Справа № 2-779
2007 p. ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 січня 2007 року
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі головуючого - судді Баранова В.І., при секретарі Калюжній І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополь цивільну справу за позовом ОСОБА_1до товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський ринок", третя особа ОСОБА_2 про визнання наказу незаконним,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1. звернувся в суд з позовом до ТОВ "Мелітопольський ринок" про визнання наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 ТОВ "Мелітопольський ринок" № НОМЕР_1 про його звільнення незаконним та скасування цього наказу. В обґрунтування позову вказує, що 03.10.2006 р. був ознайомлений з зазначеним наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 товариства ОСОБА_2., яким його було звільнено з посади ІНФОРМАЦІЯ_2 товариства у зв'язку з тим, що його заробітна плата завелика і перевищує кошти, які підприємство буде сплачувати за угодою на обслуговування приватному підприємцю ОСОБА_3. Вважає цей наказ незаконним та таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав. Підставою для його звільнення, як вказано у наказі, є ч.1 ст.40 КЗпП України, тобто у зв'язку зі зміною в організації виробництва і праці, ліквідації, банкрутства, скорочення чисельності чи штату працівників. Проте, як вбачається з наказу, відсутня будь-яка підстава, яка встановлена ч.1 ст.40 КЗпП України. Позивачем особисто виконується весь обсяг робіт з юридичного забезпечення діяльності товариства. Він є представником товариства у судових справах, що знаходяться у провадженні судів, у яких товариство є позивачем, відповідачем, третьою особою. ПП ОСОБА_3. виконує лише особисті доручення ІНФОРМАЦІЯ_1 товариства ОСОБА_2. За цю діяльність він отримує винагороду за рахунок товариства у обсягах, що значно перевищують заробітну плату позивача. Крім того, в порушення вимог трудового законодавства, позивачу не було повідомлено про причини звільнення, не була запропонована інша посада чи заробітна плата в меншому обсязі, не біла отримана згода профспілки, яка діє на товаристві і членом якої є позивач. Позивач вказує також, що ст. 40 КЗпП України встановлений остаточний перелік осіб, що мають право звільняти працівника, і ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2., що підписав наказ про його звільнення, не належить до кола цих осіб.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги по зазначених доводах і підставах, просив визнати наказ № НОМЕР_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 ТОВ "Мелітопольський ринок" незаконним та скасувати його. Пояснив, що працює на товаристві з 2002 року, в його трудовій книжці є відповідний запис про це. З наказом про звільнення він був ознайомлений 03.10.2006 року. Змін в організації товариства не було, скорочення штату працівників також. Іншого місця роботи йому не запропонували, порядок звільнення витриманий не був. Законом не передбачена така підстава для звільнення працівника, як менша оплата праці іншому працівнику. По теперішній час він працює на товаристві на тій самій посаді, виконує свої обов'язки, трудової книжки він не отримував.
Представник відповідача, який був належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, в судове засідання не з'явився повторно, повідомлення про причини чи неможливість неявки у судове засідання до суду не надав, тому суд вважає можливим розглядати справу за його відсутністю.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до копії наказу № НОМЕР_1 ТОВ "Мелітопольський ринок", з метою захисту інтересів підприємства та удосконалення органів управління, згідно з п.1 ст.40 КЗпП України, в зв'язку з наявністю договору на юридичне обслуговування з ПП ОСОБА_3, оплата послуг якого менше, чим заробітна плата посади ІНФОРМАЦІЯ_2 підприємства, була скорочена посада ІНФОРМАЦІЯ_2 та було звільнено ОСОБА_1., займаючого цю посаду /а.с.6/.
Згідно з п.1 ч.1 ст.40 Кодексу закону про працю України,трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності
можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Відповідно до частини другої ст.40 КЗпП України, звільнення з підстав, зазначених у п.1 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Як зазначено в ч.1 ст.43 КЗпП України, розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 може бути проведено лише за згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. Відповідно до п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 р.
"Про практику розгляду судами трудових спорів", розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.
Судом не отримано відомостей про наявність у відповідача змін в організації виробництва І праці, перелічені у п.19 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 06.11.1992 р. та п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України, а також про неможливість переведення позивача на іншу роботу.
Крім того, відповідно до п.6.23 Статуту ТОВ "Мелітопольський ринок", приймає на роботу та звільняє з роботи робітників Товариства, самостійно здійснює підбір кадрів ІНФОРМАЦІЯ_3 /а.с.7-18/, а ОСОБА_2. не є ІНФОРМАЦІЯ_3, оскільки згідно ухвали Господарського суду Запорізької області від 08.09.2006 р. ІНФОРМАЦІЯ_1 підприємства /а.с. 19-22/.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи, а наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 ТОВ "Мелітопольський ринок" № НОМЕР_1. - підлягаючим скасуванню.
Керуючись п.1 ч.1 ст.40, ч.1 ст.43, ст.492 Кодексу законів про працю України, п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 р. "Про практику розгляду судами трудових спорів", ст. 10, 60,208, 209,212-215, 224-226 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський ринок", третя особа ОСОБА_2 про визнання наказу незаконним задовольнити.
Визнати наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський ринок" ОСОБА_2. № НОМЕР_1 про звільнення ОСОБА_1. незаконним та скасувати.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана апеляційному суду
Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом
десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом
двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або може бути подана в
десятиденний строк без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.