Справа №2-1135/09

РІШЕННЯ

Іменем   України

1 квітня 2009 року Феодосійський міський суд в Автономній Республіці Крим

у складі: головуючого судді Панченко О.І.

          при секретарі: Воробйовій Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосія цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення задатку,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про повернення задатку за договором купівлі-продажу домоволодіння у розмірі 24000 гривень, що еквівалентно 4000 доларів США.     Свої вимоги обґрунтував тим, що 31 липня 2008 року між ним та ОСОБА_2 відбулась домовленість про купівлю-продаж домоволодіння, яке належить відповідачу, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до якої домовились про купівлю-продаж будинку за 36 000 доларів США, на що відповідач погодився та зобов’язався виконати свої обов’язки та оформити договір купівлі-продажу у встановленому законодавством порядку на протязі 2-х місяців з дати отримання задатку. Після чого 31.07.2008 р. він передав відповідачу суму завдатку еквіваленту 1500 доларів США, після, на прохання відповідача, 17.08.2008р. передав ще 500 доларів США, а всього 2000 доларів США, передачу грошей оформляли шляхом написання розписки у присутності свідків. Враховуючи, що відповідач після спливу 2-х місяців тричі відмовляв в оформленні договору купівлі-продажу будинку, то просив суд стягнути з відповідача згідно до вимог ст.571 ЦК України подвійний розмір завдатку у розмірі 24000 гривень, що еквівалентно 4000 доларів США та судові витрати по справі.

    У судовому засіданні позивач позов підтримав у повному обсязі на підставах заявлених у позовній заяві.

Відповідач та представник відповідача в особі ОСОБА_3, у судовому засідання позовні вимоги не визнали, пояснивши, що договір завдатку вони не укладали, хоча позивач передавав 2000 доларів США, які були витрачені на підготовку документів, оплату праці адвоката. На даний час він згоден продати будинок позивачеві.

Суд, вислухав пояснення сторін, всебічно з’ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає установленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно вимог ст.ст.10,11 ЦПК України, суди розглядають справи в межах заявлених в них вимог і на підставі наданих сторонам доказів і судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, де кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 31 липня 2008 року домовились про купівлю-продаж належного відповідачеві будинку АДРЕСА_1, за 36000 доларів США і в цей же день відповідач отримав від позивача 1500 доларів США, написав розписку, що дана сума є завдатком по договору-купівлі-продажу і зобов’язані оформити договір купівлі-продажу по сплину двох місяців з дати отримання завдатку. 27.08.2008 року відповідач отримав від позивача ще 500 доларів США, що підтверджується розпискою відповідача ( а.с. 4,20).

Відповідно до ст.. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання. Угода про завдаток є двостороннім договором і відповідно до норм ст.. 547 ЦК України повинна вчинятися у письмовій формі і забезпечувати тільки зобов’язання, що виникають із договорів.

Судом встановлено, що договір купівлі-продажу домоволодіння, належного відповідачеві, з досягненням домовленості по всім суттєвим умовах договору-купівлі-продажу, не укладався, також не укладався договір завдатку на забезпечення договору купівлі-продажу, а факт написання відповідачем розписки на отримання від позивача 1500 доларів США завдатку і додатково 500 доларів США, не може бути визнано судом, як укладення в належній формі договору завдатку в забезпечення договору купівлі – продажу, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача завдатку в сумі 2000 доларів США в подвійному розмірі, не підлягають задоволенню.

Разом з тим судом встановлено, що відповідач дійсно отримав від позивача 2000 доларів США.

Відповідно до ч. 2 ст. 570 ЦК України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежі, є завдатком, вона вважається авансом.

Оскільки судом не встановлено, що 2000 доларів США  передані позивачем відповідачеві, є завдатком, то суд вважає, що дана сума є авансом, а тому дана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, що, відповідно до офіційного курсу НБУ, складає  15600 грв..

В порядку ст. 88 ЦПК України на користь позивача також підлягають стягненню судові витрати по справі у розмірі 186 гривень відповідно до пропорційності задоволення позовних вимог, які підтверджені наявними квитанціями у справі. (а.с.1).

Керуючись ст.ст.4,10,11,57,88,212-215,294 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі ст.ст.570,571,547 Цивільного кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ :

    Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення задатку – задовольнити частково.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 – 15600 грн., та судові витрати у розмірі 186 грн., а всього 15786 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Феодосійський міський суд АРК шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення зави про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя:                 Панченко О.І.