Справа № 2а-40 2009 р.
П О С Т А Н О В А
Іменем України
21 квітня 2009 р. смт. Станиця Луганська
Луганської області
Суддя Станично-Луганського районного суду Луганської області Дьоміна О.П. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації та Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про відновлення пропущеного строку для звернення до суду з адміністративним позовом, зобов'язання проведення перерахунку допомоги по догляду за дитиною у віці до трьох років та стягнення 1896,42 грн., борг, що утворився з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік-
В С Т А Н О В И В:
05.02.2009 року позивачка звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації та Головного управління Державного казначейства України в Луганській області в якому послалася, що вона має дитину - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за якою здійснює догляд. Відповідач, Управління праці та соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації виплачує їй з 01.04.2007 року допомогу по догляду за дитиною у віці до трьох років. У відповідності до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» вона має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, але відповідачем здійснювалися виплати в значно менших розмірах.
Просить визнати протиправними дії УПСЗН Станично-Луганської РДА щодо виплати їй допомоги по догляду за дитиною у віці до трьох років в неналежному розмірі, зобов'язати відповідача УПСЗН Станично-Луганської районної державної адміністрації провести перерахунок допомоги з 09.07.2007 року по 31.12.2008 рік з урахуванням індексу інфляції та стягнути з нього на свою користь 6 605,91 грн.
16.03.2009 року, під час попереднього судового засідання, позивачка змінила свої позовні вимоги та просить суд відновити їй пропущений строк для звернення до суду з вказаним позовом, зобов'язати відповідача провести перерахунок допомоги по догляду за дитиною у віці до трьох років та стягнути з нього на свою користь борг, що утворився з 09.07.2009 року по 31.12.2007 рік в розмірі 1896,42 грн.
Вказані змінені позовні вимоги позивачка підтримала в повному обсязі, просить їх задовольнити.
Представник відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 позовні вимоги не визнала, надала суду письмові заперечення проти позову.
Представник відповідача - Головного управління державного казначейства України в Луганській області, ОСОБА_3 теж не визнала вимоги позивачки та надала суду письмові заперечення на позов.
До початку судового засідання від сторін по справі надійшли заяви про розгляд справи без їхньої участі, 21.04.2009 року постановлено ухвалу про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:
Позивачка просить суд відновити їй пропущений строк для звернення до суду з вказаним адміністративним позовом, вказуючи при цьому на те, що факт порушення її прав став відомим їй лише після публікації та набрання сили Рішенням Конституційного суду від 09.07.2007 року, потім вона зверталась до УПСЗН Станично-Луганскої РДА з заявою щодо перерахунку розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і лише 12.02.2009 року їй офіціально, листом, було відмовлено в цьому після чого вона й звернулась до суду за захистом своїх прав.
Про порушення свого права на отримання державної допомоги по догляду за дитиною до 3 років позивачка дізналась після отримання відповіді від УПСЗН № 339 від 12.02.2009 року, а згідно ст. 99 ч.2 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином суд вважає, що позивачкою не пропущений строк для звернення до суду, бо вона подала позов до закінчення річного строку після отримання відповіді відповідача.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 має дитину - доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за якою здійснює догляд, крім того, перебуває на обліку в УПСЗН Станично-Луганської райдержадміністрації та їй відповідно до закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» з 01.04.2007 року по 22.09.2009 р. призначено допомогу по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, вказані обставини підтверджуються копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 від 04.10.2006 року та довідкою від 03.02.2009 року за № 82.
При цьому допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується позивачці в розмірах, визначених ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та ЗУ «Про Державний бюджету України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, місцевого самоуправління.
Статтею 19 Конституції встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення встановлений ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Тобто, ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з призначенням та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.
Частиною 1 ст. 1 вказаного закону встановлено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим законом та іншими законами України. Статтею 3 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
У відповідності зі ст. 4 зазначеного закону покриття витрат на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенції до місцевих бюджетів.
Статтею 5 цього закону визначено, що всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у ч.2 ст. 4 цього закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).
Таким чином, відповідач у справі, УПСЗН Станично-Луганської районної державної адміністрації - орган владних повноважень, на якого чинним законодавством покладений обов'язок щодо нарахування та виплати допомоги сім'ям з дітьми до досягнення дитиною трирічного віку.
Відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» позивачка має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яку їй виплачує відповідач.
Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені ст. 14 вказаного закону, при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги, вказана допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно.
-2-
У статті 15 вказаного закону міститься загальна норма про те, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Згідно зі ст. 1 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» - порядок призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для її призначення встановлюється Кабінетом Міністрів. Вказаною статтею функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, Кабінету Міністрів не делеговані.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми» від 11.01.2007 року за № 13 (в редакції постанова КМУ від 11.06.2007 року за № 900 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами КМУ від 27.12.2001 року за № 1751 та від 11.01.2007 року за № 13») затверджено порядок призначення та виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з Конституцією України ст. 8 в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції і повинні відповідати їй. Пунктом 1.ч.1.ст. 92 Конституції України передбачається, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.
За ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень, у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно з Постановою Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року за № 9 п.5 - якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Відповідно до ст. 56 ЗУ «Про державний бюджет на 2007 рік» за № 489-V від 19.12.2006 року допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратам, зумовленими народженням та похованням» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менш 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 71 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року за № 489-V було зупинено на 2007 рік дію ст. 43 було призупинено дію статті ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратам, зумовленими народженням та похованням», ст. 15 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Проте, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп/2007 рік у справі № 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) ст.тс.56, 71 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Крім того ст. 152 Конституції України зазначає, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже з 09.07.2007 року була відновлена дія ст. 15 «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 року за № 2811-ХІІ, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Статтею 62 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» затверджений на 2007 рік прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років з 01.01. - 434 грн., з 01.04. - 463 грн., з 01.10. - 470 грн.
Починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік Управління праці та соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації при здійсненні виплати допомоги сім'ям з дітьми до досягнення ними трирічного віку повинно було керуватися зазначеними сумами й таким чином зобов'язано здійснити донарахування та виплату ОСОБА_1 суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік.
З урахуванням викладеного сума недоплаченої відповідачем позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку складає 1896,42 грн. (463 грн.*23 дня / 31 день + 463 грн. * 2 міс. + 470 грн * 3міс. - 783,10 грн.). Для розрахунку суми недоплаченої допомоги по догляду за дитиною суд брав до уваги довідку УПСЗН Станично-Луганської РДА від 24.03.2009 року за № 308 та від 03.02.2009 року за № 82.
Суд звертає увагу сторін на те, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги.
Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України - завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Зважаючи на обставини справи, суд вважає на необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації щодо нарахування та виплати позивачці у період з 09.07.2007 рік по 31.12.2007 рік допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи протиправність дій відповідача, з метою захисту прав позивачки від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, суд прийшов до висновку про необхідність захисту цих прав шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачці недоплачену щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною по досягненні нею трирічного віку відповідно до ст. 15 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в розмірі, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.ст. 2, 17, 18, 94, 158-163 КАС України, ст.ст. 8, 19, 92 Конституції України, ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», ЗУ «Про Державний бюджет на 2007 рік», Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп/2007 рік, Постановою Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року за № 9 п.5,
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
-3-
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 у період з 09.07.2007 рік по 31.12.2007 рік допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації перерахувати та виплатити ОСОБА_1 суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік, тобто до закінчення бюджетного року, за рахунок коштів відповідної субвенції Державного бюджету України з урахуванням проведених виплат.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 3,40 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з Управління праці та соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації за рахунок коштів відповідної субвенції Державного бюджету України 1896,42 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС України, якщо таку заяву не було подано, Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом , постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя