Справа №2-374/2009 р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2009 року смт. Станиця Луганська
Станично-Луганський районний суд Луганської області у складі:
головуючої Дьоміної О.П.
при секретарі Міхайліченко Л.І.
за участю прокурора Гвоздьової С.Г.,
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом прокурора Станично-Луганського району в інтересах держави в особі Станично-Луганського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої суми матеріального забезпечення,
ВСТАНОВИВ:
Прокурор в інтересах держави в особі Станично-Луганського районного центру зайнятості звернувся до суду з позовом до відповідачки, в якому просив стягнути з неї на користь позивача незаконно отриманої суми матеріального забезпечення посилаючись на наступні обставини:
З 20.12.2007 року по 03.08.2008 рік в Станично-Луганському районному центрі зайнятості перебувала на обліку як безробітна відповідачка.
Станично-Луганським районним центром зайнятості відповідачці на підставі її заяви відповідним наказом було надано статус безробітної особи з виплатою допомоги по безробіттю та призначено допомогу на період з 19.03.2008 року по 02.07.2008 рік, вказана допомога перераховувалась на особовий рахунок відповідачки.
Розслідуванням було встановлено, що відповідачка перебуваючи на обліку в центрі зайнятості, як безробітня отримувала допомогу по безробіттю і одночасно працювала по договору підряду від 02.06.2008 року в Вагонному депо м. Луганська, отримувала винагороду.
Відповідачка у заяві на ім'я директора позивача про надання статусу безробітної особи з виплатою допомоги по безробіттю, повідомила, що вона трудовою діяльністю не займається.
Згідно з Протоколом за № 1 від 05.01.2009 року робочою групою було рекомендовано прийняти рішення про повернення незаконно отриманої суми допомоги по безробіттю. Позивачем рекомендованим листом відповідачці була направлена копія наказу щодо повернення незаконно отриманої матеріальної допомоги по безробіттю у сумі 241,67 грн. та лист від 05.01.2009 року за № 27/01-37 з проханням перерахувати протягом 15 робочих днів, з дня отримання копії наказу, через установу банку вказану суму на рахунок позивача, але до теперішнього часу вказана допомога відповідачкою не повернута.
Несплата відповідачкою коштів, отриманих внаслідок протиправних дій, обманним шляхом на підставі документів, що містять неправдиві відомості, спричиняє шкоду інтересам держави, сума незаконно отриманих відповідачкою державних коштів, повинна бути спрямована на соціальний захист інших безробітних осіб, які того потребують згідно з законодавством України про зайнятість, та для яких ці кошти є єдиним засобом до існування.
У зв'язку з чим прокурор звернувся до суду зі вказаним позовом та просить суд стягнути з відповідачки на користь позивача незаконно отриману матеріальну допомогу по безробіттю у розмірі 241,67 грн.
В судовому засіданні прокурор та представник позивача позов підтримали, наполягали на його задоволенні.
Відповідачка позов визнала в повному обсязі, згодна сплатити на користь позивача вказану суму.
Вислухавши прокурора, представника позивача, відповідачку, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 1,2 ЗУ «Про зайнятість населення» не можуть бути визнані безробітними громадяни, які працюють по найму на умовах повного або неповного робочого дня на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном, у фізичних осіб.
Згідно за ст. 36 ч.2, 3 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» за № 1533-111 від 02.03.2000 року - застраховані особи зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що випливають на умови їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх зобов'язань та зловживання ними стягуються з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що випливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Згідно з заявою відповідачки від 20.12.2007 року, остання дійсно підтвердила той факт, що вона просить надати їй статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю та зазначила, що як суб'єкт підприємницької діяльності вона не зареєстрована, трудовою діяльністю на займається.
Копія витягу з наказів про прийняття рішення по особі ОСОБА_2 ПК № НОМЕР_2 від 04.08.2008 року свідчить про те, що відповідачці було надано статус безробітної особи з виплатою допомоги по безробіттю та призначено допомогу на період з 19.03.2008 року по 02.07.2008 рік.
Копія особового рахунку за № НОМЕР_1 від 29.12.2008 року підтверджує той факт, що вказана допомога перераховувалась на особовий рахунок відповідачки.
Актом проведення розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 29.12.2008 року встановлений факт того, що відповідачка працювала у Вагонному депо м. Луганська, згідно договору підряду № 17 від 02.06.2008 року по 30.06.2008 рік та отримувала заробітну плату, перебуваючи при цьому на обліку у центрі зайнятості як безробітня з 20.12.2007 року по 03.08.2008 рік і отримуючи при цьому допомогу по безробіттю з 19.03.2008 року по 02.07.2008 рік.
Договір підряду за № 17 від 02.06.2008 року свідчить про те, що відповідачка дійсно працювала у Вагонному депо м. Луганська, розмір винагороди за кожний етап виконаної роботи визначався за згодою сторін і складав 1510 грн. при 100 % виконання.
Згідно повідомлення Вагонного депо м. Луганська від 22.12.2008 року за № 01/19-23 відповідачка дійсно була прийнята на вказане підприємство за договором та отпрацював 1 день розірвала договір, за виконану роботу в червні 2008 року отримала винагороду в сумі 108 грн. 56 коп.
Протоколом засідання робочої групи щодо розслідування страхових випадків за результатами звірки з ДПА від 05.01.2009 року за № 1 було встановлено, що є підстава для повернення відповідачкою допомоги по безробіттю за період з 02 по 30 червня 2008 року у зв'язку з тим, що остання перебувала в трудових відносинах з підприємством.
Згідно з Наказом № 1 від 05.01.2009 року головному спеціалісту Станично-Луганського районного центру зайнятості ОСОБА_1 було доручено надіслати лист з повідомленням про вручення відповідачці та вжити заходи по поверненню незаконно отриманої суми матеріального забезпечення за період з 02.06.2008 р. по 30.06.2008 р. у розмірі 241,67 грн. В разі відмови добровільно відшкодувати вказану суму, або неповернення у встановлений термін, звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.
-2-
Згідно з листом за № 27/01-37 від 05.01.2009 року та повідомленням про вручення за № 24663 відповідачка отримала пропозицію добровільно сплатити вказану заборгованість.
У відповідності зі ст. 10 ЦПК України сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Ст.11 того ж кодексу вказує на те, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі.
Таким чином, аналізуючи неведені докази та встановлені факти, враховуючи, що відповідачка позовні вимоги повністю визнала, не заперечувала того факту, що перебуваючи на обліку в центрі зайнятості, як безробітня отримувала допомогу по безробіттю і одночасно працювала по договору підряду від 02.06.2008 року в Вагонному депо м. Луганська, отримувала винагороду , у суду не виникає сумнівів щодо обгрунтованості позову, тому з відповідачки відповідно до ст. 1166 ЦК України слід стягнути отриману нею зазначену вище суму матеріального забезпечення, як шкоду завдану державним інтересам.
Задовольняючи позов в повному обсязі, суд відповідно до ст. 88 ЦПК України вважає необхідним з відповідачки стягнути судовий збір на користь держави.
На підставі ст. ст. ЗУ «Про зайнятість населення», ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» за № 1533-111 від 02.03.2000 року, ст. 1166 ЦК України, к еруючись ст.ст. 10,11,60, 130, 174, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов прокурора Станично-Луганського району задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Станично-Луганського районного центру зайнятості 241,67 грн. - суму у відшкодування незаконно отриманого матеріального забезпечення та на користь держави 51 грн. судового збору і 30 грн. - витрати з матеріально-технічного забезпечення розгляду справи.
На рішення може бути надана скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Головуюча: