Справа № 11-197/2009 р.                                         Головуючий 1 інстанції: Воронцова С.В.

Категорія - ч. 2 ст. 186 КК України                       Доповідач:                        Миронцов В.М.  

 

У  Х  В  А  Л  А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

30 квітня 2009 року                                  Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області у складі:  

  

головуючого  судді       Навозенко Л.С.

суддів             Миронцова В.М., Салая Г.А.

з участю прокурора     Басюка С.В.

 

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 2 березня 2009 року.

  

Цим вироком     ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Гомель, Республіка Білорусь, громадянин України, з середньою освітою, одружений, має неповнолітню дитину, не працюючий, мешканець АДРЕСА_1, раніше судимий:

-     14.10.2003 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ч. 1 ст. 187, ст. 69, ч. 2 ст. 186, ст.ст. 69, 70 КК України до 3 років позбавлення волі;

- 20.06.2007 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ч. 2 ст. 186, ст. 75 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки; засуджений:

 

за ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі.

 

    Відповідно до ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного судом покарання приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 20.06.2007 року у виді 6 місяців позбавлення волі та остаточно призначено 5 років 6 місяців позбавлення волі.

 

    Запобіжний захід засудженому, до набрання вироком законної сили, залишено у виді взяття під варту та постановлено обчислювати йому строк покарання з дня його затримання 16.09.2008 року.

 

    Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 400 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 2000 грн. - моральної шкоди та звернуто стягнення в рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди потерпілій ОСОБА_3 на належний ОСОБА_2 мобільний телефон „Самсунг Х 480” на який постановою органу досудового слідства від 17.09.2008 року було накладено арешт.

 

    Цим же вироком позовні вимоги потерпілого ОСОБА_4 залишено без розгляду.

 

    Питання про речові докази вирішено відповідно до ст. 81 КПК України.

 

    Судом ОСОБА_2 було засуджено за скоєння злочинів при наступних обставинах.

 

    Так, 18.04.2008 року, у вечірній час, ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля під'їзду АДРЕСА_2, з метою викрадення чужого майна, застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого ОСОБА_4, завдав останньому декілька ударів руками та ногами,  чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді синця на обличчі, саден на обличчі та правій верхній кінцівці і які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, після чого, відкрито викрав гроші в сумі 115 грн., що належать ОСОБА_4.

    16.09.2008 року, близько 5 год. 30 хв., ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись поблизу буд. АДРЕСА_3, з метою викрадення чужого майна, підбіг до ОСОБА_3, та застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, наніс їй один удар рукою в область обличчя, чим спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді синця правої орбітальної ділянки,  які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, після чого відкрито викрав її сумку, вартістю 130 грн., в якій знаходились годинник, марки „Касіо”, вартістю 165 грн., мобільний телефон „Нокіа 6131”, вартістю 1339 грн., з карткою передплаченого мобільного зв'язку „Джинс”, вартістю 25 грн., із залишком коштів на рахунку 3 грн. 61 коп., золоті сережки, вартістю 400 грн., шорти, вартістю 145 грн., шкіряний ремінь, вартістю 100 грн., кофту, вартістю 30 грн., колготи, вартістю 17 грн., шарф, вартістю 30 грн., кепку, вартістю 50 грн., блиск для губ „Оріфлейм”, вартістю 36 грн., CD диск, вартістю 2 грн., парфуми „Дольче Габана”, вартістю 30 грн., ключі від квартири у кількості двох штук із брелоками в кількості 4 штук, які матеріальної цінності для потерпілої не представляють, та пакетом, який матеріальної цінності для потерпілої не представляє, у якому знаходились шкіряні туфлі, вартістю 390 грн., плащ, вартістю 200 грн., а всього на загальну суму 3092 грн. 61 коп., які належать ОСОБА_3

 

    Не погодившись з вироком суду, адвокат ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 подав апеляцію, в якій просив вирок скасувати, а матеріали справи направити на додаткове розслідування. Вказує, що засуджений під час досудового слідства і в суді заперечував свою вину у скоєнні відкритого викрадення майна у ОСОБА_4, а пояснення, в якому він викрив себе у вчиненні вказаного злочину, він дав під фізичним та психологічним тиском з боку працівників міліції. Зазначає, що судом не були належним чином перевірені покази засудженого ОСОБА_2  про те, що плями крові на його одежі могли утворитися при наданні допомоги потерпілому коли у останнього пішла кров з носу у залі ігрових автоматів і, крім того, належним чином не перевірив показання свідка ОСОБА_5, на які послався суд у спростування вищенаведених показань засудженого. Також, на його думку, суд не усунув суттєві протиріччя між показаннями засудженого та потерпілого та не обґрунтував, з яких підстав він приймає до уваги одні докази та відкидає інші. Зазначає, що судом безпідставно було відмовлено у проведенні судово-психіатричної експертизи на предмет встановлення осудності засудженого під час скоєння ним відкритого викрадення речей у потерпілої ОСОБА_3, оскільки, відповідно довідки Чернігівського облнаркодиспансеру № 2055 від 06.10.2008 року ОСОБА_2 страждає психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю. Крім того, не погоджується з сумою відшкодування потерпілій ОСОБА_3 моральної шкоди, вважаючи її необґрунтованою.

  

    Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення вироку без змін, а апеляції без задоволення, дослідивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів підстав для її задоволення не знаходить.

 

    Висновок суду про доведеність вини засудженого у скоєнні інкримінованого йому злочину при обставинах встановлених судом, повністю відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується перевіреними в судовому засіданні суду першої інстанції доказами, яким надана належна оцінка в їх сукупності, та є обґрунтованим.

 

    Так, в судовому засіданні суду першої інстанції, засуджений ОСОБА_2 заперечив свою причетність до викрадення майна потерпілого ОСОБА_4 та заподіяння йому тілесних ушкоджень і частково визнав свою вину у скоєнні грабежу по відношенню до потерпілої ОСОБА_3 Показав, що 18.04.2008 року він знаходився в м. Чернігові, заходив в зал ігрових автоматів, де побачив потерпілого ОСОБА_4, з яким деякий час спілкувався. Про те, що той виграв гроші не знав, знаходячись в приміщенні надавав свою носову хустку незнайомому хлопцю, у якого йшла з носу кров, яку потім викинув у сміттєвий бак. Під час перебування в залі ігрових автоматів, виходив з приміщення на вулицю палити. Був затриманий за підозрою у вчиненні грабежу та дав зізнавальні покази по даному факту під тиском співробітників міліції. 16.09.2008 року він знаходився в м. Чернігові, перебував в стані алкогольного сп'яніння, побачивши на вулиці дівчину захотів з нею познайомитись, наміру на вчинення грабежу у нього не було, допускає, що після того, як отримав відмову, міг нанести їй удари, яким чином заволодів її майном не пам'ятає, мотивуючи це проблемами психіки. Яке забирав у неї майно також не пам'ятає, однак стверджував, що золотих сережок, мобільного телефону та сумки потерпілої він не забирав. В подальшому погодився лише з пред'явленим обвинуваченням в частині викрадення годинника та сім-картки мобільного зв'язку, належного потерпілій ОСОБА_3.

 

    Незважаючи на невизнання засудженим своєї вини по епізоду грабежу у ОСОБА_4, та часткового визнання вини у скоєнні грабежу у потерпілої ОСОБА_3, його вина у вчинені вказаного злочину повністю підтверджується іншими доказами у справі, які були перевірені судом першої інстанції.

   

    Так, згідно показань потерпілого ОСОБА_4, які він давав в судовому засіданні суду першої інстанції, вбачається, що він знаходився в залі ігрових автоматів, коли до нього підійшов хлопець та попросив навчити його грати. Він запропонував йому присісти. Після того як виграв, він забрав виграні гроші та пішов додому. В дворі свого будинку, який знаходиться навпроти залу ігрових автоматів, побачив невідомого чоловіка. Коли він зайшов в під'їзд, той чоловік став наносити йому удари руками та ногами, від яких він знепритомнів. Коли він прийшов до тями, то звернувся до відділу міліції з приводу того, що в нього викрали гаманець в якому знаходились гроші в сумі близько 120 грн.. В подальшому, в ході проведення слідчих дій, він впізнав ОСОБА_2 як особу, яка підходила до нього в залі ігрових автоматів та по силуету була схожа на ту, що спричинила тілесні ушкодження та викрала гроші. Вказував, що впізнав ОСОБА_2 по тілобудові та одягу, крім того, останній при затриманні зізнався у скоєнні злочину. Зазначав, що нічого надзвичайного в залі ігрових автоматів не було, кров із носа ні в кого не йшла.   

 

Також, потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні суду  першої інстанції в повному обсязі підтвердив свої покази, які він давав в ході досудового слідства з приводу того, що ОСОБА_2 саме той чоловік, який підходив до нього в залі ігрових автоматів подивитись його гру, потім поблизу під'їзду будинку в якому він проживає, наніс йому численні удари та викрав його гроші, на якого він потім вказав співробітникам міліції поблизу залу ігрових автоматів. (т.1 а.с. 23).

 

    Допитаний по справі в якості свідка слідчий ОСОБА_6 показав, що він знаходився на чергуванні, коли до відділу міліції доставили ОСОБА_2, який підозрювався у скоєнні грабежу та зізнався в скоєнні злочину. На ОСОБА_2 впевнено вказував потерпілий ОСОБА_4 В подальшому, від своїх попередніх пояснень ОСОБА_2 відмовився. Між ним та потерпілим була проведена очна ставка, в ході якої потерпілий підтвердив свої покази. При проведенні слідчих дій, будь-яких скарг на незаконні дії співробітників міліції ОСОБА_2  не заявляв. Крім того, при затриманні у останнього були виявлені та вилучені гроші та належна йому куртка бежево-сірого кольору, яка була направлена для проведення експертизи. Наполягав на тому, що потерпілий впізнав ОСОБА_2 не лише по куртці.

 

    З показань свідка ОСОБА_7 вбачається, що він особисто відібрав пояснення у ОСОБА_2 з приводу вчинення ним грабежу по відношенню до чоловіка, якого зустрів в залі ігрових автоматів. Пояснення затриманий давав добровільно, тиску на нього не чинилося, в його присутності будь які заходи фізичного та психологічного тиску на ОСОБА_2 не чинилися. Вказував, що при відібранні пояснень ОСОБА_2 вів себе спокійно, був веселий та почувався добре.

 

З показань, допитаної в ході досудового слідства свідка ОСОБА_5 вбачається, що вона, 18.04.2008 року, заступила на зміну в залі ігрових автоматів по АДРЕСА_4, де працювала оператором. До залу, у вечірній час, зайшов ОСОБА_4, якого вона знає, та сів грати в автомати. Потім до залу зайшло ще двоє чоловіків, одного з яких на прізвище ОСОБА_8 вона наглядно знає. Другий чоловік був одягнутий в куртку з тканини та вперше знаходився в залі ігрових автоматів. Він підходив до ОСОБА_4, подивитись як той грає. Після того, як ОСОБА_4 закінчив гру, забравши виграш в сумі 100 грн., та вийшов із залу ігрових автоматів, за ним відразу вийшов чоловік, що прийшов із ОСОБА_8. Показала, що того вечора нічого надзвичайного в залі ігрових автоматів не відбувалось, кров з носу ні в кого не йшла (т. 1 а.с. 56).

 

З показань, допитаного в ході досудового слідства свідка ОСОБА_8 вбачається, що 18.04.2008 року він зустрівся з ОСОБА_2 та запропонував йому зайти до залу ігрових автоматів. Там він сів за однин з автоматів та почав грати. Чи мав ОСОБА_2 гроші він не знає. Він не бачив, щоб той грав, а лише ходив по залу. Через деякий час, ОСОБА_2 підійшов до нього та сказав, що коли він закінчить грати, то нехай зачекає його на вулиці. Через 15 хвилин він закінчив грати та вийшов на вулицю, проте, ОСОБА_2 не було і він залишився його чекати.  Через 10 хвилин прийшов ОСОБА_2 та запропонував випити пива. Коли вони їхали в таксі, він бачив на руці у нього кров. З таксистами та за пиво розрахувався ОСОБА_2. Потім вони повернулись до того ж залу ігрових автоматів, де він став чекати на дівчину, а ОСОБА_2 залишився на вулиці. Через деякий час, його знайомий повідомив, що ОСОБА_2 був затриманий працівниками міліції та доставлений до опорного пункту.

 

    Окрім показань потерпілого та свідків, вина засудженого у скоєнні відкритого викрадення майна ОСОБА_4, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, також доводиться:

    - заявою потерпілого ОСОБА_4 про скоєння близько 18 год. 30 хв., 18.04.2008 року, по відношенню до нього злочину, в ході якого йому були заподіяні тілесні ушкодження та викрадені гроші в сумі 115 грн. (т. 1 а.с. 2),

    - протоколом обшуку від 19.04.2008 року, в ході якого у ОСОБА_2 були вилучені гроші в сумі 40 грн. купюрами номіналом 10, 20 грн. та дві по 5 грн. При цьому, останній пояснив, що вказані гроші є залишком тих грошей, які він викрав у чоловіка біля одного з під'їздів будинку по вул. Червоногвардійській 18.04.2008 року у вечірній час (т. 1 а.с. 7);

    - висновком судово-медичного експерта № 1609 від 23.07.2008 року, згідно якого у потерпілого ОСОБА_4 були виявлені легкі тілесні ушкодження, які могли виникнути від дії тупих предметів 18.04.2008 року за обставин, на які вказував потерпілий ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 70 - 71);

    - протоколом очної ставки між засудженим та потерпілим ОСОБА_4, згідно якого, потерпілий підтвердив свої раніше дані покази та вказав, що саме ОСОБА_2 підходив до нього в залі ігрових автоматів, а потім заподіяв йому тілесні ушкодження та викрав гроші (т. 1 а.с. 29);

    - висновком судово-імунологічної експертизи № 119 від 30.05.2008 року, згідно якої на куртці, вилученої у ОСОБА_2 була виявлена кров людини, яка може походити від потерпілого ОСОБА_4 (а.с. 47 - 51).

    - речовими доказами по справі (т. 1 а.с. 53 - 55).

          

    Що стосується вини ОСОБА_2 у скоєнні відкритого викрадення майна потерпілої ОСОБА_3, на думку колегії суддів, вона також повністю доводиться зібраними та перевіреними судом першої інстанції доказами у справі.

 

    Так, з показань потерпілої ОСОБА_3 які вона дала в судовому засіданні суду першої інстанції, вбачається, що вранці, 16 вересня 2008 року, близько 6 год. 25 хв., вона поверталась додому з ресторану „Макдональдс”, де вона працювала в нічну зміну. Коли вона проходила повз магазину „Ярославна”, то відчула звук кроків і прискорила ходу. Поблизу центра вивчення іноземних мов „Лондон”, вона побачила двох чоловіків, один з яких наздогнав її та відразу наніс удар, після чого, утримуючи її, взяв з плеча належну їй сумку та забрав з рук пакет, в якому знаходились її особисті речі.  Пакет він передав іншому чоловіку, після чого вони пішли. Вона повернулась на роботу, де повідомила менеджера про вказані події, який зателефонував до міліції. Через деякий час, з міліції повідомили, що затримали чоловіка схожого на того, що вона описала, у якого при собі були речі. Потім, вона у відділенні міліції дала детальні пояснення щодо обставин заподіяння їй тілесних ушкоджень та викрадення у неї майна. Наполягала на тому, що саме ОСОБА_2 вчинив по відношенню до неї злочин. Стверджувала, що впізнала його по одягу, тілобудові та рисам обличчя. Окрім того, у нього був вилучений належний їй годинник, які мають лише співробітники установи де вона працює.

 

    З показань допитаного судом першої інстанції свідка ОСОБА_9, вбачається, що коли він перебував на службі, до чергового надійшов виклик за адресою АДРЕСА_5, з приводу побиття дівчини та викрадення у неї сумки. Вони в районі гаражів міськвиконкому затримали підозрілу особу, останній був у стані сп'яніння. При затриманні опору не чинив, в автомобілі він викинув сім-картку. По прибуттю в „Макдональдз”, де знаходилась з оперативною групою потерпіла, остання впізнала затриманого.

 

    З показань свідка ОСОБА_10 вбачається, що він приймав участь у затриманні підсудного, вони отримали виклик, що підозрювані знаходяться поблизу будинку АДРЕСА_5, де в дворі побачили чоловіка, який намагався втекти. Після затримання, його помістили в службовий автомобіль, де він викинув сім-картку. В дворі будинку, де затримали підсудного, було виявлено сумку та пакет з речами належні потерпілій, спочатку затриманий стверджував, що до вказаних речей не має відношення, однак потім зізнався. Крім того, його впізнала потерпіла.

 

    Згідно показань свідка ОСОБА_11, які він давав в ході досудового слідства, вбачається, що він був запрошений в якості понятого, і в його присутності було виявлено та вилучено у ОСОБА_2, жіночий годинник марки „Касіо”, який, як пояснив ОСОБА_2, він забрав із сумки дівчини поблизу дитячої стоматологічної поліклініки.

 

    Крім вказаних показань потерпілої та свідків, вина засудженого ОСОБА_2 у скоєнні вказаного злочину також доводиться:

    - висновком судово-медичної експертизи № 2077 від 25.09.2008 року, згідно якого, у потерпілої ОСОБА_3 були виявлені легкі тілесні ушкодження, які могли виникнути 16.09.2008 року від дії тупого предмету (т. 2 а.с. 46-47);

    - протоколом пред'явлення для впізнання від 16.09.2008 року, згідно якого, потерпіла ОСОБА_3 впізнала ОСОБА_2 як особу, яка її пограбувала (т. 2 а.с. 21);

    - протоколом огляду місця події з фото таблицею до нього, згідно якого між гаражами по вул. Кирпоноса м. Чернігова були виявлені сумка та пакет, в якому знаходились речі (т. 2 а.с. 7 - 8);

    - протоколом огляду місця події від 16.09.2008 року, відповідно до якого в ході огляду службового автомобіля УАЗ д.н.з. НОМЕР_1, під час відкривання дверей багажника на підлозі під сидінням було виявлено сім-карту оператора мобільного зв'язку „Джинс” (т. 2 а.с. 9);

    - протоколом  виявлення та вилучення від 16.09.2008 року, згідно якого в присутності понятих у ОСОБА_2 у задній кишені джинсів співробітниками міліції був виявлений годинник марки „Касіо”, при вилученні якого, ОСОБА_2 показав, що вказаний годинник він забрав із сумки дівчини поблизу дитячої стоматологічної поліклініки (т. 2 а.с 5);

    - речовими доказами по справі (т. 2 а.с. 17 - 20).

 

    На підставі викладеного, судова колегія вважає, що вина засудженого ОСОБА_2 у відкритому викраденні майна потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілих, скоєного повторно, є повністю доведеною, а його дії вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України.

 

    Посилання адвоката на те, що на засудженого в ході досудового слідства чинився фізичний та психологічний тиск, внаслідок чого він оговорив себе у скоєнні відкритого викрадення майна потерплого ОСОБА_4, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки прокуратурою м. Чернігова, за вказаним фактом проводилась перевірка, за результатами якої, постановою помічника прокурора м. Чернігова від 26.09.2008 року було відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно працівників ЧМВ УМВС України в Чернігівській області за ст.ст. 364, 365 КК України за відсутністю і їх діях складу злочину. Вказана постанова в установленому законом порядку не оскаржувалась та є чинною.

 

          Крім того, твердження апелянта, що засуджений під час досудового слідства і в суді заперечував свою вину у скоєнні відкритого викрадення майна у ОСОБА_4, а також те, що судом не були належним чином перевірені покази засудженого ОСОБА_2  про те, що плями крові на його одежі могли утворитися при наданні допомоги потерпілому коли у останнього пішла кров з носу у залі ігрових автоматів і, крім того, належним чином не перевірив показання свідка ОСОБА_5, на які послався суд у спростування вищенаведених показань засудженого на думку колегії суддів є безпідставними і задоволенню не підлягають, оскільки повністю спростовуються вищенаведеними доказами.

          Також, не підлягають задоволенню і доводи апелянта, що суд не усунув суттєві протиріччя між показаннями засудженого та потерпілого та не обґрунтував, з яких підстав він приймає до уваги одні докази та відкидає інші.   Так, як вбачається з матеріалів справи, після того, як ОСОБА_2 був доставлений в райвідділ міліції він зізнався, що відкрито заволодів майном ОСОБА_4  При цьому, при огляді його речей у останнього були вилучені гроші і він пояснював, що ці гроші він відібрав саме у потерпілого, однак, в подальшому, як в ході досудового і судового слідства ОСОБА_2  заперечував факт заволодінням майном потерпілого ОСОБА_4. Постановляючи вирок, суд першої інстанції дав належну оцінку недостовірним показанням ОСОБА_2 і визнав їх його захисною позицією, і при цьому, дійшов правильного висновку поклавши в основу вироку показання потерпілого ОСОБА_4 та свідків ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_7, оскільки вони не містять суперечностей, узгоджуються, як між собою так і з матеріалами кримінальної справи, є достовірними, а тому на думку колегії суддів доводи апелянта в цій частині є також безпідставними.

 

    Що стосується тверджень адвоката про те, що судом безпідставно було відмовлено в задоволенні його клопотання про проведення по справі судово-психіатричної експертизи про встановлення осудності засудженого на момент скоєння злочину, то вони не можуть бути прийняті до уваги, так як суд першої інстанції дійшов правильного висновку відмовляючи в задоволенні клопотання про проведення зазначеної експертизи оскільки відповідно до даних Чернігівської обласної психоневрологічної лікарні ОСОБА_2 на обліку не перебуває і будь-які дані, які свідчать про наявність у нього психічних захворювань в справі відсутні, а судом не встановлені.

 

    При обранні виду та міри покарання засудженому, суд, у відповідності зі ст. 65 КК України, призначив його з урахуванням характеру та ступеню суспільної небезпеки скоєного злочину, особи засудженого, який формально позитивно характеризується, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше був судимий за скоєння аналогічних злочинів, вчинив злочини в період іспитового строку призначеного судом за попереднім вироком, врахував вік засудженого, стан його здоров'я, сімейне положення, а також обставину що обтяжує покарання засудженому - скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння та відсутність обставин, що його пом'якшують, та обґрунтовано призначив його в межах санкції ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі, частково приєднавши, відповідно до ст. 71 КК України, невідбуте покарання за попереднім вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 20.06.2007 року.

 

    Призначене засудженому покарання, колегія суддів вважає достатнім та необхідним для виправлення засудженого та попередження скоєння ним нових злочинів.

 

    Підстав для скасування чи зміни вироку, у справі не вбачається.

 

    Керуючись ст.ст. 365, 366, 379 Кримінально-процесуального кодексу України, колегія суддів,

 

у х в а л и л а :

 

    Апеляцію адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 2 березня 2009 року щодо ОСОБА_2 - без змін.

 

          Головуючий                                                    Судді: