Судове рішення #46210818

Апеляційний суд Рівненської області

___________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

попереднього розгляду


20 липня 2011 р. м.Рівне


Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Рівненської області ОСОБА_1,

з участю прокурора Криворучко А.О. ,

          розглянувши у порядку попереднього розгляду кримінальну справу за апеляціями прокурора Грицишина М.С. та засудженого ОСОБА_2 на вирок Радивилівського районного суду від 9 червня 2011 року щодо ОСОБА_2 Віталієвича,

          

в с т а н о в и в:


Апеляції прокурора та засудженого не відповідають вимогам ст. 350 КПК України.


У частині 2 ст. 350 КПК України зазначено, що прокурор при обґрунтуванні необхідності скасування вироку має послатись на аркуші справи. Прокурор Грицишин М.С. цієї вимоги не виконав.


У апеляції прокурора викладене прохання повністю скасувати вирок Радивилівського районного суду від 9 червня 2011 року. Обґрунтування прохання про скасування в цілому вироку в апеляції прокурора не наведене.


Вироком Радивилівського районного суду від 9 червня 2011 року засудженому ОСОБА_2 призначене покарання як за злочин, у вчиненні якого його визнано винним, так і остаточне покарання за сукупністю злочинів. Прокурор Грицишин М.С. не виклав в апеляції свого прохання щодо призначення ОСОБА_2 остаточного покарання за сукупністю злочинів.


Зазначивши в апеляції про вимоги ст. 65 КК України щодо призначення покарання і звернувшись з проханням про посилення призначеного покарання прокурор не конкретизував які ж саме дані про особу засудженого та які обставини, що обтяжують покарання, він просить урахувати при постановленні нового вироку.


Пославшись в апеляції на роз’яснення Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року щодо обставин, які суд має врахувати при визначенні ступеня тяжкості злочину (форма вини, мотив, мета, спосіб вчинення, кількість епізодів, характер і ступінь тяжкості наслідків), прокурор не зазначив нічого конкретно, —то які ж саме із зазначених в постанові Пленуму Верховного Суду України обставин стосовно конкретного злочину, вчиненого ОСОБА_2, він вважає не були враховані судом першої інстанції і мають бути враховані судом апеляційної інстанції.


Для призначення апеляційним судом остаточного покарання за сукупністю злочинів необхідно встановити невідбуту частину покарання призначеного попереднім вироком. Прокурор не послався, із зазначенням аркушів справи, на належні докази щодо розміру невідбутої частини вироку, які б були досліджені судом першої інстанції, і не надав належно засвідченої копії постанови Миколаївського районного суду Львівської області про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_3 із зазначенням розміру невідбутої частини покарання за попереднім вироком.


В апеляції засудженого викладене прохання постановити вирок апеляційного суду однак ніякого обґрунтування про наявність підстав, передбачених ст. 378 КПК України, для постановлення нового вироку не викладено. Це свідчить про неналежне роз’яснення головуючим порядку оскарження вироку засудженому і невиконання захисником своїх обов’язків.


За ч. 1 ст. 352 КПК України у разі невиконання особою, яка подала апеляцію, вимог, передбачених статтею 350 цього Кодексу, головуючий своєю постановою залишає апеляцію без руху та повідомляє про необхідність виконання зазначених вимог закону протягом семи діб з моменту одержання повідомлення.


Всупереч закону головуючий в суді першої інстанції цього не зробив.


На думку прокурора Криворучка А.О., який приймає участь в попередньому розгляді, справа підлягає поверненню до Радивилівського районного суду для належного виконання вимог ст.ст. 350, 351, 352 КПК України. Суд з цією думкою погоджується.


Захиснику ОСОБА_4 слід нагадати його обов’язок (ч.1 ст. 48 КПК України ) надати допомогу засудженому у приведенні апеляції у відповідність до вимог ст. 350 КПК України.


Крім того, для з’ясування особи засудженого до справи має бути долучений його паспорт. Відповідно до „Положення про паспорт громадянина України” (п. 22.) у особи, взятої під варту, або засудженої до позбавлення волі, паспорт вилучається органами дізнання, попереднього слідства або судом. При звільненні з-під варти чи від відбування покарання паспорт повертається його власникові. Як зазначено в „Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді”, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 27 червня 2006 р. N 68, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 липня 2006 р. за N 860/12734, (п. 17.10), вилучені в арештованих паспорти, військові квитки, трудові книжки та інші особисті документи зберігаються в окремому опечатаному пакеті, до справи підшивається опис (реєстр) вилучених документів, який нумерується черговим номером аркуша справи. У разі засудження до позбавлення волі …паспорт разом з розпорядженням суду про виконання вироку надсилається у місце ув'язнення.


          Указані вимоги суд порушив, надіславши кримінальну справу до апеляційного суду без паспорта засудженого, який перебуває під вартою. Це порушення суду першої інстанції перешкоджає апеляційному суду виконати вимоги ст. 286, 362 КПК України і встановити особу засудженого.


На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 357, 359 КПК України


П О С Т А Н О В И В :

Кримінальну справу щодо ОСОБА_2 повернути Радивилівському районному суду для належного виконання вимог ст.ст. 350, 351, 352 КПК України, долучення до матеріалів справи паспорта засудженого, який перебуває під вартою, та належно посвідченої копії постанови Миколаївського районного суду Львівської області про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_3


Суддя О.К. Коробов





Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація