Справа № 2-234/2009

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2009 року Київський районний суд м. Сімферополя в складі  

головуючого – судді Чумаченко Р.Д.

при секретарі – Ліфінцовій Я.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи – Третьої Сімферопольської державної нотаріальної контори про встановлення факту сумісного проживання однією сім’єю ОСОБА_1 та ОСОБА_3, тривалого догляду та надання іншої допомоги з боку ОСОБА_1 ОСОБА_3, визнання за ОСОБА_1 права на спадкове майно після смерті ОСОБА_4 на рівні із спадкоємицею за законом першої черги – ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом. В обґрунтування вказує, що вона з 1974 по 2007 рік проживала однією сім’єю із ОСОБА_3, вели сумісне господарство, мали загальні доходи, з яких  спільно оплачували комунальні послуги, харчувалися та ін..

Їй на праві приватної власності належить квартира 51, по вул.. Беспалова,37 в м. Сімферополь. ОСОБА_3 належала квартира № 54. в цьому ж будинку, поверхом вище, яку  він одержав в 1974 році, вже після розлучення з своєю дружиною, в шлюбі з якою була народжена його дочка ОСОБА_2.

Позивачка вказує, що в основному вони проживали в її квартирі, квартиру ОСОБА_3 використовували, як робочий кабінет для наукових робіт останнього. Ключі від квартир були тільки у них. Жили дружно, мирно, піклувалися один про одного.

У 2004 році ОСОБА_3 був поставлений діагноз онкологічне захворювання. Стан його здоров'я погіршав. Як онкологічному хворому йому був необхідний постійний, цілодобовий догляд. Крім того: дорогі медичні препарати, посилене харчування. В листопаді 2007 року останньому була проведена операція.

Відповідачка – дочка ОСОБА_3 відвідувала батька дуже рідко: 2-3 рази на рік. Навіть коли він сильно хворів, матеріальну допомогу не надавала, в лікарні за ним не доглядала.

 Операція не привела до поліпшення стану здоров'я,  26 листопада 2007 року ОСОБА_3 помер.

 Всі витрати по організації похоронів, проведення поминальних обідів, дев'яти і сорока днів, установці огорожі на могилі вона взяла на себе.

 Після закінчення дев'яти днів, з дня смерті ОСОБА_3, ОСОБА_5 з своєю матір'ю, стали пред'являти свої права на квартиру № 54.. Заблокували замок, щоб я не змогла увійти до неї. А через деякий час замінили двері.

Позивачка вважає, що у зв’язку з тим, що фактично тільки вона впродовж сумісного мешкання, більше тридцяти років, постійно піклувалася про ОСОБА_3, а під час важкої хвороби, коли він знаходився в безпорадному стані, вона не тільки підтримувала матеріально, але і забезпечувала догляд за лежачим важким хворим,  то вона як спадкоємець четвертої черги має право на спадок. разом з дочкою ОСОБА_3 – відповідачкою по справі, яка є спадкоємицею першої черги.

Просить в становити факт сумісного мешкання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_3; визнати за ОСОБА_1   право на спадщину, після смерті ОСОБА_6 разом із спадкоємицею першої черги згідно із законом - ОСОБА_5.

В ході судового розгляду справи позивачка підтримала свої вимоги та уточнила, просила також Встановити факт того, що ОСОБА_1, протягом
тривалого часу опікала, надавала іншу допомогу ОСОБА_3, який із-за похилого віку, важкої

хвороби потребував постійного стороннього догляду.

        Відповідачка проти позову заперечувала посилаючись на його необґрунтованість. Пояснила, що позивачка є сусідкою її батька, вони ні коли разом не мешкали.

        Вислухав сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

       Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1  в 1974 році познайомилася із Плахот ним Л.Г.  та вони почила мешкати однією сім’єю. З 1975 року  вони мешкали фактично в двох квартирах  № 51 та 54 по вул.. Беспалова, 37 в м. Сімферополі, належних відповідно позивачці та ОСОБА_3  В квартирі № 51  вели господарство  - готували та приймали їжу, спали, а квартиру № 54, що належала ОСОБА_3,  останній використовував  як робочій кабінет , де займався  науковою працею.

         Ця обставина, окрім позивачки, в судовому засіданні підтверджена свідками.  Про це свідчать  надані позивачкою документи. Той факт , що ОСОБА_1 та Плахот ний Л.Г. проживали однією сім’єю , як подружжя, підтверджується  церковним свідоцтвом таїнства подружжя ОСОБА_3, сина ОСОБА_7 та ОСОБА_1, дочки ОСОБА_8, виданого 02 червня 2005 року, релігійною парафією  священномученика Йосафата ( ас. 8)      

 Позивачка в судовому засідання пояснила,  що від сумісного життя з ОСОБА_3 31.05.1983 року в неї народився син ОСОБА_9, який помер 26.10.1003 року у віці неповних 5 місяців, що підтверджується свідоцтвом про смерть зазначеної дитини ( ас 9,10).

  Як пояснила позивачка, що було підтверджено в судовому засіданні свідками, Плахот ний Л.Г. мав  слабе здоров’я, був непридатним  в биту людиною . Про це в судовому засіданні 21.01.2009 року заявила й відповідачка, яка пояснила – батько не збирався реєструвати шлюб із ОСОБА_1, він хворів.   Особливо погіршився стан його здоров’я  в останні 7-8 років. За цей період  він багатократно лежав в лікарні, переніс ряд складних операції.  Про це свідчать медичні документи , що є в матеріалах справи. Так, згідно до довідки  від 09.07.2008 року ОСОБА_3  перебував на лікуванні  лікарні на ст. Сімферополь, Придніпровської залізниці  в хірургічному  відділенні  в березні 2005 року ( ас. 40); медичною документацією  Форми № 027-у  від 09.07.2008 року, згідно до якої ОСОБА_3  в лютому та листопаді 2006 року перебував на лікування в Міській клінічній лікарні № 6    із діагнозом  тромбоз, гострий тромбофлебіт  глибоких вен. Крім того, виписним епікризом  № 3/23  згідно до якого останній перебував на лікуванні  в урологічному відділенні лікарні ім.. ОСОБА_10  з 23.02.2006 по 28.02.2006р., та з 03.08.2006р. по 11.09.2006р.  де йому була проведена операція, та листом 7-ої міської клінічної лікарні  від 09.07.2008 року № 1229/04-4, згідно до якого ОСОБА_3  в період часу з 04.11.2007р.  по 26.11.2007 року  перебував на стаціонарному лікуванні  в урологічному відділенні із діагнозом Рак простати  та ін..  Крім того, цим же листом зазначено , що медикаментозне забезпечення , сторонній догляд за хворим ОСОБА_3 , яки перебував в важкому стані, здійснювався  ОСОБА_1, його дружиною.

Згідно до довідки  від 02.07.2008 року  виданої 7-ю міською  лікарнею  ОСОБА_1 організувала здачу крові  чотирма донорами  мужу ОСОБА_3  06.11.2007р.  (ас. 39).

         Згідно до страхового свідоцтва по змішаному страхуванню життя ОСОБА_3 № 664939 від 14.02.1989р. розпорядження  страховика  -  виплата страхової суми ОСОБА_1 (ас.42).

          ОСОБА_3  в 2004 року видав  на ім’я ОСОБА_1  довіреність на право розпорядження його внеском  в відділенні ВАТ «Державний ощадний банк України» (ас.47).

         Переписка із родичами ОСОБА_3  з Черкаської області  ( ас. 52-58), свідчить про наявність сімейних відношень, як і копії квитанції про сплату комунальних послуг  з яких вбачається, що  заповнені вони рукою  позивачки, також  нею велися  записи про витрати сімейного бюджету ( ас. 67-106).

        Окрім зазначених доказів, факт сумісного життя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підтвердили  свідки допитані в судовому засіданні. Так, свідок ОСОБА_11  пояснив, що він був лікарем  ОСОБА_3 , оперував його. Позивачка – дружина останнього, весь час за ним доглядала, купувала ліки, оскільки він потребував догляду.

        Свідок ОСОБА_12 , пояснила, що вона є сусідкою позивачки та померлого ОСОБА_3, знає їх 30 років. Підтвердила той факт , що останні мешкали  як чоловік та дружина, в них була сумісна дитина. Жили вони то в її, то в його квартирі. ОСОБА_1 доглядала ОСОБА_3 поки він хворів.

          ОСОБА_13 , як свідок, дав наступні пояснення. Плахот ний Л.Г. був його близьким другом. Останній сильно хворів, потребував допомоги в биту, її йому надавала ОСОБА_1 , з якою  він жив однією сім’єю. Остання його і поховала. ОСОБА_3 при житті визнавав себе батьком їх дитини, яка померла, але у зв'язку з тим, що останній  був дуже непрактичним в побуті, шлюб з ОСОБА_1 не зареєстрував.

         Аналогічні пояснення далі в судовому засіданні свідки ОСОБА_14, ОСОБА_15, яка пояснила, що  ОСОБА_1  була жінкою ОСОБА_3, яка доглядала його.

          Таким чином, суд вважає встановлепнним, що позивачка тривалий час  проживала сумісно із Плахот ним Л.Г. ( з 1974 року по  листопад 2007 року). Вони були пов’язані сумісним побутом, мали взаємні права, несли обов’язки по відношенню один до одного, турбувалися друг про друга, тобто  складали сім’ю, яка відповідає визначенню сім’ї  встановленому в ст. 3 Сімейного кодексу України.

         Згідно до ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадщину за законом мають особи які  проживали  зі спадкодавцем  однією сім’єю не менш як п’ять  років  до часу відкриття спадщини.

       Пунктом 21 Пленуму Верховного суду України  «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 , встановлено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали із спадкодавцем однією сім’єю  не менш як п’ять  років  до відкриття спадщини, зазначений п’ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання із спадкодавцем однією сім’єю до набрання чинності ЦК України 2003 року.

      Таким чином, позивачка може бути визнана спадкоємцем четвертої черги.

      У відповідності до ч. 2 ст. 1259 ЦК України, фізична особа , яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування  разом із спадкоємцями  тієї черги, яка має право на спадкування , за умови, що вона протягом тривалого часу  опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу  або каліцтво був у безпорадному стані.

      Судом встановлено, що ОСОБА_1  тривалий час  опікала ОСОБА_3, надавала допомогу в биту, доглядала за ним. ОСОБА_3  мав слабе здоров’я, часто хворів, проходив  лікування  в умовах  стаціонару. Останні роки ОСОБА_3 був  онкологічно хворим, від чого потребував в особливому догляді та опіки, які йому надавала позивачка.

       Специфіка важкого захворювання ОСОБА_3  (онкологічного) припускає потребу хворого  в постійному сторонньому догляді, без якого він міг залишитися безпорадним. Цей постійний , щоденний догляд йому надавала ОСОБА_1 Тому, суд вважає, що маються всі підстави для зміни черговості отримання права на спадкування ОСОБА_1 та визнання за останньою права на спадкування нарівні із спадкоємцями першої черги – відповідачкою ОСОБА_2          

        Решта частка вимог позивачки, вчасності, про встановлення факту тривалого часу опіки та надання іншої допомоги нею ОСОБА_3, який в силу похилого віку, важкої хворобу потребував постійного стороннього догляду, на думку суду є зайвими, такими, що не підлягають задоволенню.

       На підставі викладеного, ст.ст. 1259, 1264 ЦК України, керуючись, ст. ст.  209, 213-215 ЦПК України, с у д

В И Р І Ш И В :

      Позов задовольнити частково.

      Встановити факт мешкання однією сім’єю ОСОБА_1 та ОСОБА_16 в період з 1974 року по 26 листопада 2007 року.

      Визнати ОСОБА_1 спадкоємцем четвертої черги по закону після смерті ОСОБА_3

     Визнати за ОСОБА_17 право на спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, що помер 26.11.2007р.,  на рівні із спадкоємцем першої черги ОСОБА_2.

       В решті частки позову відмовити.  

       На рішення  може бути принесена заява  про апеляційне оскарження  протягом  десяти днів зі дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти  днів після  подання заяви про апеляційне оскарження  до Апеляційного суд АР Крим, через Київський районний суд м. Сімферополя.

Суддя