Справа № 2-a-126
2007 p. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 січня 2007 року
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі головуючого-судді Баранова В.І., при секретарі Калюжній І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Мелітополі адміністративний позов ОСОБА_1 до управління праці, соціального захисту населення та житлових субсидій Мелітопольської міської ради про стягнення недоплаченої одноразової щорічної допомоги учаснику бойових дій,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1. звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду з позовом до управління праці, соціального захисту населення та житлових субсидій Мелітопольської міської ради про стягнення недоплаченої одноразової щорічної грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2006 рік, в розмірі 1545 грн. і зазначає, що він визнаний учасником бойових дій та відповідно до ч.5 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", має право на щорічну, до 5-го травня, одноразову грошову допомогу в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Згідно з Законом України "Про державний бюджет України на 2006 рік", мінімальна пенсія за віком складала 359 грн., тому розмір грошової допомоги мав скласти 1795 грн. Але, всупереч вимогам законодавства, призначена йому грошова допомога за 2006 рік виплачувалась не в повному обсязі, йому було сплачено лише 250 грн. Тобто, загальна сума недоплати становить 1545 грн., яку він і просить стягнути.
У судовому засіданні позивач повністю підтримав позовні вимоги, наведені у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що при виплаті одноразової грошової допомоги в даному випадку слід керуватись Законом України "Про державний бюджет України на 2006 рік". Цим нормативним актом встановлений розмір одноразової грошової допомоги, а саме 250 грн. Ця сума позивачу виплачена. Виплата грошової допомоги учасникам бойових дій та ветеранам війни, які тягнуть за собою видатки з Державного бюджету України, мають бути задоволені виходячи з фінансових можливостей держави. Крім того, вважає що позивачем пропущений строк позовної давнини, встановлений ст.99 КАС.
Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши докази, які є в матеріалах справах, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
ОСОБА_1. є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1, виданого 10.01.1996 року Мелітопольським військовим комісаріатом Запорізької області /а.с.6/.
Відповідно до ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії та соціального захисту", позивач, як учасник бойових дій, має право на щорічну до 5 травня одноразову грошову допомогу у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Ст.17 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 року закріплено, що мінімальний розмір пенсії за віком включається до числа державних соціальних гарантій і він не може бути нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до чинного законодавства розмір мінімальної пенсії за віком станом на 5 травня 2006 р. складав 359 грн.
Тому, на підставі ч.5 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх
соціального захисту" від 22.10.1993 р. та з урахуванням офіційно встановленого розміру
мінімальної пенсії за віком, розмір разової грошової допомоги позивачу повинен був складати
у 2006 р. 1795,00 грн. (359 грн. х 5).
Однак, всупереч вимогам вищевказаного закону, позивачу виплачена разова грошова допомога не в повному обсязі, а саме в сумі 250 грн..
Згідно ст.22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
У п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", роз'яснено, що Конституція України має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії. Суди, при розгляді справ, повинні оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акту з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватися на Конституції України.
Рішенням Конституційного суду України від 01 грудня 2004 року № 20 рп/2004 щодо відповідності Конституції України положень ст. ст. 44, 47, 78, 80 Закону України "Про державний бюджет України на 2004 рік", по справі про зупинення дії або обмеження пільг, компенсацій і гарантій, визнано такими, що не відповідають Конституції України ст. 44 Закону України "Про Державний бюджет України", якою встановлено розмір виплати щорічної разової допомоги менше ніж Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Відповідно до ст.171 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку, або через установи банків.
Суд вважає, що позивачу дійсно було недоплачено щорічну разову грошову допомогу в 2006 р. в розмірі 1545 грн. (1795-250), тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.99, 158-164, 167 КАС України, ст. ст. 2, 12, 17і Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ст. 22 Конституції України, п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", Рішенням Конституційного суду України від 01 грудня 2004 року № 20 рп/2004, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до Управління праці, соціального захисту населення та житлових субсидій Мелітопольської міської ради про стягнення недоплаченої одноразової щорічної допомоги учаснику бойових дій задовольнити повністю.
Стягнути з Управління праці, соціального захисту населення та житлових субсидій Мелітопольської міської ради на користь ОСОБА_1 недоотриману разову щорічну грошову допомогу учаснику бойових дій за 2006 рік у розмірі 1545 (одна тисяча п'ятсот сорок п'ять) грн..
Постанова може бути оскаржена в апеляційний суд Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної заяви протягом десяти днів з дня її проголошення, та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або у десятиденний строк без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не подана після цього в двадцятиденний строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після її розгляду апеляційним судом.