АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 січня 2007 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду
Вінницької області у складі:
головуючого : Ковальчука О.В., суддів : Іващука В.А., Колоса С.С.,
при секретарі: Цехмістер О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом
ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Одеської залізниці про відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою Одеської
залізниці на рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від
09 жовтня 2006 року,
установила:
Рішенням Томашпільського районного суду Вінницької області від
09 жовтня 2006 року постановлено позов частково задовольнити, стягнути з
Одеської залізниці на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 по 10 000 грн.
заподіяної моральної шкоди кожному та по 500 грн. кожному судових витрат по
справі за надання юридичної допомоги.
Судом першої інстанції встановлено, що 23 жовтня 2004 року о 00 год.21
хв. на 1198 км дільниці колії Журавлівка-Вапнярка Південно-Західної залізниці
локомотивом пасажирського потягу №323 сполученням Львів-Запоріжжя, який
належить Котовському локомотивному депо Одеської залізниці, була смертельно
травмована донька позивачів ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Постановою судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області
від 21 березня 2005 року та ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від
20 квітня 2005 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на
постанову старшого помічника Жмеринського транспортного прокурора від
16 лютого 2005 року про відмову у порушенні кримінальної справи по факту
смертельного травмування ОСОБА_3 локомотивом пасажирського потягу
№323 під час її перебування у межах габариту рухомого локомотива. При цьому
машиніст локомотива ОСОБА_4 та його помічник ОСОБА_5 прийнявши всі
міри, у тому числі і екстрене гальмування, не могли уникнути травмування
ОСОБА_3
Справа № 22- 8 2007 р. Категорія 21 Головуючий у суді першої інстанції Ставнійчук В.С
Доповідач: Ковальчук О В.
Суд встановив, що смерть ОСОБА_3 наслала внаслідок смертельного
травмування локомотивом поїзда належного відповідачеві, тобто джерелом
підвищеної небезпеки, володілець якого відповідно до ч.5 ст.1187 ЦК України
відповідає за завдану шкоду, якщо не доведе, що шкоди було завдано внаслідок
непереборної сили або умислу потерпілого. Оскільки відповідач не довів
наявність наведених вище обставин, які виключають його відповідальність за
завдану моральну шкоду, суд на підставі наведеної норми матеріального права та
п.1 ч.2 ст. 1167 ЦК України дійшов висновку про покладення обов'язку по
відшкодуванню моральної шкоди батькам ОСОБА_3 на відповідача, розмір
грошового відшкодування якої(шкоди) суд визначив по 10000 грн. на користь
кожного із позивачів.
У апеляційній скарзі представник Одеської залізниці просить скасувати
рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити,
посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для
справи, порушення норм процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення у межах заявлених
вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для
задоволення останньої.
Так, встановивши, що володільцем джерела підвищеної небезпеки, яким за
вищенаведених обставин було смертельно травмовано доньку позивачів, чим їм
заподіяно моральну шкоду, є відповідач, який не довів, що шкоди було завдано
внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, суд дійшов вірного
висновку про покладенню обов'язку по відшкодуванню цієї шкоди саме на
відповідача на підставі п.1 ч.2 ст. 1167 та ч.5 ст.1187 ЦК України. При цьому
розмір грошового відшкодування моральної шкоди суд визначив з урахуванням
положень ст.23 ЦК України по 10000 грн. на користь кожного із позивачів.
Не можна визнати обґрунтованими посилання на неповне з'ясування
обставин, що мають значення для справи, оскільки у апеляційній скарзі не
наведено переконливих доводів порушення судом покладеного на нього ст.10
ЦПК України обв'язку у сприянні особам, які беруть участь у справі, всебічному і
повному з'ясуванню обставин справи.
У апеляційній скарзі не зазначені такі порушення норм процесуального
права, що призвели до неправильного вирішення справи, а тому доводи апелянта
про порушення норм процесуального права відповідно до ч.З ст.309 ЦПК України
також є безпідставними.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 308, 314, 315 ЦПК України,
колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу Одеської залізниці відхилити.
Рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від
09 жовтня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвала може бути
оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України.