справа № 2-1064/09       

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

9 квітня 2009 року                     Залізничний районний суд міста Львова

в  складі :

головуючого судді     Ліуша А.І.

при  секретарі         Спачнак О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, з участю третіх осіб Другої Львівської державної нотаріальної контори, П'ятої Львівської державної нотаріальної контори, Львівського обласного державного комунального бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання недійсним реєстраційного посвідчення та визнання права власності в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання недійсним договору купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 від 8 липня 2002 року, визнання недійсним реєстраційного посвідчення на будинок від 23.04.2002 року та визнання права власності на будинок в порядку спадкування покликаючись на те, що відповідач ОСОБА_2 шляхом обману та зловживання довірою отримав від її брата ОСОБА_5, довіреність від 14.05.2002 року на ведення спадкової справи після смерті їх батька ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, з подальшим розпорядженням, належним ОСОБА_5, майном. Отримавши дані повноваження, ОСОБА_2, від їмені її брата, 20.05.2002 року подав у Другу Львівську державну нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини, у якій дав завідомо неправдиві відомості про відсутність, інших, крім ОСОБА_5, спадкоємців. 08.07.1999 року вона надіслала до Першої Львівської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_7, будинку АДРЕСА_1, вказавши, що крім неї спадкоємцем є ОСОБА_5. Дана заява була передана до Другої Львівської державної нотаріальної контори. 15.09.1999 року у Другій Львівській державній нотаріальній конторі була відкрита спадкова справа на ОСОБА_7 Згодом їй стало відомо, що 20.05.2002 року Другою Львівською державною нотаріальною конторою, на підставі заяви, яку подав ОСОБА_2 від імені ОСОБА_5 на відкриття спадщини після смерті їх батька, в якій містились завідомо неправдиві відомості про спадкоємців, було відкрито ще одну спадкову справу, що привело до видачі незаконного свідоцтва про право на спадщину та реєстраційного посвідчення в ЛОДКБТІ та ЕО. На підставі зазначених документів ОСОБА_2, без відома її брата ОСОБА_5, шляхом обману, 08.07.2002 року, у П'ятій Львівській державній нотаріальній конторі уклав договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 згідно якого будинок став власністю відповідача ОСОБА_3 та неповнолітньої дочки ОСОБА_4 23.07.2002 року у Львівському обласному державному комунальному бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки було зареєстровано право власності на вказаний будинок на ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Лише 18.08.2004 року, її брат, зі слів працівників міліції, які прибули в будинок для проведення обшуку, дізнався про те, що будинок вже йому не належить. Після смерті брата ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 р., вона є єдиним спадкоємцем майна її батьків та брата. Просить позов задоволити та визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом видане 1 липня 2002 року, зареєстроване в реєстрі за № 1-90 Другою Львівською державною нотаріальною конторою, ОСОБА_5 на житловий будинок  АДРЕСА_1, визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 від 8 липня 2002 року укладений між ОСОБА_5, від імені якого діяв ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яка діяла від свого імені та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4, посвідчений П'ятою Львівською державною нотаріальною конторою, зареєстрований за НОМЕР_1 визнати недійсним реєстраційне посвідчення права власності на будинок АДРЕСА_1за ОСОБА_3, ОСОБА_4 та визнати за нею право власності, в порядку спадкування за законом, на будинок АДРЕСА_1, після смерті ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та уточнив позовні вимоги, у зв'язку з тим, що у спірному договорі купівлі-продажу йдеться не тільки про будинок АДРЕСА_1 а й про господарські будівлі, які належать до будинку, просить визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом видане 1 липня 2002 року, зареєстроване в реєстрі за № 1-90 Другою Львівською державною нотаріальною конторою, ОСОБА_5 на житловий будинок  АДРЕСА_1, визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 від 8 липня 2002 року укладений між ОСОБА_5, від імені якого діяв ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яка діяла від свого імені та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4, посвідчений П'ятою Львівською державною нотаріальною конторою, зареєстрований за НОМЕР_1 визнати недійсним реєстраційне посвідчення права власності на будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_3, ОСОБА_4 та визнати за нею право власності, в порядку спадкування за законом, на будинок АДРЕСА_1, з усіма господарськими будівлями та спорудами, після смерті ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5

Відповідач ОСОБА_3 в ході судового розгляду, проти позову заперечила та пояснила, що даний спір не підлягає до задоволення оскільки на даний час немає предмету спору, а саме, спірний будинок АДРЕСА_1 у 1998 році знищений внаслідок пожежі і тому спірного майна не існує.

Представник відповідача ОСОБА_4 у судовому засіданні проти позову заперечила та пояснила, що позивач немає жодного відношення до спірного майна, оскільки заяви на прийняття спадщини, а саме будинку АДРЕСА_1, після смерті свого брата ОСОБА_5 вона не подавала. Крім того майно у ОСОБА_4, набуте за оспорюваним договором купівлі-продажу, витребуване бути не може, оскільки вона немала жодного відношення до неправомірних дій інших відповідачів.

Від відповідача ОСОБА_2, надійшло заперечення проти позову у якому він пояснив, що позивачем не представлено жодних доказів неправомірності укладення договору купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 та зазначив, що на даний час взагалі відсутній предмет спору, оскільки будинок знищено внаслідок пожежі.  

Від третьої особи, П'ятої Львівської державної нотаріальної контори надійшла заява про розгляд справи без участі представника нотаріальної контори, а тому згідно ст.169 ЦПК України, суд вважає, що справу можна слухати у його відсутності, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов?язки та взаємовідносини сторін.

Від третьої особи, Другої Львівської державної нотаріальної контори надійшла заява про розгляд справи без участі представника нотаріальної контори, при вирішенні спору покладається на розсуд суду, а тому згідно ст.169 ЦПК України, суд вважає, що справу можна слухати у його відсутності, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов?язки та взаємовідносини сторін.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, оскільки відбуває покарання у місцях позбавлення волі, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, хоча належно був повідомлений про час та місце слухання справи, а тому згідно ст.169 ЦПК України, суд вважає, що справу можна слухати у його відсутності, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов?язки та взаємовідносини сторін.

Відповідач ОСОБА_3 у останнє судове засідання не з'явилась, про причини своєї неявки суд не повідомила, хоча, згідно розписки, належно була, повідомлена про час та місце слухання справи, а тому згідно ст.169 ЦПК України, суд вважає, що справу можна слухати у її відсутності, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов?язки та взаємовідносини сторін.

Представник третьої особи Львівського обласного державного комунального бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча належно був повідомлений про час та місце слухання справи, а тому згідно ст.169 ЦПК України, суд вважає, що справу можна слухати у його відсутності, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов?язки та взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши інші матеріали справи, суд вважає, що позов слід задоволити.

Судом встановлено, що спірне майно знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та, на піставі договору купівлі-продажу від 8 липня 2002 року укладеного між ОСОБА_5 від імені якого діяв відповідач ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3, яка діяла від свого імені та в інтересах неповнолітньої, на час укладення договору, ОСОБА_4 (т.1 а.с. 63-64), належить відповідачам ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що стверджується реєстраційним посвідченням права власності на даний будинок від 23.07.2002 р., яке видане Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки (т.1 а.с. 65).

Суд вважає, що вищевказані договір купівлі-продажу продажу будинку АДРЕСА_1 та реєстраційне посвідчення права власності на будинок від 23.07.2002 р. № 078052, видане Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки на підставі даного договору є недійсними з наступних причин.

Як встановлено в судовому засіданні, даний будинок належав ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року (а.с. 8), на підставі свідоцтва про право на спадщину виданого 01.07.2002 року, Другою Львівською державною нотаріальною конторою (т.1 а.с. 61). Вказане свідоцтво було видане на підставі заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, яку від імені ОСОБА_5, за дорученням від 14.05.2002 року (т.1 а.с. 58), подав відповідач ОСОБА_2 (т.1 а.с. 62).

Вироком Личаківського районного суду м. Львова від 26.03.2007 року (т.1 а.с. 55-60)  встановлено, що відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, у травні 2002 року за попередньою змовою групою осіб між собою, шляхом обману та зловживання довірою, заволоділи належним потерпілому ОСОБА_5 житловим будинком на АДРЕСА_1 Тому усі дії відповідачів, спрямовані на заволодіння майном ОСОБА_5, а саме, отримання доручення від ОСОБА_5 14.05.2002 року, подача заяви у нотаріальну контору про видачу свідоцтва про право на спадщину від імені ОСОБА_5 та укладення договору купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 від 08.07.2002 року були незаконними. У цій частині, вирок, ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області від 16.10.2007 року залишено без змін. Даний вирок набрав законної сили.

Згідно вимог ч. 4 ст. 61 ЦПК України передбачено, що вирок у кримінальній справі, який набрав законної сили, є обов'язковим для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою та є підставою звільнення від доказування.

Як зазначено у ст. 57 ЦК України ( 1963 р.), норми якої діяла на час укладення оспорюваного договору купівлі-продажу, угода, укладена внаслідок обману, насильства, погрози, зловмисної угоди представника однієї сторони з другою стороною, може бути визнана недійсною за позовом потерпілого або за позовом державної чи громадської організації.

Крім того суд вважає, що договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 від 08.07.2002 року укладений між ОСОБА_5 від імені якого діяв ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яка діяла від свого імені та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4, слід визнати недійсним незважаючи на те, що повнолітня, на даний час, ОСОБА_4 була добросовісним набувачем спірного майна, оскільки згідно ч.1 ст. 145 ЦК України (1963 р.), норми якої діяли на час укладення угоди, якщо майно за плату придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не повинен був знати, то власник вправі витребувати це майно від набувача, якщо майно вибуло з його володіння поза його волею. Крім того, на час укладення договору, відповідач ОСОБА_4 була неповнолітньою, в її інтересах діяла відповідач ОСОБА_3, і право власності ОСОБА_4, на будинок АДРЕСА_1, виникло на основі злочинних дій відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3  

Оскільки, згідно права спадкування за законом, ОСОБА_5 належав будинок АДРЕСА_1, суд вважає, що дане майно вибуло з його володіння без його волі та підлягає витребуванню від добросовісного набувача, що також стверджується вироком Личаківського районного суду м. Львова від 26.03.2007 року (т.1 а.с. 55-60).

Суд не бере до уваги покликання відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на відсутність предмету спору оскільки спірний будинок АДРЕСА_1, на даний час існує як цілісна споруда, однак як така, що знаходиться після пожежі. Дана обставина стверджується доказами поданими самим відповідачем ОСОБА_3, а саме, проектною пропозицією щодо реконструкції житлового будинку АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 172), листом санітарно-епідеміологічної станції Залізничного району м. Львова від 23.04.2004 року (т.1 а.с. 173), розпорядженням Залізничної районної адміністрації м.Львова від 06.07.2004 року (т.1 а.с. 174). У даних документах йдеться саме про можливість реконструкції житлового будинку АДРЕСА_1, а не його відбудову чи будівництво, яке б мало місце у разі відсутності об'єкту нерухомого майна.

Крім того, згідно договору купівлі-продажу від 17.03.1958 року, будинку АДРЕСА_1, він був придбаний батьком позивача ОСОБА_6 та в подальшому належав на праві спільної власності подружжя, ОСОБА_6 та ОСОБА_7(т.1 а.с. 11, 14).

Спадкоємцями за законом, відповідно до ст. 529 ЦК України (1963 р.), після смерті, ІНФОРМАЦІЯ_23 року, ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 9) та ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року (т.1 а.с. 10) були їх діти ОСОБА_5 та позивач ОСОБА_1, яка у свою чергу 08.07.1999 р., подала у Першу Львівську державну нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_7 (т.1 а.с. 13). В подальшому дана заява була скерована, за місцем знаходження спадкового майна, у другу Львівську державну нотаріальну контору. 15.09.1999 року у Другій Львівській державній нотаріальній конторі було відкрито спадкову справу ОСОБА_7 № 449. Свідоцтво про право на спадщину видано не було.    

 20.05.2002 року нотаріусом Другої Львівської державної нотаріальної контори, на основі заяви відповідача ОСОБА_2, про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_6,  було відкрито спадкову справу ОСОБА_6 № 421 та видано свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1.

Однак, враховуючи вирок Личаківського районного суду м. Львова від 26.03.2007 року, та те, що при поданні зави про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_6, відповідачем ОСОБА_2, вказано недостовірні дані щодо відсутності інших, окрім ОСОБА_5, спадкоємців майна ОСОБА_6, а також ту обставину, що нотаріусом Другої Львівської нотаріальної контори, при видачі свідоцтва про право на спадщину від 01.07.2002 р., не враховано заяву позивача про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_6 від 08.09.1999 року, суд вважає, що свідоцтво про право на спадщину за законом видане 01.07.2002 року, зареєстроване в реєстрі за № 1-90 Другою Львівською державною нотаріальною конторою, ОСОБА_5 на житловий будинок АДРЕСА_1, також слід визнати недійсним.     

Також суд критично оцінює пояснення представника відповідача ОСОБА_4 стосовно відсутності права позивача на спадкування спірного майна, виходячи з наступного.   

Відповідно до свідоцтва про смерть від 09.08.2005 року, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року (т.1 а.с.8). Тому позивач, відповідно до ст. 1262 ЦК України, згідно якої у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, як рідна сетра померлого ОСОБА_5 є  спадкоємцем другої черги. Інших спадкоємців, після смерті ОСОБА_5 немає.

Крім того, враховуючи, що після смерті батька ОСОБА_6 та матері ОСОБА_7, також немає інших спадкоємців, окрім позивача, позивач вчинила дії, що свідчать про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_7, відповідно до вимог ст. 549 ЦК України (1963 р.), а саме, подала заяву державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, про прийнятття спадщини, заяви про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_5 не подала у зв'язку з незаконним відчуженням спадкового майна та порушенням кримінальної справи відносно відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та визнана цивільним позивачем у даній кримінальної справи (т.1 а.с. 60), суд вважає, доведеним що позивач є єдиним спадкоємцем після смерті батька ОСОБА_6, матері ОСОБА_7, та брата ОСОБА_5 та має право на спадкування.

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє ствердження в судовому засіданні, а тому підлягають до задоволення.

Керуючись  ст.ст. 10, 60, 169, 212, 215  ЦПК  України, ст.ст. 57, 59, 145, 529, 548, 549, 560 ЦК України 1963 року, ст.ст. 1258, 1262, 1268 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" з наступними змінами, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" з наступними змінами, суд -  

в и р і ш и в :

позов задоволити.

Визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом видане 1 липня 2002 року, зареєстроване в реєстрі за № 1-90 Другою Львівською державною нотаріальною конторою, ОСОБА_5  на житловий будинок  АДРЕСА_1.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 від 8 липня 2002 року укладений між ОСОБА_5 від імені якого діяв ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яка діяла від свого імені та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4, посвідчений П'ятою Львівською державною нотаріальною конторою, зареєстрований за НОМЕР_2.

 Визнати недійсним та скасувати реєстраційне посвідчення права власності на будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_3, ОСОБА_4, видане 23 липня 2007 року Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки, зареєстроване за НОМЕР_3

Визнати за ОСОБА_1 право власності, в порядку спадкування за законом, на будинок АДРЕСА_1, з усіма господарськими будівлями та спорудами, після смерті ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в дохід держави  51 (п'ятдесять одну ) гривню 00 копійок державного мита.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:                     А.І. Ліуш