АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 січня 2007 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду
Вінницької області у складі:
головуючого : Ковальчука О.В., суддів : Іващука В.А., Колоса С.С.,
при секретарі : Цехмістер О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про
збільшення розміру аліментів на утримання дитини та стягнення понесених
додаткових витрат, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на
рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 17 жовтня 2006
року,
установила:
Рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 17 жовтня
2006 року постановлено:
Позов частково задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 645 грн. понесених
додаткових витрат на утримання дитини - ОСОБА_3 та 120 грн. за
надання юридичної допомоги.
У решті позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі
51 грн. та на користь Територіального управління ДСА України у Вінницькій
області - ЗО грн. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 180 грн. понесених
витрат за надання правової допомоги.
Судом першої інстанції встановлено, що у сторін є дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після розірвання шлюбу, рішенням
Тростянецького районного суду Вінницької області від 21 квітня 2000 року
стягнуто з відповідача аліменти на утримання дочки у розмірі 1/4 частки від всіх
видів доходів щомісячно до повноліття дитини.
Справа № 22 - 14 2007 р. Категорія: 36 Головуючий у суді першої інстанції Сушко О.О.
Доповідач: Ковальчук О.В.
ОСОБА_1 у період з вересня місяця 2005 року по вересень місяць
2006 року понесла додаткові витрати на утримання дочки, які були викликані
розвитком здібностей дитини та початком навчання у школі. Нею були витрачені
кошти на загальну суму 645 грн., а саме на придбання столу дитячого вартістю
150 грн., спортивного костюму вартістю 65 грн., кросівок дитячих вартістю 40
грн., канцтоварів вартістю 130 грн., а також сплачено 200 грн. за відвідування
танцювального гуртка „Акварель" і 60 грн. за пошиття костюмів. Ці витрати,
підтверджуються квитанціями, які надала позивачка в судовому засіданні. Суд
дійшов висновку, що вказані додаткові витрати підлягають стягненню з
відповідача у повному обсязі на підставі чч.1 та 2 ст. 185 СК України, так як
позивачка у майбутньому буде нести інші додаткові витрати, пов'язані з
навчанням дитини.
Суд відмовив у задоволенні вимог про стягнення інших витрат, а саме
придбання вітамінів та антисептиків вартістю 53,85 грн., мозаїки вартістю 15 грн.,
кубиків вартістю 10 грн., пазлів вартістю 14 грн., чобіт дитячих вартістю 95 грн.,
туфель дитячих вартістю 50 грн., куртки дитячої вартістю 95 грн., спідниці
дитячої вартістю 50 грн., чобіт зимових вартістю 150 грн., пальта зимового
вартістю 180 грн., шапки теплої вартістю 80 грн., колготок вартістю 32 грн.,
штанів дитячих вартістю 60 грн., кофти вартістю 65 грн., оскільки ці витрати не
являються додатковими, а є повсякденними, сезонними, які входять до
обов'язкових витрат на утримання дитини.
Відповідно до ч.1 ст. 192 СК України збільшення розміру аліментів,
визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути лише у
разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення
здоров'я когось із них.
Позивачка не довела, що у відповідача поліпшився матеріальний стан чи
стан його здоров'я або що погіршився її матеріальний стан чи стан її здоров'я.
Навпаки, встановлено, що у відповідача матеріальний стан погіршився через
втрату роботи, погіршився стан його здоров'я, що підтверджується відповідними
документами. Матеріальний стан позивачки навпаки поліпшився. Вона одружена,
її новий чоловік має постійне місце роботи, його дохід за січень-липень 2006 року
склав 7539 грн.35 коп.
Посилання позивачки на те, що відповідач має великий дохід, приховує
його, суд не прийняв до уваги, оскільки дана обставина нею не доведена. Згідно з
наданою суду довідкою відповідач є безробітним та знаходиться на обліку у
Ладижинському центрі зайнятості.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позов у частині збільшення
розміру аліментів на утримання дитини задоволенню не підлягає.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та
ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги, посилаючись на порушення
норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення у межах заявлених
вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для
задоволення останньої.
Встановивши, що позивачка за наведених вище обставин понесла додаткові
витрати на дитину, що викликані розвитком її здібностей, суд дійшов вірного
висновку про стягнення саме цих конкретних виплат з відповідача на підставі ч. 1
ст. 185 СК України.
Висновок суду про визначення розміру наведених вище витрат хоч і не у
повній мірі відповідає вимогам чч.1 та 2 ст. 185 СК України, однак саме щодо цих
конкретних виплат сторонами не оспорюється, а тому відповідно до положень ч.1 -
ст.ЗОЗ ЦПК України рішення суду у цій частині слід залишити без змін.
Доводи апелянта про те, що суд безпідставно відмовив у стягненні на її
користь додаткових витрат на лікування доньки не можна визнати
обґрунтованими, оскільки позивачка не довела що понесла витрати саме на
лікування дитини.
Висновок суду про те, що інші понесені позивачкою витрати не є
додатковими, а є обов'язковими витратами на утримання дитини доводами скарги
не спростовано.
Встановивши, що позивачка не довела, що у відповідача поліпшився
матеріальний стан чи стан його здоров'я або що погіршився її матеріальний стан
чи стан її здоров'я, суд дійшов вірного висновку про відмову у вимогах про
збільшення розміру аліментів на утримання дитини.
Доводи апелянта про незаконність рішення суду через незастосування ним
положень ч.2 ст. 182 СК України не можна визнати обґрунтованими, оскільки із
матеріалів справи вбачається, що позивачка з відповідними вимогами на підставі
названої норми матеріального права та ст. 184 СК України до суду не зверталась.
При цьому оскаржуване рішення не перешкоджає їй звернутись із такими
вимогами у майбутньому.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 308, 314, 315 ЦПК України,
колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 17 жовтня
2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвала може бути
оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України.