Справа №2-57/07р. Категорія справи 25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2007 року

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді                            Чумаченка О.В.,

при секретарі                                    Ткаченко Н.А.,

з участю позивачки                         ОСОБА_1,

представника відповідача               Сегеденко Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мисайлівської сільської ради Богуславського району про визнання права власності на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувшись до суду з позовом до Мисайлівської сільської ради Богуславського району, просить суд визнати за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_1. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивачка посилається на те, що вищевказаний будинок був побудований нею та її покійним чоловіком - ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Після смерті чоловіка відкрилася спадщина І вона є його єдиним спадкоємцем, оскільки чоловік не залишав заповіту і вона, як дружина покійного, що проживала разом з ним до дня його смерті в належному  їм будинку, прийняла спадщину, а їх діти відмовились від свого права на спадщину на її користь. Посилаючись на вказані обставини, позивачка просить визнати за нею право власності на вказаний будинок та господарські споруди біля нього.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, і пояснила, що вказаний будинок належав їм з чоловіком на праві спільної власності, але він за свого життя не зареєстрував їх право власності на вказаний будинок в органах БТІ. В зв'язку з цим оформити в адміністративному порядку через органи нотаріату своє право на будинок вона не може.

Представник відповідача - секретар Мисайлівської сільської ради Сегеденко Т.Г. в судовому засіданні позов визнала і пояснила, що будинок АДРЕСА_1 дійсно належав позивачці та її покійному чоловіку, з яким вона І проживала в цьому будинку. Інших спадкоємців ОСОБА_3, крім його дружини - ОСОБА_1, спадщину не приймали.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України, при визнанні позову в попередньому судовому засіданні ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд, за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Із доданих до позовної заяви доказів вбачається, що згідно довідок Мисайлівської сільської ради, ОСОБА_2 до дня своєї смерті був головою двору в домогосподарстві, що .складається із житлового будинку із господарськими спорудами I знаходиться на земельній ділянці площею 0,50 га в АДРЕСА_1 і проживав в цьому будинку разом із своєю дружиною - позивачкою по справі.

Згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_2 01.11.1966 року уклав шлюб із ОСОБА_1, яка після одруження отримала прізвище ОСОБА_1.

Згідно свідоцтва про смерть, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 63 років.

Після його смерті відкрилася спадщина, до якої входить і належний йому вищевказаний житловий будинок та господарські споруди.

У відповідності до ч.2 ст.   1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, право на

спадщину виникає у осіб, визначених законом.

Згідно із ст. 1258 ЦК України, спадкоємці одержують право на спадкування почергово.

Згідно зі ст. 1261 ЦК України, позивачка є спадкоємцем першої черги, як дружина ОСОБА_3., що пережила його.

Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину, або претендували на неї, судом не встановлено.

ОСОБА_1 продовжує проживати і в даний час в житловому будинку АДРЕСА_1.

За даними технічного паспорта на житловий будинок  АДРЕСА_1, що виданий 20.12.2006 року Білоцерківським МБТІ, його загальна площа складає 86,3 кв.м. і біля будинку побудовані такі господарські споруди: літня кухня, сарай, огорожа, колодязь, погріб.

Таким чином, визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст. 174 ч.4 ЦПК України, 1223 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ: 

Позов задовольнити.

Визвати за  ОСОБА_1 право власності на житловий будинок 1963 року забудови загальною площею 86,3 кв.м, що складається із чотирьох жилих кімнат площею відповідно 9,1 кв.м., 15,7 кв.м, 8,8 кв.м, та 16,8 кв.м., кухні площею 16,0 кв.м, ванни площею 4,9 кв.м., коридору площею 5,0 кв.м., веранди площею 10,0 кв.м.; сарай 1970 року забудови; літню кухню 1991 року забудови; погріб, огорожу, колодязь, що розташовані  АДРЕСА_1 Звільнити позивачку від сплати державного мита на підставі п. 18 ст.4 Декрету КМУ "Про державне мито".

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Головуючий: суддя

(підпис)          Чумаченко О.В.