткових витрат. Тому просила у позові відмовити.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 жовтня 2010 року позов задоволено.

Змінено розмір аліментів, що стягуються на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 05 .жовтня 2006 року з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_6 з

1/4 частини до 1/6 частини всіх видів заробітку до досягнення дитиною повноліття.

ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, пославшись на неповне з’ясування судом обставин справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність  і обґрунтованість рішення суду першої інстанції  і обставини справи  в межах доводів  апеляційної скарги, колегія суддів приходить висновку, що апеляційна скарга  підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно до вимог ст. 192 СК України розмір аліментів визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них.

Зменшуючи розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_9, виходив з того, що з часу ухвалення судом рішення про стягнення аліментів у розмірі  1/4  частки всіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 30% від прожиткового мінімуму для дитини, у позивача змінився сімейний та матеріальний стан., у зв’язку з тим, що останній створив другу сім’ю, у якій у нього також народилася дитина, його дружина не працює та знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення трьох років.

Як вбачається з матеріалів справи позивач не надав суду жодного доказу,  який би свідчив про погіршення матеріального стану його сім’ї, насамперед, довідки про розмір його доходів та про розмір матеріальної допомоги його дружини у зв’язку із народженням дитини та доглядом за нею, або інші обставини, що мають істотне значення.

Крім того, статтею 180 СК України передбачено покладання законом на батьків обов’язків щодо надання утримання своїм неповнолітнім дітям, а саме обов’язок батьків утримувати своїх дітей виникає з моменту їх народження та зберігається до досягнення дітьми повноліття. Обов’язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, причому, обов’язком особистим, індивідуальним, а не солідарним. Батьки зобов’язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи їх шлюб розірвано.

  Тобто, позивач не навів жодної обставини, передбачених ст. 182 СК України, які мають враховуватись судом при визначені розміру аліментів.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідачка проживає разом з малолітньої дитино, яка за станом здоров’я потребує оздоровлення.  

За таких обставин, колегія суддів приходить висновку про те, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові.

Керуючись ст. ст.  307 ч.1 п. 2, 309 ч. 1 п.2,313, 314, 316, 317   ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.      

  Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 жовтня 2010 року у цій справі скасувати та ухвалити нове наступного змісту : “Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3, 3-тя особа ОСОБА_5, про зменшення розмірі аліментів, що стягуються за рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 05 жовтня 2006 року з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 на утримання дочки, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 20 липня 2006 року і до досягнення повноліття ОСОБА_9”.

  Рішення набирає законної сили з моменту  проголошення, проте  може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.  

Головуючий:

    судді: