Дата документу Справа №
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа 22-5592/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Іванченко М.В.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2012 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Осоцького І.І.
суддів: Мануйлова Ю. С.
ОСОБА_2
при секретарі: Буримі В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «АРМА» на рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 19 липня 2010 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства страхова компанія «Арма» до ОСОБА_3 Техран Музафар-огли про відшкодування шкоди в порядку регресу, -
ВСТАНОВИЛА:
Приватне акціонерне товариство Страхова компанія «АРМА» (надалі-ПАТ СК «АРМА») звернулося до суду з вказаним позовом, в якому зазначало, що 27.01.2006 року ОСОБА_4 уклав з ЗАТ СК «Арма» договір добровільного страхування наземного транспорту №022-10300294. Відповідно до вказаного договору об’єктом страхування є майнові інтереси ОСОБА_4, що не суперечать законодавству України та пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням автотранспортним засобом «Daewoo Nexia», номер кузова XWBЗDЗ1UDSF055542, 2005 року випуску, кольору срібна перлина, реєстраційний №АЕ 9073 АО. Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії ЯАВ 007387.
22.01.2007 року на 24 км а/д Запоріжжя - Маріуполь сталася ДТП за участю застрахованого ТЗ, за кермом якого перебував ОСОБА_4 та транспортного засобу ВАЗ 21101, реєстраційний № НОМЕР_1, за кермом якого перебував ОСОБА_3. Факт ДТП підтверджується розширеною довідкою ВДАІ Запорізького РУ ГУ МВС України в Запорізькій області 33/1258 від 10.02.2007 року, постановою Пологівського районного суду Запорізької області від 12.07.2007 року у справі 3-2239/2007 р.. відповідач був визнаний винним у вчинені правопорушення, передбаченого ст.130 КпАП України. 20.05.2007 року ЧП Грецький 0.1. було складено висновок автотоварознавчого дослідження по визначенню матеріального збитку №24/07, вартість якого оплатив позивач в сумі 300 грн., платіжне доручення №2123 від 17.07.2007 року. Відповідно до вказаного договору страхування №022-10300294 від 27.01.2006 року вигодонабувачем визначено Паркове відділення ДОФ АКБ «Укрсоцбанк». Після отримання від ОСОБА_4 всіх необхідних документів, ПАТ СК «АРМА» склало страховий акт №1188-А-Дн, на підставі якого та відповідно до умов вказаного договору страхування вигодонабувачеві було виплачено страхове відшкодування в розмірі 33 291 грн. 89 коп. шляхом безготівкового перерахування грошових коштів за наступними реквізитами:ДОФ АКБ «УкрСоцбанк». р/р 37391119990001. МФО 305017. ЄДРПОУ 09305014 платіжне доручення №2983 від 11.10.2007 року.
Пославшись на п.1 ст.993 ЦК України, ст.27 Закону України «Про страхування» просило стягнути з відповідача витрати на виплату страхового відшкодування у розмірі
33 291 грн. 89 коп., витрати на оплату висновку товарознавчого дослідження у розмірі 300 грн., судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 336 грн. 30 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи в сумі 120 грн.
В судовому засіданні представник позивача підтримавши позов та виклавши мотиви його пред’явлення, просяв поданий позов задовольнити, в подальшому представником позивача було подано заяву про підтримання позову та про розгляд справи за його відсутності.
В судовому засіданні відповідач та його представник заперечували проти позову, посилаючись на безпідставність вимог позивача.
Рішенням Пологівського районного суду Запорізької області від 19.липня 2010 року в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства страхова компанія «Арма» до ОСОБА_3 Техран Музафар-огли про стягнення витрат на виплату страхового відшкодування у розмірі 33 291 грн. 89 коп. та витрат на оплату висновку товарознавчого дослідження у розмірі 300 грн. відмовлено..
Не погодившись із вказаним рішенням суду, ПАТ СК «АРМА» подало апеляційну скаргу, в якій пославшись на невідповідності висновків суду обставинам справи, а також порушення норм процесуального права, просить оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши обставини справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Згідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Ст.308 ЦПК України передбачає, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Суд, відмовивши в задоволенні позову, виходив в з наступного.
Як встановлено судом і таке вбачається з матеріалів справи, 22.01.2007 року, приблизно о 18 год. 05хв., на 24 км. + 500 м. автодороги Запоріжжя - Маріуполь в районі повороту на с.Юльєвка Запорізького району сталося зіткнення автомобіля «Daewoo Nexia», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, який рухався в напрямку м.Запоріжжя, та автомобіля НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3, який перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, рухався в зустрічному напрямку.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено транспортні засоби, а водій ОСОБА_3 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.
По факту дорожньо-транспортної пригоди СВ Запорізького РВ УМВС України в Запорізькій області було порушено кримінальну справу №620721 за ознаками складу злочину, передбаченого ст.28б ч.1 КК України.
В показах водіїв ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які вони давали в ході проведення досудового слідства, мали місце протиріччя щодо механізму дорожньо-транспортної пригоди, а саме : кожний з водіїв стверджував, що інший водій виїхав на його смугу руху і відбулось зіткнення транспортних засобів.
В ході розслідування кримінальної справи було призначено та проведено судову автотехнічну експертизу.
Згідно висновку експерта №39-а від 26.04.2007 року, з урахуванням показів водія автомобіля «Daewoo Nexia», реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_4 в діях водія автомобіля ВАЗ 21101 реєстраційний номер АР8805А1 ОСОБА_3 є невідповідність вимогам пп.10.1. 11.3, 12.6. 12.9, 13.3 Правил дорожнього руху України, невиконання водієм ОСОБА_3.- огли вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України знаходиться в причинному зв’язку з подією даного ДТП, а в діях водія ОСОБА_4 є невідповідність вимогам п.13.3 Правил дорожнього руху України, що не знаходиться в причинному зв’язку з подією даного ДТП; з урахуванням показів водія автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_3, в діях водія автомобіля НОМЕР_4 ОСОБА_4 є невідповідність вимогам пп.10.1. 11.3, 12.2, 12.6. 12.9 Правил дорожнього руху України, невиконання водієм ОСОБА_4 вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України знаходиться в причинному зв’язку з подією даного ДТП, а в діях водія ОСОБА_3 є невідповідність вимогам п.13.3 Правил дорожнього руху України, що не знаходиться в причинному зв’язку з подією даного ДТП.
Постановою слідчого СВ Запорізького РВ УМВС України в Запорізькій області від 27.04.2007 року кримінальна справа №620721 була закрита за відсутністю в діях водія ОСОБА_4 складу злочину, з причин неможливості добути в ході досудового слідства достатніх доказів, які б вказували на наявність чи відсутність в діях водія ОСОБА_4 складу злочин), передбаченого ст.286 ч.1 КК України.
При цьому у вказаній постанові про закриття кримінальної справи наведені свідчення свідка ОСОБА_5, який стверджував, що саме автомобіль «Daewoo Nexia» виїхав на полосу руху автомобіля ВАЗ і допустив з ним зіткнення, однак ніякої оцінки вказаним свідченням свідка ОСОБА_5 у зазначеній постанові про закриття кримінальної справи не було дано.
В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди було спричинено матеріальні збитки власнику автомобіля НОМЕР_4. які згідні висновку спеціаліста №24/07 автотоварознавчого дослідження від 20.05.2007 року без урахування фізичного зносу та утрати товарної вартості складають 42285.99грн. З урахуванням зазначених обставин дорожньо-транспортної пригоди вбачається, що вказана шкода була спричинена внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки: автомобіля НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_4 та автомобіля НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3.
Згідно ст.1188 ч.1 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відповідно ст.60 ч.1 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З вказаний положень законів вбачається, що позивач, звертаючись до суду з даним позовом повинен довести, що саме з вини відповідача ОСОБА_3, який керував автомобілем ВАЗ 21101, реєстраційний номер НОМЕР_5, було спричинено шкоду власнику автомобіля «Daewoo Nexia», реєстраційний номер НОМЕР_2.
Зважаючи на викладене, суд прийшов обгрунтовоного висновку, що належних та допустимих доказів вини відповідача ОСОБА_3 у спричиненні шкоди власнику автомобіля НОМЕР_4 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, позивачем до суду надано не було.
Суд також виходив з того, що не було надано ніяких доказів, які б свідчили, що факт перебування водія ОСОБА_3 22.01.2007 року під час керування автомобілем НОМЕР_3 в стані алкогольного сп’яніння, чим було порушено п.2.9а Правил дорожнього України, знаходиться в причинному зв’язку з подією вказаної дорожньо-транспортної пригоди, і тому цей факт не може належним чином доводити вину водія ОСОБА_3М.о. у вказаній дорожньо-транспортній пригоді та у спричиненні шкоди власнику автомобіля «Daewoo Nexia», реєстраційний номер НОМЕР_2.
Постановою Пологівського районного суду від 12.07.2007 року у справі
№3-2239/2007р., провадження у справі щодо вчинення ОСОБА_3. адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, було закрито у зв'язку зі спливом строку притягнення до адміністративної відповідальності.
Вимоги представника позивача щодо призначення у даній справі судової
трасологічної експертизи, на думку суду, не підлягали задоволенню, оскільки ніяких нових даних необхідних для її доведення представниками позивача суду надано не було.
При провадженні досудового слідства у кримінальній справі №620721, порушеній СВ Запорізького РВ УМВС України в Запорізькій області, вже було призначено та проведено судову автотехнічну експертизу, результати якої оформлені висновком експерта №39-а від 26.04.2007 року. З урахуванням розбіжностей в показаннях водіїв ОСОБА_4 та ОСОБА_3 щодо механізму дорожньо – транспортної пригоди, зазначений висновок експерта однозначно не доводить вину водія ОСОБА_4 чи водія ОСОБА_3 у вказаній дорожньо-транспортній пригоді.
Таким чином, у зв’язку з не доведенням позивачем у встановленому порядку вини водія ОСОБА_3 у спричиненні власнику автомобіля НОМЕР_4 шкоди, в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 22.01.2007 року приблизно о 18год.05хв. на 24км. + 500м. автодороги Запоріжжя - Маріуполь в районі повороту на с.Юльєвка Запорізького району внаслідок взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки, суд прийшов вірного висновку, що вимоги позивача щодо стягнення на підставі ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування» з відповідача ОСОБА_3 витрат на виплату страхового відшкодування у розмірі 33 291 грн. 89 коп., відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту №022-10300294 від 26.01.2006 року та витрати на оплату висновку товарознавчого дослідження у розмірі 300 грн. задоволенню не підлягають.
За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції з’ясовані всі обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, дана належна оцінка письмовим доказам у сукупності з доводами сторін, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи , викладені у апеляційній скарзі, не спростовують висновки суду першої інстанції, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення немає.
Керуючись ст.ст. 307,308,314,317 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «АРМА» відхилити.
Рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 19 липня 2010 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
судді: