АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 33-22 Головуючий у 1-й інстанції ГОЛУБЕНКО Доповідач ап. інст. ОСОБА_1
Категорія
ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2011 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області ОСОБА_1, розглянувши за скаргою ОСОБА_2 матеріали справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, –
В С Т А Н О В И В :
Постановою Кобеляцького районного суду м. Полтава від 02 грудня 2010 року
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, українець, який працює контролером Кобеляцького УЕГГ, мешкає в АДРЕСА_1, –
визнаний винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та підданий стягненню у вигляді штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 51 грн.
Згідно з цією постановою, ОСОБА_2 визнаний винуватим та підданий адміністративному стягненню за те, що 29 жовтня 2010 року о 16 год. 30 хв. в дворі будинку №1 по вул.. Московській м. Кобеляк Полтавської області, вчинив сварку з громадянином ОСОБА_3, в ході якої нецензурно лаявся, кричав, чим порушив громадський порядок.
У скарзі ОСОБА_2 вказував, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки в той вечір 29 жовтня 2010 року він знаходився в іншій частині міста у громадянки ОСОБА_4, що підтверджено свідком ОСОБА_5, проте суд їх пояснення необґрунтовано відкинув, а взяв до уваги лише показання заінтересованих свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_3, з якими у нього склалися неприязні стосунки. Крім того, ОСОБА_2 вказував, що справа про притягнення його до адміністративної відповідальності розглянута з порушенням процесуальних строків, встановлених законом. А тому скаржник просив постанову районного суду скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, перевіривши доводи скарги ОСОБА_2, вважаю, що скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні нецензурної лайки та криках в громадському місці, що порушило громадський порядок, обґрунтований сукупністю досліджених в судовому засіданні й наведених у постанові доказів, яким суд дав належну оцінку.
Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №053602 від 09.11.2010 року та поясненнями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7, 29 жовтня 2010 року о 16 год. 30 хв. у дворі будинку №1 по вул. Московська в м. Кобеляки Полтавської ОСОБА_2 нецензурно лаявся та кричав, чим порушив громадський порядок.
Проте, твердження ОСОБА_2 в апеляції про те, що 29 жовтня 2010 року він до 17 год. знаходився в іншій частині міста у ОСОБА_4, сусідів не бачив, у дворі свого будинку не лаявся нецензурною лайкою, і цей факт могли б підтвердити свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8 – не заслуговують на увагу.
Так, з матеріалів справи вбачається, що пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_4 суперечливі в частині часу його перебування. Так ОСОБА_2 стверджував, що 29 жовтня 2010 року він був у ОСОБА_4 з 9 до 17 години, проте ОСОБА_4 стверджувала, що ОСОБА_2 був у неї з 15 до 17 години. (а.с. 5, 8, 11).
Свідок ОСОБА_8 стверджувала, що була у батька ОСОБА_2 лише 31 жовтня 2010 року, а про обставини справи, що мали місце 29 жовтня 2010 року, чула зі слів батька. (а.с.24).
Свідок ОСОБА_5 пояснив, що бачив ОСОБА_2 у ОСОБА_4 о 16 годині. (а.с. 11).
А тому апеляційний суд вважає, що наведені в апеляції ОСОБА_2 не спростовують його вину у нецензурній лайці в громадському місці, яка порушила громадський порядок, вчиненої 29 жовтня 2010 року о 16 год. 30 хв.
Сам ОСОБА_2 в апеляції підтвердив, що між ним та сім'єю ОСОБА_3 склалися неприязні відносини (а.с.16-19, 31-33).
А тому, суд повно всебічно та об’єктивно дослідив всі фактичні обставини справи в їх сукупності та обґрунтовано поклав в основу рішення разом з іншими доказами пояснення свідків ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7 та мотивовано критично віднісся до тверджень ОСОБА_2, розцінивши їх як обраний спосіб захисту, направлений на уникнення від відповідальності.
За таких обставин, районний суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_2 за ст. 173 КУпАП та притягнув його до адміністративної відповідальності.
Не заслуговують на увагу пояснення ОСОБА_2 про те, що лайка сталася з вини ОСОБА_3
Так, виходячи зі змісту ст.ст. 7, 254, 279 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише в межах протоколу про адміністративне правопорушення та щодо особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Як видно з матеріалів справи, протокол про вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення – не складався.
А тому розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 та вирішення питання про порушення ним громадського порядку, – виходить за межі компетенції місцевого суду.
Також, апеляційний суд не вбачає підстав вважати, що при розгляді справи про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності були допущені процесуальних норм права, які могли стати безумовною підставою для скасування постанови суду.
А тому не заслуговують на увагу твердження ОСОБА_2 про те, що суд порушив строки розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставно неодноразово відкладав розгляд справи у зв'язку з його неявкою в судове засідання.
Так, відповідно до вимог ст.268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. У разі ухилення її від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (міліцією) піддано приводу.
Відповідно до вимог ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду, стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Оскільки ОСОБА_2 притягувався до адміністративної відповідальності за правопорушення, вчинене 29 жовтня 2010 року, а адміністративне стягнення було накладено 02 грудня 2010 року, тому суд наклав на ОСОБА_2 адміністративне стягнення з дотриманням строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Накладений на ОСОБА_2 вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, відповідає вимогам ст. 33 КУпАП, обраний у межах установлених санкцією відповідної статті, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника.
Враховуючи викладене, апеляція ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, –
П О С Т А Н О В И В :
Постанову Кобеляцького районного суду Полтавської області від 02 грудня 2010 року стосовно ОСОБА_2 залишити без зміни, а його скаргу – без задоволення.
Суддя Апеляційного суду
Полтавської області ОСОБА_1