Справа №2-48/2007р. Категорія справи 25

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2007 року.

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді                              Чумаченка О.В.,

при секретарі                                      Ткаченко НА.,

з участю позивачки                           ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Богуславської міської ради Київської області про визнання права власності на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувшись до суду з позовом до Богуславської міської ради, просить суд визнати за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_1. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивачка посилається на те, що вищевказаний будинок належав їй та її покійному чоловіку -ОСОБА_2. ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік помер і після його смерті відкрилася спадщина, що складається із вищевказаного житлового будинку та господарських споруд біля нього. Після смерті чоловіка, вона є його спадкоємцем, як дружина покійного, що постійно проживала разом з ним до дня його смерті і продовжує проживати після його смерті в належному їм будинку. Посилаючись на вказані обставини, позивачка просить визнати за нею право власності на вказаний будинок та господарські споруди біля нього.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, і пояснила, що перебуваючи в шлюбі із своїм покійним чоловіком вони побудували вищевказаний будинок та господарські споруди біля нього і ці споруди належали їм на праві спільної сумісної власності. Вони з чоловіком постійно проживали в цьому будинку, а вона продовжує проживати в ньому і в даний час. Після смерті чоловіка вона є його єдиним спадкоємцем, оскільки інші спадкоємці першої черги по закону, якими є їх діти, відмовились від свого права на спадщину на її користь. Однак оформити в адміністративному порядку своє право на спадщину на будинок вона не може, оскільки документи на будівництво будинку були оформлені на ім"я чоловіка, а він за життя не оформив документально право власності на належний їм будинок та не зареєстрував їх право власності на цей будинок в органах БИ.

Відповідач - Богуславська міська рада та третя особа - Богуславська районна державна нотаріальна контора направили до суду письмові клопотання про розгляд справи без участі їх представників, а позовні вимоги визнали.

Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Із доданих до позовної заяви доказів вбачається, що згідно копії свідоцтва про одруження ОСОБА_2 19.05.1954 року уклав шлюб із ОСОБА_1, яка після одруження отримала прізвище ОСОБА_2.

Згідно договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві власності, укладеного 5.03.1959 року, виконком Богуславської Ради депутатів трудящих надав ОСОБА_2 у безстрокове користування земельну ділянку площею 600 кв.м, за адресою АДРЕСА_2, для будівництва індивідуального одноповерхового житлового будинку із житловою площею 29,9 кв.м.

Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці

75 років.

Згідно копії паспорта ОСОБА_1 з 16.03.1959 року постійно прописана за місцем проживання за адресою АДРЕСА_1.

У відповідності до ч.2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту право на спадщину виникає у осіб, визначених законом.

Згідно із ст.1258 ЦК України спадкоємці одержують право на спадкування почергово.

Згідно зі ст.1261 ЦК України позивачка, є спадкоємцем першої черги, як дружина Любченка А.Ф., що пережила його.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як жінка і чоловік, що перебували у шлюбі між собою і побудували будинок, набули на нього право спільної сумісної власності і їх частки є рівними. Таким чином 1/2 частина вказаного будинку належить на праві особистої власності позивачці, а на 1/2 частину вказаного будинку, що належала покійному ОСОБА_2, після його смерті відкрилася спадщина і право на цю спадщину перейшло до неї.

За даними технічного паспорта на житловий будинок АДРЕСА_1, що виданий 08.04.1990 року Білоцерківським МБТІ, власником житлового будинку є ОСОБА_2, загальна площа будинку складає 67,4 кв.м, і біля будинку побудовані такі господарські споруди: два сараї, гараж, огорожа, сходи, вбиральня.

Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину, або претендували на неї, судом не встановлено.

Таким чином, визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.    174 ч.4 ЦПК України,    1223 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок 1956 року забудови загальною площею 67,40 кв.м, що складаєється із трьох жилих кімнат площею відповідно 10,4 кв.м., 12,6 кв.м, та 9,6 кв.м, кухні площею 6,8 кв.м, двох веранд площею відповідно 8,0 кв.м, та 8,7 кв.м., сан. вузла площею 8,1 кв.м., кладової площею 3,2 кв.м; сараю із погрібом 1970 року забудови; сараю 1992 року забудови, вбиральню 1970 року забудови, гараж 1992 року забудови, огорожу, сходи, що розташовані по АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч,4 ст.295 ЦПК України.

Головуючий: суддя               (підпис)                      Чумаченко О.В.

З оригіналом згідно. Суддя