справа № 1-120
2009 р.
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 березня 2009 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:
головуючого - судді: Бориславського Ю.Л.
при секретарі: Сех Г.В.
за участю прокурора: Крикливець Є.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, приватного підприємця, не одруженого, з вищою освітою, військовозобов'язаного, раніше не судимого,
за ч.1 ст.172, ч.1 ст.366 КК України,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1, будучи приватним підприємцем, який по даний час здійснює діяльність з надання послуг по перевезенню пасажирів на автобусному маршруті № 84-а /вул. Щурата - Рудно/ у м. Львові та використовує найману працю, грубо порушив законодавство про працю, а саме: з 2008 року по 08.12.2008 року використовував найману працю водіїв маршрутного автобуса (ОСОБА_2 та ОСОБА_3). Всупереч вимогам ст.ст.24, 48 КЗпП України з вищевказаними працівниками трудових договорів у письмовій формі, яка затверджена Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №260 від 08.06.2001 року не укладав, в порушення ст.24-1 КЗпП України в центрі зайнятості договори у встановлений Законом термін не зареєстрував та не зробив відповідних записів у їх трудових книжках, внаслідок чого в порушення вимог ст.ст.2, 74, 253, 254, 255, 257, 258, 258-1 КЗпП України вказаних працівників було позбавлено прав наданих їм Конституцією України та законодавством про працю. Таким чином, своїми діями вчинив злочин, передбачений ст.172 ч.1 КК України, тобто грубе порушення законодавства про працю.
Крім того, з березня місяця 2007 року, з липня 2008 року, вересня 2008 року по 08.12.2008 рік ОСОБА_1 використовував найману працю водіїв маршрутного автобуса ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 Всупереч вимог ст.ст.24, 28 КЗпП України з ОСОБА_2, ОСОБА_3 трудових договорів у письмовій формі, затвердженій Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 260 від 08.06.2001 року не уклав, в порушення ст.24-1 КЗпП України в центрі зайнятості договори не зареєстрував та не зробив відповідних записів у їх трудових книжках, внаслідок чого в порушення вимог ст.ст. 2, 74, 253, 254, 255, 257, 258, 258-1 КЗпП України, ОСОБА_2, ОСОБА_3 було позбавлено наданих їм Конституцією України та законодавством про працю прав, а саме: права на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, права на здорові і безпечні умови праці, на вирішення колективних трудових конфліктів /спорів/ у встановленому законом порядку, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, права на звернення до суду для вирішення трудових спорів, та інших прав, встановлених чинним законодавством України. При цьому, останній подавав неправдиві дані в державну податкову інспекцію у Городоцькому районі Львівської області, Пенсійний фонд, державну службу зайнятості, а також фонди соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань та з тимчасової втрати працездатності щодо фактичної кількості у нього найманих працівників, а саме у звітах поданих до пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської області за червень, липень, серпень та вересень 2008 р. в відомостях про кількість застрахованих осіб у звітному періоді зазначив одну особу, хоча фактично в цей період часу у нього працювало троє осіб; в державну податкову інспекцію у Городоцькому районі Львівської області щодо фактичної кількості у нього найманих працівників, зазначаючи у звітності те, що використовує найману працю лише однієї особи. Так у звітах суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку за 2,3,4 квартал 2008 року в графі «практична чисельність працівників у звітному кварталі» вказав одного працівника. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив службове підроблення, тобто вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості та підписав завідомо неправдивий документ, вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.366 КК України.
В судовому засіданні підсудний свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю і пояснив, що підприємницькою діяльністю з надання послуг по перевезенню пасажирів автомобільним транспортом загального користування займається з 2005 року. З ПП «Рудно-Транс» співпрацює з червня 2008 року. Його автобус марки «БАЗ А 079.04» реєстраційний номер НОМЕР_1 обслуговує маршрут № 84-а /м. Львів, вул. Щурата - Рудно/. В ПП “Рудно-Транс» цей автобус обслуговують водії ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Трудові договори з ними він уклав лише на початку грудня 2008 року. До цього часу жодних трудових відносин з вказаними водіями не укладалося, тому що самостійно встановив їм випробовувальний термін, хоча жодним чином письмово про це не зазначив. Жодних домовленостей між ним та вищевказаними водіями, щодо оплати відпусток чи лікарняних не було. Робочий графік у водіїв був з 7 год. по 22 год. з обідньою перервою між 12 год. та 13 год. З суми денної виручки близько 300 гривень водії віддавали особисто йому в руки, а також заправляли паливом автобус, а решту забирали собі, що і становило їхню заробітну плату. У звітах до Фондів соціального страхування він вказував одного найманого працівника, а саме: ОСОБА_4, який у нього вже давно не працює та не міг його звільнити, так як останній виїхав на заробітки. Станом на 27.01.2009 року ОСОБА_4 звільнений за згодою сторін. Також він неодноразово наголошував ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про те, щоб вони надали всі необхідні документи для їх працевлаштування, однак по різним причинах останніми такі документи так і не були представлені. Зазначив, що зібрані слідством матеріали справи відповідають дійсності, він не має заперечень щодо повноти пред'явленого йому обвинувачення та кваліфікації його дій, а тому вважає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які він не оспорює. Розкаюється у вчиненому і просить його суворо не карати.
Суд знаходить винність ОСОБА_1 доведено повністю. Дії підсудного вірно кваліфіковано за ч.1 ст.172, ч.1 ст.366 КК України, оскільки він грубо порушив законодавство про працю та вчинив службове підроблення, тобто вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості та підписав завідомо неправдивий документ.
Обираючи міру покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості скоєних злочинів, які є злочинами невеликої тяжкості, вчиненими умисно; особу винного, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, на обліках в наркологічному і психоневрологічному диспансерах не перебуває /а.с.96,97/, позитивно характеризується за місцем свого проживання /а.с.99/, щиро розкаявся у вчиненому та вважає за необхідне призначити йому покарання у виді штрафу в межах санкцій ч.1 ст.172, ч.1 ст.366 КК України, яке знаходить необхідним і достатнім для виправлення підсудного та попередження з його боку нових злочинів.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
з а с у д и в :
ОСОБА_1 за ст.172 ч.1 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 /п'ятдесят/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850 /вісімсот п'ятдесят/ гривень; за ст.366 ч.1 КК України у виді штрафу в розмірі 40 /сорок/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 680 /шістсот вісімдесят/ гривень.
На підставі ст. 70 КК України остаточну міру покарання ОСОБА_1 визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді штрафу в розмірі 50 /п'ятдесят/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850 /вісімсот п'ятдесят/ гривень.
Запобіжний захід ОСОБА_1 залишити підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.
Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляції протягом 15-ти діб учасниками процесу до апеляційного суду Львівської області через районний суд з моменту його проголошення.
Суддя: /підпис/
З оригіналом згідно.
Суддя: Ю.Л. Бориславський