Справа №2-137\07
РІIII ЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2007 року ІНФОРМАЦІЯ_2
Василівський районний суд Запорізької області в складі:
головуючого - судді Кочевої І.В.
при секретарі: Вороніній О.В.
за участю позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2 та його представника - ОСОБА_3
ОСОБА_5, що діє за усною заявою, представника третьої особи на стороні відповідача - газети «Запорізька правда» - Урвачової Наталії Євгеніївни, що діє за дорученням, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Василівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третіх осіб - редакцій газет «Дзеркало Запоріжжя», «Нова Таврія», «Запорізька правда», про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації, про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
В позові вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року у газеті Запорізької обласної організації Соціалістичної партії України (далі СПУ) «Зеркало Запорожья» НОМЕР_1 була надрукована стаття відповідача -ОСОБА_2 На той час позивач був депутатом Запорізької обласної ради та знову балотувався за списком політичної партії «Народний Союз «Наша Україна» кандидатом в депутати Запорізької обласної ради та одночасно на пост міського голови ІНФОРМАЦІЯ_2. В період виборчої компанії вказана газета безкоштовно роздавалася громадянам на території області, у тому числі у ІНФОРМАЦІЯ_2 та у районі. Позивач вказує, що стаття відповідача, поміщена у вказаній газеті на третій сторінці містить наклепи на образи на його адресу, та викликана надрукуванням позивачем негативної інформації про ОСОБА_3, а саме:
· відповідач назвав статтю позивача з негативною інформацією про ОСОБА_3 «плодом творчества», та вказав, що позивач у черговий раз «поносит почем зря Васильевское районное и Запорожское областное руководство Соцпартии»;
· відповідач перекрутив факти з минулого позивача, вказавши, що отриманий позивачем диплом після закінчення школи міліції не дає йому підстав називати себе юристом;
· відповідач вказав, що він розраховувався з позивачем за надання допомоги продуктами харчування, копав йому город, надавав транспортні послуги; також вказав, що позивач приніс йому тільки біду;
· у статті відповідач вказав, що позивач за своє життя ніде не працював, не має сім'ї, дітей, тобто у нього відсутні які-небудь знання, збирає на всіх «компромат», припустивши - для використання з метою шантажу та отримання вигоди»;
· відповідач вказав, що газети розписують позивача як героя, але незрозуміло що він зробив; відповідач вказав, що позивача не даремно «вигнали» з СПУ, оскільки «пустодзвонам» там не місце.
Позивач вважає, що відповідач ОСОБА_2 умисно, в період виборчої компанії, безпідставно, вказаною статтею завдав шкоди честі, гідності та діловій репутації позивача, підірвав його авторитет. Надрукування вказаної статті призвело до того, що позивач не був обраний депутатом Запорізької обласної ради та на посаду міського головиІНФОРМАЦІЯ_2, для чого йому не вистачало 400 голосів виборців. Позивач до теперішнього часу відчуває сильні страждання, відчуває недовіру багатьох людей та докори, для виправдання він змушений постійно роз'яснювати багатьом мешканцям міста, району та області свою правоту. У зв'язку з наклепами та образами відповідача позивач знаходиться
2
у поганому настрої, у нього порушився сон, нормальний спосіб життя, у нього зникає
бажання надалі надавати безкорисно допомогу людям, боротися з корупцією,
зловживаннями та злочинністю.
Позивач просить суд: зобов'язати відповідача спростувати через газету «Зеркало Запорожья» недостовірні та образливі відомості про нього, а з урахуванням того, що вказана газета зараз виходить меншим тиражем ніж ІНФОРМАЦІЯ_1 року та продається за кошти - зобов'язати відповідача надрукувати спростування у газетах «Запорізька правда» та «Нова Таврія»; стягнути з відповідача на його користь за завдану моральну шкоду 5000 грн. та судові витрати у сумі 84 грн.
У судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав, просить позов задовольнити. Суду позивач пояснив, що на ІНФОРМАЦІЯ_1 року він був депутатом Запорізької обласної ради, та балотувався на посаду міського голови ІНФОРМАЦІЯ_2, та був кандидатом в депутати Запорізької обласної ради від політичної партії «НСНУ». Позивач вважає, що надрукування статті, що містила наклепи та образи на його адресу, автором якої є відповідач, була реакцією на надруковану позивачем негативну інформацію про колишнього міського голову ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_3, та була направлена на те, щоб перешкодити обранню позивача депутатом Запорізької обласної ради та міським головою ІНФОРМАЦІЯ_2, підірвати його авторитет на виборах. Стосовно вказівки відповідачем у статті на «плоди творчества» позивача та звинувачення у тому, що він «поносит почем зря Васильевское районное и Запорожское областное руководство Соцпартии», позивач пояснив, що він у газетних статтях правдиво звинувачував ОСОБА_3, а його виключення із членів СПУІНФОРМАЦІЯ_2 року було визнано незаконним контрольною комісією Василівської районної організації СПУ ІНФОРМАЦІЯ_3 року, тому позивач написав правдиву інформацію в газеті про його виключення з вказаної партії. Відносно вказівки відповідача у статті про те, що позивач не має підстав називати себе «юристом», він пояснив, що свого часу надавав відповідачу за домовленістю, безкоштовно юридичну допомогу, представляв інтереси відповідача як потерпілого у кримінальній справі, він не заважав відповідачу скористатися допомогою адвокатів, але відповідач не мав на це коштів. Позивач вказав, що у 1980 році він закінчив ІНФОРМАЦІЯ_4 школу міліції МВС СРСР та отримав диплом «з відзнакою», де вказано, що йому присвоєно кваліфікацію юриста, тому вважає, що на законних підставах називає себе юристом. Допомогу у кримінальній справі відповідачу він дійсно надавав безкоштовно, ніякої біди відповідачу не приносив, а навпаки допомагав. Той факт, що у статті відповідач вказав про відсутність у позивача сім'ї та дітей, відповідає дійсності, але позивач вважає це втручанням у його особисте життя та порушенням Конституції України. Сім'ї та дітей, як пояснив позивач, він дійсно не має, оскільки все своє життя присвятив боротьбі зі злочинністю та корупцією, тому не бажав наражати на небезпеку свою можливу сім'ю. Вказівка відповідача у статті на те, що він за все своє життя ніде не працював, не відповідає дійсності і є наклепом, оскільки після закінчення школи він працював робітником на цегельному заводі, потім закінчив курси водіїв та працювавІНФОРМАЦІЯ_5, служив у Збройних Силах - на Чорноморському флоті, потім знову працювавІНФОРМАЦІЯ_6, навчався в ІНФОРМАЦІЯ_4 школі міліції, служив на ІНФОРМАЦІЯ_7 та ІНФОРМАЦІЯ_8 МРЕВ ДАІ Запорізької області, у період служби в органах МВС позивач став інвалідом та п'ять років отримував пенсію по інвалідності 2 групи, потім був депутатом Запорізької обласної ради, працював ІНФОРМАЦІЯ_9, а на теперішній час заочно навчається на ІНФОРМАЦІЯ_10на факультеті «Правознавство» та працює ІНФОРМАЦІЯ_11 у М.Запоріжжя. Також позивач вказав, що не відповідає дійсності вказівка відповідача у статті про те, що він збирає «компромат» на всіх, чого він не робив. Відповідач безпідставно звинуватив його у скоєнні злочину, а саме в тому, що він нібито маючи «компромат», шантажує людей з корисливою метою, чого ніколи не робив ні по відношенню до відповідача, ні до будь-кого. Позивач вказав також на безпідставність посилання відповідача у статті про те, що «не зря его выгнали из
3
Соцпартии... пустодзвонам там не место», оскільки він як депутат обласної ради зробив багато справ, про що у газетах надруковано більше тисячі статей, він був нагороджений відзнаками громадських організацій, грамотами; його виключення з СПУ було незаконним та наслідком боротьба з корупцією посадових осіб ВАТ «Мотор Січ». Рішенням контрольної комісії Василівської районної організації СПУ від ІНФОРМАЦІЯ_3 року було визнано, що він виключений з партії незаконно та було запропоновано поновитися в рядах СПУ. Позивач вважає, що відповідач умисно, саме в період виборчої компанії, коли він не мав змоги вести активну агітацію у зв'язку з зайнятістю у багаточисельних судових процесах, безпідставно надрукувавши статтю у газеті «Зеркало Запорожья» завдав великої шкоди його честі, гідності та діловій репутації, підірвав його авторитет серед виборців та довіру людей, що призвело до того, що він не був переобраний депутатом Запорізької облради і не був обраний на посаду міського голови ІНФОРМАЦІЯ_2. Позивач вказав, що він тривалий час, через наклепи і образи відповідача відчуває сильні страждання, відчуває недовіру багатьох людей та докори, змушений постійно роз'яснювати мешканцям ІНФОРМАЦІЯ_2, району та Запорізької області свою правоту; знаходиться до теперішнього часу у поганому настрої, порушився його сон та нормальний спосіб життя, у нього зникає бажання надалі безкорисно надавати допомогу людям, боротися зі злочинністю та корупцією. Позивач просить зобов'язати відповідача спростувати вказані поширені недостовірні та образливі відомості про нього через газету «Зеркало Запоріжжя», але з урахуванням того, що зараз ця газета виходить меншим тиражем ніж ІНФОРМАЦІЯ_1 року та продається за кошти, а у період виборчої компанії розповсюджувалася безкоштовно -зобов'язати відповідача надрукувати спростування також у газетах «Запорізька правда та «Нова Таврія»; стягнути з ОСОБА_2 за завдану моральну шкоду 5000 грн. та судові витрати у сумі 84 грн.
Відповідач та його представник позовні вимоги не визнали, просять суд відмовити у задоволенні позову. Відповідач суду пояснив, що він дійсно написав статтю, яка була надрукована ІНФОРМАЦІЯ_1 року у газеті Запорізької обласної організації СПУ, членом якої він є - «Зеркало Запорожья». Він раніше був знайомий, спілкувався з позивачем та той надавав йому юридичну допомогу у кримінальній справі, в якій він був потерпілим, але відповідач не був задоволений якістю наданих юридичних послуг, так як згодом його самого було притягнуто до кримінальної відповідальності, як він вважає, із-за некваліфікованої юридичної допомоги позивача. Він знав, що ОСОБА_1 на той час був депутатом Запорізької обласної ради та на виборах 2006 року знову балотувався на пост міського голови та у депутати Запорізької обласної ради. Так як він не був задоволений у тому числі і депутатською діяльністью позивача, він вирішив написати статтю у газету «Зеркало Запорожья», у якій висловив свою критичну думку про позивача як особу, депутата та кандидата на виборах, та дав свою суб'єктивну оцінку діям позивача, з тією метою, щоб виборці зробили правильний вибір та не головували б на виборах за позивача. Про обставини особистого життя позивача та його трудовий стаж, йому стало відомо від самого ОСОБА_1; за надання юридичної допомоги він розраховувався з позивачем продуктами харчування та роботою у його садибі. Відповідач вважає, що не написав у статті образливих слів на адресу позивача та наклепів на нього; звільнення ОСОБА_1 з лав СПУ вважає не можна назвати незаконним, хоча воно було проведено з порушенням процедури; диплом школи міліції отриманий позивачем у 1980 році, на його думку, не дає права позивачу називати себе кваліфікованим юристом, який може вести справи у суді, оскільки освіта у школі міліції не дає відповідних необхідних знань; відповідач висловив не звинувачення, а своє припущення про можливий шантаж позивачем людей, на яких збирав «компромат».
Ухвалою суду від 20 листопада 2006 року до участі у справі у якості третіх осіб притягнуто редакції газет : «Зеркало Запорожья», «Запорізька правда», Нова Таврія».
Представник третьої особи - редакції газети «Запорізька правда» Урвачова Н.Є. суду пояснила, що редакція не згодна з притягненням газети до участі у справі. Між відповідачем, газетою «Зеркало Запорожья» з однієї сторони та газетою «Запорізька правда» - з другої сторони не має ніяких правових відносин, які б могли створювати будь-
4
які права чи обов'язки вказаних друкованих засобів масової інформації по відношенню одна до одної. Газета «Запорізька правда» не має ніякого відношення до спірної публікації.
Представник третьої особи - редакції газети «Нова Таврія» у судове засідання не з'явився, у матеріалах справи є заява представника газети з проханням розглянути справу без її участі, також до суду надійшло заперечення проти позову редактора вказаної газети де вказано, що газета «Нова Таврія» не друкувала на своїх шпальтах спірної статті, отже не може друкувати і спростування чи вибачення від імені відповідача, стаття якого була надрукована в іншій газеті «Зеркало Запорожья».
Представник третьої особи - редакції газети «Зеркало Запорожья» у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлено належним чином та своєчасно, про що у справі є поштове повідомлення, причини неявки суду не повідомлено, що не перешкоджає розгляду справи.
Вислухавши пояснення позивача, заперечення відповідача та його представника, заперечення представника третьої особи - редакції газети «Запорізька правда», дослідивши матеріали справи, надані позивачем посвідчення на його ім'я: кандидата у депутати Запорізької обласної ради НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_12 року, кандидата на посаду міського голови ІНФОРМАЦІЯ_2 НОМЕР_2 від.ІНФОРМАЦІЯ_13рок, посвідчення депутата запорізької обласної ради - ОСОБА_4 24 скликання (2002-2006р.р.), студентський квиток, диплом, копію трудової книжки, пенсійне посвідчення інваліда 2 групи від ІНФОРМАЦІЯ_14року, виписку з протоколу засідання Василівського міському СПУ відІНФОРМАЦІЯ_2 року, протокол засідання районної контрольної комісії від ІНФОРМАЦІЯ_3 року, та інші матеріали, оцінивши їх у сукупності, суд вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що в газеті «Зеркало Запорожья» від ІНФОРМАЦІЯ_1 року опубліковано статтю у рубриці «В редакцію газеті «Зеркало Запорожья», яка містить інформацію про те, що автор статті - ОСОБА_2 мешканецьАДРЕСА_1, ознайомившись з черговим «Плодом творчества» депутат обласної ради - ОСОБА_1, у якому останній у черговий раз звинувачує міського голову ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_3 та «поносит по чем зря Васильевское районное и Запорожское обласное руководство Соцпартии». У статті вказано, що відповідач зіткнувшись у житті з позивачем який пообіцяв безкоштовну допомогу по представництву відповідача як потерпілого по кримінальній справі та за довгий час зрозумів його як людину. У статті вказано, що: закінчена позивачем двадцять років тому школа міліції не дає йому підстав називатися «Юристом»; внаслідок не кваліфікованої допомоги позивача - як юриста, відповідач сам був притягнутий до кримінальної відповідальності; допомогу позивач надавав не безкоштовно, він вимушений був розраховуватись продуктами харчування та копав позивачу город, возив позивача на своєму автомобілі безкоштовно куди він бажав; відповідач вказав у статті, що заяви ОСОБА_1 про його безкорисну допомогу «басни для простачков», а йому позивач приніс «только беду»; також у статті вказано, що «ОСОБА_1 - около пятидесяти лет. И за свою жизнь он нигде не работал. Нет у него семи, нет и дететей. То есть у него отсуствтуют какие-либо знания (милицейская школа,законченная много лет назад - не в счет), нет у него трудового, семейного опыта... собирает на всех «компромат» (полагаю, чтобы потом шантажировать и получать какую то выгоду). Смешно, но находятся еще люди, которые почему то верят ОСОБА_1. Он снова хочет стать депутатом, потому я хочу ему посоветовать: сначала доложи людям, что ты сделал за этот созыв, проанализируй, если бы на твоем месте были другие люди, с образованием, трудовым и жизненным опытом, может быть, они реально принесли бы пользу обществу и людям?... Некоторые газеты расписывают его как какого-то героя. Но непонятно, что же он такого сделал? И думаю, что не зря его выгнали из соцпартии: и пустозвонам там не место».
На час публікації спірної статті - ІНФОРМАЦІЯ_1 року позивач був депутатом Запорізької обласної ради, та кандидатом на посаду міського голови ІНФОРМАЦІЯ_2, кандидатом у депутати обласної ради, що підтверджено відповідними посвідченнями.
5
Позивач з 1988 року перебував на інвалідності, має трудовий стаж, що підтверджено відповідним пенсійним посвідченням, копією трудової книжки. Виключення позивача з лав СПУ ІНФОРМАЦІЯ_2 року мало місце з порушенням Уставу партії, що підтверджено випискою з протоколу засідання Василівського міському СПУ від ІНФОРМАЦІЯ_2 року та протоколом засідання районної контрольної комісії.
Ст..З2 Конституції України вказує, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя. Ст. 34 Конституції України передбачає, що кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, кожний має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Ст.68 Конституції України передбачає, що кожний зобов'язаний неухильно дотримуватись Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Відповідно до ст.277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право спростування цієї інформації. Вважається, що негативна інформація, поширена про особу, є недостовірною.
Відповідно до ст.297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
п.З постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами законодавства, яке регулює захист честі, гідності та ділової репутації громадян та організацій» від 28.09.1990р. №7 вказує, що до відомостей, що порочать особу, слід відносити ті, які принижують честь, гідність та ділову репутацію громадянина чи організації в суспільній думці чи думці окремих громадян з точки зору дотримання законів, загальновизнаних правил співіснування та принципів людської моралі. Відповідач повинен доказати, що розповсюджені ним відомості відповідають дійсності. На позивача покладається лише обов'язок доказати факт розповсюдження відомостей, що його порочать, особою, до якого пред'явлений позов.
Ст.471 Закону України «Про інформацію» вказує, що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
ч.1 ст.10 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод, яка
відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства,
передбачено право особи на свободу виявлення поглядів. Це правило включає і свободу
дотримуватись своїх поглядів, одержувати і поширювати інформацію та ідеї без
втручання держави і незалежно від кордонів.
Отже, свобода висловлювань не обмежується фактичними даними, які можна підтвердити, вона включає погляди, критику та припущення. Крім того, особа, що висловила свої погляди, а не факти, не повинна доводити їх правдивість.
ч.2 ст.10 Конвенції передбачає можливість обмеження цього права - на підставі
закону з легітимною метою за умови, що таке обмеження є необхідним у демократичному
суспільстві.
За правилами ст.17 Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, рішення якого є одночасно тлумаченням норм Конвенції і обов'язкові для застосування при розгляді справ національними судами, публічний статус осіб щодо яких поширено інформацію, робить їх більш відкритими для критики.
6
Відповідно до ст.50 ч.1 Закону України «Про вибори депутатів Верховної ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» -громадяни України мають право вільно і всебічно обговорювати політичні, ділові та особисті якості кандидатів на посади сільського, селищного, міського голови, кандидатів у депутати, їх передвиборні програми...
Як видно із позовної заяви, позивач вважає, що поширенням відповідачем неправдивих і образливих відомостей підірвало його авторитет та довіру громадян, як до депутата та кандидата у депутати та на посаду міського голови, внаслідок чого на виборах 2006 року позивач не був обраний ні депутатом Запорізької обласної ради, на міським головою ІНФОРМАЦІЯ_2.
Таким чином, на думку суду, вказані позивачем висловлювання відповідача, що були надруковану у газеті «Зеркало Запорожья» ІНФОРМАЦІЯ_1 року можна вважати лише намаганням відповідача передати інформацію про позивача як депутата та кандидата у депутата та на посаду міського голови шляхом оцінки і висловлювання критичних суджень відносно діяльності позивача як депутата та кандидата. Суд вважає, що викладена відповідачем інформація у спірній статті є критичною оцінкою діяльності депутата обласної ради.
Відповідно до ст.34 Закону «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» всі громадяни України, юридичні особи і державні органи відповідно до статті 9 Закону України "Про інформацію" мають право на оперативне одержання через друковані засоби масової інформації публічно поширюваної інформації про діяльність державних органів і організацій, об'єднань громадян та їх посадових осіб, а також інших відомостей, необхідних для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.
Згідно ч.2,3 ст.2 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", печатні засоби масової інформації є вільними. Не допускається вимоги попереднього погодження повідомлень і матеріалів, розповсюджених друкованими засобами масової інформації, а також заборона розповсюдження відомостей і матеріалів з боку посадових осіб державних органів, підприємств, установ, організацій або об'єднань громадян.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача як у частині зобов'язання відповідача надрукувати спростування у газетах: «Зеркало Запорожья», «Запорізька правда» та «Нова Таврія».
У частині стягнення з відповідача 5000 грн. моральної шкоди суд вважає необхідним відмовити виходячи з наступного.
Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала. Позивачем не надано суду доказів неправомірних дій відповідача, а також наявності причинного зв'язку між опублікуванням спірної статті та недовірою до позивача як до кандидата у депутати обласної ради, кандидата на посаду міського голови, причинного зв'язку між публікацією та не обранням позивача на посаду міського голови ІНФОРМАЦІЯ_2, а також зв'язку з поганим настроєм, порушеннями сну, нормального образу життя та подальшим бажанням вести боротьбу зі злочинністю та корупцією.
Відповідно до ст.88 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем у сумі 51 грн. - сплата держмита та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього (51+30) 81 грн. - покласти на позивача.
Керуючись ст. 10 Європейської Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, ст. 32, ст. 34 Конституції України, ст.ст.16,23, 200, 201, 276, 277, 280, 297, 301, 302, 1167 ЦК України, Законом України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», постановою Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами законодавства, яке регулює захист честі, гідності та ділової репутації громадян та організацій» від 28.09.1990р. №7, Законом України «Про вибори депутатів Верховної ради Автономної республіки Крим»,
7
місцевих рад, сільських, селищних, міських голів», Законом «Про інформацію», ст.ст. 10,11, 56-60,209, 212, 214-215, 218 п.2, ст..З67 ЦПК України суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дати проголошення рішення і поданням після цього апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, із поданням її копії до апеляційного суду, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження подано не було.
Суддя Василівського районного суду
Запорізької області КочеваІ.В.