Глухівський міськрайонний суд Сумської області

м. Глухів, вул. Спаська, 32, 41400, 0(5444) 2-23-79

Справа № 2-513/10 р.

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.05.10 року Глухівський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючого судді ГЕТЬМАНЕНКО А.І.

при секретарі СПАСЬКИХ Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Глухові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 пенсійного Фонду України у Глухівському районі Сумської області про зобов»язання здійснити перерахунок та стягнути недоплачену державну соціальну допомогу як дитині війни за період з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року в сумі 1305 грн.60 коп.,-

ВСТАНОВИВ :

У березні 2010 року позивачка звернулася до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона має статус «дитини війни» і має право на пільги та гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни». На підставі ст. 6 вищевказаного Закону їй повинна виплачуватись відповідачем щомісячна соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак в за період з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року така соціальна допомога не нараховувалась і не виплачувалась, а виплачується тільки в розмірі 10% від мінімальної пенсії за віком. Зважаючи на положення ст.ст. 19,22 Конституції України, п.3.3. рішення Конституційного Суду України від 27 листопада 2008 року № 26-рп/2008 позивачка просить зобов»язати відповідача здійснити перерахунок та стягнути з відповідача недоплачену державну соціальну допомогу як дитині війни за період з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року в сумі 1305 грн.60 коп.

Представник відповідача ОСОБА_2 Пенсійного фонду у Глухівському районі Сумської області в судові засідання не з’явився, подав письмові заперечення проти позову та заяву про розгляд справи у відсутність їх представника. Мотивував свою позицію тим, що відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансування виплат по даному Закону повинно проводитись за рахунок Державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного фонду України. Крім того, даним Законом не визначено яким саме органом, за рахунок яких коштів і джерел та в якому порядку здійснюється призначення і виплата підвищення до пенсії. Також вважає, що поняття «соціальна допомога» в ст. 6 Закону немає, є поняття «підвищення до пенсії». Законом визначено, що «діти війни» дійсно мають право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак при цьому законодавчо не визначено порядок обчислення мінімальної пенсії за віком, оскільки мінімальний розмір пенсії за віком, який встановлений ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в даному випадку не може застосовуватись, так як він застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно із цим Законом, і не може застосовуватись для визначення розміру підвищення до пенсії, яка передбачена ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».

Законом «Про Державний бюджет України на 2008 рік» були внесені зміни в ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», згідно яких дітям війни до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни – 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і з січня 2008 року позивачці ця надбавка виплачувалась.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року вищенаведені положення закону «Про Державний бюджет України на 2008 рік» були визнані неконституційними.

Однак і після вищевказаних рішень Конституційного Суду не було визначено порядок обчислення підвищення до пенсії дітям війни.

Після цього Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 було встановлено, що дітям війни до пенсії підвищення проводиться у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.

Тому відповідач вважає, що діяв виключно у межах своїх повноважень і у спосіб, передбачений чинним законодавством, і не мав права нараховувати підвищення до пенсії дітям війни в іншому порядку, ніж той, що визначався Законами «Про державний бюджет України» на відповідні роки та в подальшому Постановою Кабміну від 28 травня 2008 року № 530.

В судове засідання позивачка не з»явилася , від неї надійшла заява про розгляд справи за її відсутності , позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з»явився надавши заперечення на адміністративний позов в якому просить справу розглядати без його участі .

Згідно ст. 158 ЦПК України особа яка бере участь у справі , має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності .

З урахуванням зазначеного положення ЦПК України та клопотань сторін суд вирішив можливим розглянути справу у відсутність сторін .

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Так, судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 народилася 4 лютого 1939 року, а тому є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Статус ОСОБА_1 як дитини війни підтверджується відповідним посвідченням (а.с.8) та не оспорюється відповідачем в запереченнях на адміністративний позов.

Позивачка отримує пенсію за віком і перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Глухівському районі Сумської області.

Дане управління є органом Пенсійного фонду, воно має статус юридичної особи, яка призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії відповідним категоріям громадян. Згідно із ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.22 Конституції України однією з конституційних гарантій прав та свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування чи звуження їх обсягу при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних.

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

В 2009 році позивачка отримала підвищення до пенсії як дитина війни, але у меншому розмірі (10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність): за січень-грудень по 49 грн. 80 коп.

На 2007 рік дію ст.6 Закону „Про соціальний захист дітей війни” було зупинено згідно із п.12 ст.71 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Однак рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року визнано неконституційними положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинялась дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Пунктом 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» статтю 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» було викладено в новій редакції, відповідно до якої дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року визнано неконституційними положення п. 41 розділу Закону «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Відповідно до ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або окремі їх положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність.

Законом України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” від 25.12.2008 року № 835-VI не передбачено зупинення на 2009 рік дії положень ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Аналізуючи наведені вище норми, з урахуванням положень ч.3 ст.152 Конституції України, суд прийшов до висновку про те, що УПФУ у Глухівському районі Сумської області повинно було проводити нарахування та виплачувати позивачці підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (в редакції Закону №2195-ІV від 18.11.04 р.), в січні - грудні 2009 року, оскільки на 2009 рік дія положень ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не зупинялась, і сам відповідач не надав належного обґрунтування підстав, виходячи з яких ним проводилось часткове нарахування та виплата вказаного підвищення до пенсії позивачці за цей період. Крім того, висновок суду щодо вимог позивача за 2009 рік не суперечить положенням ч.2 ст.54 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2009 рік», оскільки розмір підвищення до пенсії дітям війни безпосередньо зазначений в ст.6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни".

Таким чином, управління Пенсійного фонду України у Глухівському районі Сумської області за місцем проживання позивачки з 1 січня 2009 року повинно було діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, нараховувати та здійснювати позивачці доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Стосовно визначення розміру підвищення, яке встановлено в п.8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року, то в даному випадку норми підзаконного нормативного акту суперечать ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а тому не можуть бути застосовані, виходячи із положень ч.4 ст.8 ЦПК України.

Суд також не приймає до уваги заперечення відповідача щодо невизначеності джерел фінансування, оскільки сама по собі відсутність фінансового забезпечення державних соціальних гарантій і відсутність бюджетних асигнувань не може бути підставою для порушення права громадянина на отримання соціальної допомоги.

Доводи відповідача про відсутність механізму реалізації ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» також не можуть бути підставою для відмову в задоволенні позову, зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов’язання взяті державою, навіть якщо такі зобов’язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії.

Так само суд не може прийняти до уваги заперечення відповідача щодо законодавчої невизначеності порядку обчислення мінімальної пенсії за віком з метою реалізації положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки відповідно до ст. 8 ч. 9 ЦПК України забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.

Згідно ст. 8 ч. 8 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого — суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Тому, з урахуванням зазначеного, при такому обчисленні необхідно застосовувати загальні норми, які в даному випадку міститься у ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", в яких зазначено, що мінімальний розмір пенсії встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

З урахуванням вищезазначених положень ст. 8 ч. 9 ст. 8 ч. 8 ЦПК України, посилання відповідача на те, що не визначено орган, який повинен здійснювати призначення і виплати підвищення до пенсії, суд не може прийняти до уваги, так як відповідно до діючого законодавства на виконання положень ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» саме управління Пенсійного фонду України у Глухівському районі Сумської області проводило з 01.01.2008 р. нарахування та виплати дітям війни у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни (що складало 10% від прожиткового мінімуму осіб, що втратили працездатність). Крім того, Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення „Про пенсійний фонд України” і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивачки, передбаченої ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” покладено на управління ПФУ за місцем проживання позивачки.

Згідно ст. 15 ч. 1 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно ст. 16 ч. 2 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути серед інших і визнання незаконними рішення дії чи бездіяльності органу державної влади.

Суд вважає , що відповідач діяв незаконно щодо ненарахування та не виплати позивачці підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Розраховуючи розмір виплат, які необхідно нарахувати та виплатити позивачці, суд виходить з вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»

За період з 1 січня 2009 року до 31 грудня 2009 року необхідно було нарахувати та виплатити позивачці підвищення до пенсії за:

- січень 2009 року (498 х 30%) - 149 грн. 40 коп.

- лютий 2009 року (498 х 30%) - 149 грн. 40 коп.

- березень 2009 року (498 х 30%) - 149 грн. 40 коп.

- квітень 2009 року (498 х 30%) - 149 грн. 40 коп.

- травень 2009 року (498 х 30%) - 149 грн. 40 коп.

- червень 2009 року (498 х 30%) - 149 грн. 40 коп.

- липень 2009 року (498 х 30%) - 149 грн. 40 коп.

- серпень 2009 року (498 х 30%) - 149 грн. 40 коп.

- вересень 2009 року (498 х 30%) - 149 грн. 40 коп.

- жовтень 2009 року (498 х 30%) - 149 грн. 40 коп.

- листопад 2009 року (573 х 30%) - 171 грн. 90коп.

- грудень 2009 року (573х 30%) – 171 грн. 90 коп.

Отже, за січень-грудень 2009 року, з урахуванням фактичних виплат, було недонараховано та невиплачено підвищення до пенсії як дитині війни в сумі 1240 грн. 20 коп. зокрема, за:

- січень 2009 року - 99 грн. 60 коп. (149 грн. 40 коп. - 49 грн. 80 коп.)

- лютий 2009 року - 99 грн. 60 коп. (149 грн. 40 коп. - 49 грн. 80 коп.)

- березень 2009 року - 99 грн. 60 коп. (149 грн. 40 коп. - 49 грн. 80 коп.)

- квітень 2009 року – 99 грн. 60 коп. (149 грн. 40 коп. - 49 грн. 80 коп.)

- травень 2009 року – 99 грн. 60 коп. (149 грн. 40 коп. - 49 грн. 80 коп.)

- червень 2009 року – 99 грн. 60 коп. (149 грн. 40 коп. - 49 грн. 80 коп.)

- липень 2009 року – 99 грн. 60 коп. (149 грн. 40 коп. - 49 грн. 80 коп.)

- серпень 2009 року – 99 грн. 60 коп. (149 грн. 40 коп. - 49 грн. 80 коп.).

- вересень 2009 року - 99 грн. 60 коп. (149 грн. 40 коп. - 49 грн. 80 коп.)

- жовтень 2009 року - 99 грн. 60 коп. (149 грн. 40 коп. - 49 грн. 80 коп.)

- листопад 2009 року - 122 грн. 10коп. (171грн. 90 коп. - 49 грн. 80 коп.)

- грудень 2009 року – 122 грн. 10 коп. (171 грн. 90 коп. - 49 грн. 80 коп.)

Тому є достатні підстави для задоволення позовних вимог саме в частині зобов’язання відповідача провести відповідні нарахування та виплати підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленому ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування":

за 2009 рік - з 1 січня 2009 р. по 31 грудня 2009 р. (з урахуванням отриманих сум) .

В іншій частині позовних вимог необхідно відмовити за безпідставністю вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 19, 22, 75, 92, 152 Конституції України, ст. 73 Закону України "Про Конституційний Суд України", Законом України "Про державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України", Законом України "Про державний бюджет на 2009 рік», Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 6 листопада 2009 року № 1715-VІ, ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", ст. ст. 3, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.ст. 4, 8, 10,11,14,15, 57,60,212,213,214,215 ЦПК України , п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 18 лютого 2010 року № 1691-VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами» -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково .

Зобов’язати ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України у Глухівському районі Сумської області нарахувати ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", та провести відповідні виплати за 2009 рік - з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року з урахуванням виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10 денного строку після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення виконано суддею на комп»ютері в нарадчій кімнаті .

Рішення суду в повному обсязі складено 21 травня 2010 року.

СУДДЯ